Постанова

від 02.04.2014 по справі 911/4310/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2014 р. Справа№ 911/4310/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Чех О.Я., від відповідача - не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс»

на рішення господарського суду Київської області 05.02.2014 року

у справі №911/4310/13 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Металева Покрівля», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс»,

Київська обл., м. Миронівка,

про стягнення 79532,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ТОВ «Металева Покрівля» (далі - позивач) подало до господарського суду Київської області позов до ТОВ «Аксіс» (далі - відповідач) про стягнення 76209,42 грн. заборгованості за договором підряду №23/04-13 від 23.04.2013 року. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 2355,04 грн. пені та 967,81 грн. 3% річних, а всього 79532,50 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2014 року у справі №911/4310/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Аксіс» на користь ТОВ «Металева Покрівля» 76209,42 грн. заборгованості, 2355,04 грн. пені та 967,81 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем у вказаній останнім сумі, а також про правомірність та правильність нарахування на суму боргу відповідача пені та 3% річних.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Аксіс» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.02.2014 року у справі №911/4310/13 та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач необґрунтовано підвищив вартість робіт. Також, відповідач не погоджується з актами виконаних робіт, які надіслані позивачем. Відповідач стверджує, що роботи не були виконані у повному обсязі, як це передбачено договором.

У своєму відзиві, поданому суду 02.04.2014 року та долученому до матеріалів справи, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

Ухвалою Київського господарського суду від 03.03.2014 року у справі №911/4310/13 апеляційну скаргу ТОВ «Аксіс» на рішення господарського суду Київської області від 05.02.2014 року у справі №911/4310/13 прийнято до провадження та призначено розгляд справи 02.04.2014 року.

В судовому засіданні 02.04.2014 року представник позивача заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін. В судове засідання 02.04.2014 року представники відповідача не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.04.2013 року між ТОВ «Металева Покрівля» (підрядник) та ТОВ «Аксіс» (замовник) було укладено договір підряду №23/04-13 та відповідачем (далі - договір, а.с.16-17), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по комплексу покрівельних робіт на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 44, а замовник зобов'язується оплатити проведені підрядником роботи згідно цього договору. Матеріали, необхідні для виконання робіт, закуповуються підрядником згідно додатка №1 до договору.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт та матеріалів визначається додатком №1 до цього договору та складає 124989,17 грн. (а.с. 16). Також, додатком №1 до договору сторонами погоджено перелік та обсяги робіт, а також, матеріали, що купуються підрядником для виконання робіт по договору.

Частиною першою ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 2.2.1 договору аванс на матеріали в сумі 23332,08 грн. з урахуванням ПДВ (20%), перераховується замовником на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору, аванс за роботу в сумі 25447,67 грн. з урахуванням ПДВ (20%), перераховується замовником на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору. Загальна сума авансу до перерахування на поточних рахунок підрядника складає 48779,75 грн.

На виконання умов договору відповідач 25.04.2013 року перерахував на рахунок позивача аванс у розмірі 48779,75 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати кожну роботу протягом 45 календарних днів з дати отримання авансу на свій розрахунковий рахунок згідно пункту 2.2 договору.

У відпоівдності до п. 3.3 договору після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику остаточний акт виконаних робіт.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що прийняття робіт оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі наявності у замовника претензій по якості виконаних робіт, або встановлених підрядником матеріалів, останній письмово викладає всі зауваження та на протязі 3 діб надає їх сумісно з актом підряднику.

Матеріали справи містять акти здачі - приймання робіт №МП - 0000040/1 за червень 2013 року на суму 108779,75 грн. (а.с. 20-21) та №МП - 0000040/2 за червень 2013 року на суму 16209,42 грн. (а.с. 22-23), всього на суму 124989,17 грн. Однак, зазначені акти не підписані зі сторони відповідача.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що якщо сторонами не знайдено згоди відносно виконання п. 5.1. договору, до участі в прийомі-передачі робіт притягується незалежний експерт. Витрати по оплаті послуг експерта несе сторона, яка визнається винною.

Умовами договору не визначено, на кого покладається обов'язок притягнути до приймання-передачі робіт експерта.

Відповідачем не подано суду доказів того, що він, маючи претензії до позивача щодо якості виконання робіт, пропонував притягнути експерта, як встановлено п. 5.2. договору. Також, відповідачем не подано суду доказів самостійного залучення ним експерта для встановлення факту неякісного виконання робіт та проведення відповідної експертизи.

Згідно п. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відповідно до п. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що вказані акти були надіслані відповідачеві 25.07.2013 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 42), та отримані відповідачем 10.08.2013 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0314602487912 від 25.07.2013 року. (а.с. 43).

Матеріали справи містять претензію №25 від 05.06.2013 року (а.с. 93-95), на підставі якої відповідач стверджує, що повідомив позивача про неналежну якість виконання робіт.

Проте, відповідачем не подано суду доказів надсилання позивачу такої претензії або її отримання позивачем.

Також, відповідач не надав як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції жодних доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України про виявлення ним недоліків у виконаній позивачем роботі та негайного подання позивачеві заяви про них, як то передбачено п. 5.1 договору та ч. 1 ст. 853 ЦК України.

Відтак, колегія суддів вважає, що акти здачі - приймання робіт №МП-0000040/1 за червень 2013 року на суму 108779,75 грн. та №МП-0000040/2 за червень 2013 року на суму 16209,42 грн. є належними доказами виконання позивачем робіт та підставою для здійснення відповідачем оплати таких робіт.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунків з позивачем за виконані останнім роботи в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 76209,42 грн. заборгованості колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 2355,04 грн. пені та 967,81 грн. 3% річних.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК Кураїни У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору у разі несвоєчасної оплати коштів, замовник сплачує пеню в розмірі 0,02% від загальної вартості договору за кожен день прострочення, однак, не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 2355,04 грн. пені та 967,81 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені та 3% річних, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 05.02.2014 року у справі №910/4310/13.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Аксіс» на рішення господарського суду Київської області від 05.02.2014 року у справі №910/4310/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.02.2014 року у справі №910/4310/13 залишити без змін.

3. Справу №910/4310/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз