Постанова

від 11.02.2014 по справі 804/13766/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 804/13766/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати:

податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000322210 від 13.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ЕМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129899 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем в розмірі 103919,00 грн. та за штрафними санкціями 25980,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000312210 від 13.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ЕМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 315896,00 грн. (триста п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем 252717,00 грн. та за штрафними санкціями 63179,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «СТАРТ Д» та ТОВ ВК «Віконні системи» за період з 01.10.2011р. - 2012 pp., за результатами якої складено акт від 29.05.2013 року №146-22/1-25517017. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000322210 від 13.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ЕМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129899 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем в розмірі 103919,00 грн. та за штрафними санкціями 25980,00 грн. та №0000312210 від 13.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ЕМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 315896,00 грн. (триста п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем 252717,00 грн. та за штрафними санкціями 63179,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «СТАРТ Д» та ТОВ ВК «Віконні системи» за період з 01.10.2011р. - 2012 pp.

Перевіркою встановлені порушення:

пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ct.139, п.138.11, п.142-140.5 ст.140, ст.142, ст.143 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 115851,30 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2011 року на суму 56810,00 грн., в 1 кварталі 2012 року на суму 23862,09 грн., у 3 кварталі 2012 року на суму 15111,48 грн., 4 квартал 2012 року на суму 20067,73 грн.;

пп. 135.5.4 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 136865,71 грн., а саме: 4 квартал 2011р. - 68172,00 грн., 1 квартал 2012р. - 28634,50 грн., 3 квартал 2012 р.- 16318,13 грн., 4 квартал 2012р. - 23741,08 грн.;

пп.198.1, пп.198.2, пп.198.3 ст.198, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту в розмірі 103918,77 грн., в т.ч.: за грудень 2011 року - 49400,00 грн., за січень 2012 року - 22725,80 грн.; за серпень 2011 року - 7866, 72 грн.; за вересень 2012 року - 5084,12 грн.; за жовтень 2012 року - 18842,13 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 29.05.2013 року №146-22/1-25517017 на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення №0000322210 від 13.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ЕМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129899 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем в розмірі 103919,00 грн. та за штрафними санкціями 25980,00 грн. та №0000312210 від 13.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ЕМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 315896,00 грн. (триста п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем 252717,00 грн. та за штрафними санкціями 63179,00 грн.

Вищезазначені повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Головним Управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області ТОВ «ЕМ» отримало рішення № 1878/10/10-04-09 від 19.08.2013 року, яким було частково скасовано повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 13.06.2013 року № 0000312210 про збільшення ТОВ «ЕМ» грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині штрафної санкції у сумі 31245,50 грн., а в іншій частині залишено скаргу на зазначені повідомлення-рішення без задоволення.

За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів України ТОВ «ЕМ» отримало рішення № 11685/6/99-99-10 від 23.09.2013 року, відповідно до якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 13.06.2013 року № 0000312210 та № 0000322210 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договорів підряду:

№ 0501 від 05.01.2012 року ТОВ «ЕМ» - Замовник з однієї сторони і підрядне організація ТОВ «ВК Віконні Системи» - Підрядчик заключили вказаний договір про слідуюче: Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконувати монтажні роботи на об'єкті пгт. Юбілейне, вул.Мічуріна,5. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, підписати акти виконаних робіт. Вартість робіт складає 312188,00 грн. без ПДВ. Оплата проводиться за фактично виконані роботи;

№ 0401 від 05.01.2012р. ТОВ «ЕМ» - Замовник з однієї сторони і підрядна організація ТОВ «ВК Віконні Системи» - Підрядчик заключили вказаний договір про слідуюче: Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконувати монтажні роботи на обєкті м.Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 36, пгт.Юбілейне, вул. Мічуріна,5. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, підписати акти виконаних робіт. Вартість робіт складає 82341,00 грн. без ПДВ. Оплата проводиться за фактично виконані роботи;

№ 5912 від 18.11.2011р. ТОВ «EM» - Замовник з однієї сторони і підрядна організація ТОВ «ВК Віконні Системи» - Підрядчик заключили вказаний договір про слідуюче: Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконувати монтажні роботи на об'єкті м.Дніпропетровськ, вул.Краснозаводська, 36, пгт, Юбілейне, вул, Мічуріна,5. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, підписати акта виконаних робіт. Вартість робіт складає 247000,0грв без ПДВ. Оплата проводиться за фактично виконані роботи.

