Рішення

від 22.04.2009 по справі 52/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          №  52/91

22.04.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камерата Косметикс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбат Престиж-Україна»про стягнення 53 438,89 грн. за участю представника позивача –Федорчука Р.В., довіреність від 01.07.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення збитків у вигляді 48 273,49 грн. основного боргу, 4 827,35 грн. втраченої вигоди, 338,05 грн. процентів від простроченої суми основного боргу, а загалом 53 438,89 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з перерахування грошових коштів, які отримані від реалізації товару за договором комісії на реалізацію товару в мережі магазинів парфумерії та косметики «Арбат Престиж»№ АК-08-0047/01 від 18.01.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.03.2009 року.

22.04.2009 року позивач через відділ діловодства господарського суду м. Києва в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 60 039,61 грн., з яких: 48 273,49 грн. основного боргу, 5 998,77 грн. інфляційної складової боргу, 4 827,35 грн. втраченої вигоди, 940,00 грн. процентів від простроченої суми основного боргу.

У судовому засіданні 22.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.04.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про відшкодування  збитків, понесених ним  внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором комісії на реалізацію товару в мережі магазинів парфумерії та косметики «Арбат Престиж»№ АК-08-0047/01 від 18.01.2008 року у вигляді неперерахованих грошових коштів, отриманих від реалізації товару, упущеної вигоди та процентів від простроченої суми основного боргу.

Судом встановлено, що 18.01.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір комісії на реалізацію товару в мережі магазинів парфумерії та косметики «Арбат Престиж»№ АК-08-0047/01, за умовами якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за винагороду здійснювати угоди по реалізації парфумерно-косметичної продукції та аксесуарів українського та/або іноземного виробництва (далі –товар), отримані від комітента, в мережі магазинів парфумерії та косметики «Арбат Престиж», а також здійснювати інші дії направлені на просування товару, згідно додаткових угод про надання послуг по просуванню товару, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2008р. (п. 14.1. договору).

Пунктом 5.4. договору було встановлено, що грошові кошти, отримані від реалізації товару, являються власністю комітента, за виключенням винагороди комісіонера, яка утримується останнім з сум, що належать комітенту в розмірі, згідно умов цього договору. Перерахування грошових коштів комітенту, за виключенням винагороди здійснюється комісіонером на вказаний у договорі розрахунковий рахунок комітента по мірі реалізації товару, але не рідше одного разу в місяць і не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для розрахунків є звіт про продажі, який направляється комітенту щомісячно в електронному вигляді та на паперовому носії до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним.     

Відповідно до умов договору розрахунок за товар здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 6.1.).

Згідно п. 9.1.3. договору комісіонер зобов'язався один раз на місяць перераховувати на розрахунковий рахунок комітента отримані від реалізації товару грошові кошти за вирахуванням винагороди комісіонера до 15 числа календарного місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору комісії на реалізацію товару в мережі магазинів парфумерії та косметики «Арбат Престиж»№ АК-08-0047/01 від 18.01.2008 року позивач поставив відповідачу парфумерно-косметичну продукцію та аксесуари українського та закордонного виробництва. Факт реалізації відповідачем товарів споживачам підтверджується звітами комісіонера за період 01.06.2008 –01.07.2008 на загальну суму 16 010,56 грн., за період 01.07.2008 –01.08.2008 на загальну суму 13 067,33 грн., за період 01.08.2008 –01.09.2008 на загальну суму 12 777,21 грн., за період 01.09.2008 –01.10.2008 на загальну суму 6 418,39 грн.

По закінченню строку платежу відповідач в порушення умов договору взяте на себе зобов'язання  з  розрахунку за реалізований  товар (не виконав та має заборгованість перед позивачем у сумі 48 273,49 грн.

Відповідно до п.6.2 та  10.8 договору комітент (позивач) 03.11.2008 року звернувся до комісіонера (відповідача)  з Актом звірки  від 30.10.2008 року та письмовою вимогою про сплату боргу у сумі 48 273,49 грн., 4 830 грн. втраченої вигоди, 338, 05 грн. процентів від простроченої суми основного боргу, які відповідач отримав, проте залишив без відповіді.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми  основного боргу суду  не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором на реалізацію товарів, а відповідач не виконав  належним чином взяті на себе зобов'язання за зазначеним договором з розрахунку за отриманий товар (перерахування коштів на рахунок позивача) та має перед позивачем заборгованість у сумі 48 273,49 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача  боргу у сумі 48 273,49 грн. обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційної складової боргу в розмірі 5 998,77 грн. та  3 % річних в розмірі 940,00 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем  виконання взятих на себе зобов'язань з розрахунку за реалізований товар (перерахування коштів на рахунок позивача) за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

        Відповідно до п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування  такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідно наявність  всіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинно –наслідкового зв‘язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не  наступає.

Позивач вважає, що в результаті  неправомірних дій відповідача, позивач фактично був позбавлений можливості розпоряджатися зазначеними грошовими коштами у сумі 48 273,49 грн.  та використати їх  для закупівлі  товару за договором, щодо укладення якого велися  перемовини у вересні –жовтні 2008 року між  позивачем та  Компанією  Rainbow Cosmetics (Machester) LTD.

При цьому, позивач зазначає, що про реальність  укладення цього договору  з Компанією  Rainbow Cosmetics (Machester) LTD  свідчить  надходження  її пропозиції укласти такий договір на адресу   позивача у серпні  2008 року та вважає, що не може цей договір укласти до теперішнього часу  та отримати  прибуток не менше 10 % від суми боргу 48 273,49 грн. -4 827,35 грн. у зв'язку з невиконанням  відповідачем  зобов'язань за договором комісії № АК-08-0047/01 від 18.01.2008 року з оплати товару у сумі 48 273,49 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

 Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення  причинно –наслідкового зв‘язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювачу  є причиною, а збитки, які виникли у потерпілого –наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач  не надав суду доказів наявності збитків, доказів  наявності причинно –наслідкового зв‘язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та доказів в обґрунтування розміру  його передбачуваного доходу або  прибутку, який він не одержав внаслідок дії відповідача.              

За таких обставин, позовні вимоги  в частині стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди у сумі 4 827,35 грн. не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита в розмірі 552,12 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,51 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбат Престиж-Україна»(01133, м. Київ, бул. Лихачова, 1/27, код 34614352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камерата Косметикс»(65038, м. Одеса, вул. Золотий берег, 9, корп. А, код 33721890) 48 273 (сорок вісім  тисяч двісті сімдесят три) грн. 49 коп. основного боргу, 5 998,77 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 77 коп. інфляційної складової боргу, 940 (дев'ятсот сорок) грн. 00 коп. 3% річних, 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 12 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                      С.Чебикіна