Взаємовідносини по вказаним договорам підтверджуються наступними документами: Податкова накладна № 781 від 31.12.2011р., Довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, Акт № 1777 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за грудень 2011 року, Довідка про вартість будівельних робіт (КБ-З) за грудень 2011 року, Акт № 1775 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за грудень 2011 року, Податкова накладна № 779 від 31.12.2011р., Довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, Акт № 1776 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за грудень 2011 року, Податкова накладна № 780 від 31.12.2011р., Платіжне доручення № 263 від 08 червня 2012р., Платіжне доручення № 215 від 14 травня 2012р., Платіжне доручення № 141 від 10 квітня 2012р., Платіжне доручення № 142 від 10 квітня 2012р., Платіжне доручення № 62 від 21 лютого 2012р., Платіжне доручення № 61 від 21 лютого2012р., Платіжне доручення № 53 від 14 лютого 2012р., Платіжне доручення № 54 від 14 лютого 2012р., Платіжне доручення № 55 від 14 лютого 2012р., Податкова накладна № 452 від 30.01.2012р., Довідка форми КБ-3 про вартість будівельних робіт за січень 2012 року, Акт приймання виконаних робіт за січень 2012р. (КБ-2в), Довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, Акт приймання виконання будівельних робіт форми (КБ-2в) за січень 2012 року, Податкова накладна № 453 від 30.01.2012р., Довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, Акт приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в за січень 2012р., Податкова накладна № 455 від 31.01.2012р., Довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, Акт приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в за січень 2012р., Податкова накладна № 454 від 31.01.2012р.

Згідно акту перевірки, на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що підприємство ТОВ «ЕМ» самостійно роботи з монтажу не виконувало, а працювало на умовах договору підряду з ТОВ «ВК Віконні системи», дане товариство є фактичним виконавцем послуг. Проведеною звіркою та співставленням даних бухгалтерського обліку та первинних документів не встановлено розбіжностей.

Також, згідно договорів поставки:

за № 49 від 20.08.12 ТОВ «Старт Д» - Постачальник зобов'язується поставити ТОВ «ЕМ» - Покупцю состав НеоМИД-450-1, світотехнічну, кабельно-проводну продукцію, протипожежне та інше електрообладнання в асортименті. Поставка товару відбувається на умоваж EXW Дніпропетровськ (франко-завод);

за № 55 від 12.09.12 ТОВ «Старт Д» - Постачальник зобов'язується поставити ТОВ «EМ» - Покупцю світотехнічну, кабельно-проводну продукцію, протипожежне та інше електрообладнання в асортименті. Поставка товару відбувається на умовах EXW Дніпропетровськ (франко-завод);

за № 66 віл 19.10.12 ТОВ «Старт Д» - Постачальник зобов'язується поставити ТОВ «ЕМ» - Покупцю товар в асортименті. Поставка товару відбувається на умовах EXW Дніпропетровськ (франко-завод);

за № 68 від 25.10.12 ТОВ «Старт Д» - Постачальник зобов'язується поставити ТОВ «ЕМ» - Покупцю товар в асортименті. Поставка товару відбувається на умовах EXW Дніпропетровськ (франко-завод).

Взаємовідносини по вказаним договорам підтверджуються наступними документами: Податкова накладна № 293 від 28.08 2012р., Видаткова накладна № 4586 від 28 серпня 2012р., Видаткова накладна № 5228 від 27 серпня 2012р., Податкова накладна № 891 від 27.08 2012р., Податкова накладна № 567 від 12.09. 2012р., Видаткова накладна № 5802 від 12 вересня 2012р., Видаткова накладна № 6421 від 22 жовтня 2012р., Податкова накладна № 245 від 22.10.2012р., Податкова накладна № 633 від 25.10.2012р., Видаткова накладна № 6839 від 25 жовтня 2012р., Податкова накладна № 260 від 25.10.2012р., Видаткова накладна № 6436 від 25 жовтня 2012р., Видаткова накладна № 6445 від 30 жовтня 2012р., Податкова накладна № 269 від 30.10.2012р., Видаткова накладна № 7649 від 16 листопада 2012р., Податкова накладна № 548 від 16.11.2012р., Платіжне доручення № 60 від 11 лютого 2013р., Платіжне доручення № 356 від 04 вересня 2012р., Платіжне доручення № 394 від 25 вересня 2012р., Платіжне доручення № 469 від 08 листопада 2012р., Платіжне доручення № 474 від 13 листопада 2012р., Платіжне доручення № 504 від 06 грудня 2012р., Договір оренди автомобіля від 23.03.2012р., Товарно-транспортна накладна №19 від 19.08.2012р., Товарно-транспортна накладна №20 від 28.08.2012р., Товарно-транспортна накладна №22 від 12.09.2012р., Товарно-транспортна накладна №27 від 22.10.2012р., Товарно-транспортна накладна №28 від 25.10.2012р., Товарно-транспортна накладна №29 від 25.10.2012р., Товарно-транспортна накладна №30 від 30.10.2012р., Товарно-транспортна накладна №34 від 16.11.2012р.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано наступні акти перевірок, а саме:

акт № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Пасифік» (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за серпень, листопад 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011року», отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

акт № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасифік» (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», отриманий від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених ст.152 ПКУ.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст.137 ПКУ, на підставі документів, зазначених у п.135.2 ст.135 ПКУ , та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 ст.135 ПКУ;

інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 ст.135 ПКУ, за винятком доходів, визначених у п.135.3 ст.135 та у ст.136 ПКУ.

Згідно п. 135.2 ст.135 Податкового Кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

Відповідно до п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового Кодексу України інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість (договір, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Крім того, податковим органом в акті перевірки зазначено, що правочини відповідно до положень Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі «Інтерсплав проти України».

Так, у п. 37 рішення вказується: «Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови».

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо необгрунтованості прийнятих рішень відповідачем, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000322210 від 13.06.2013 року та №0000312210 від 13.06.2013 року, винесені Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати і розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова