Постанова

від 16.10.2014 по справі 804/13766/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2014 рокусправа № 804/13766/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі №804/13766/13-а за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ» до: про:Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ» (далі - ТОВ «ЕМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-14 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/13766/13-а та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог / а.с. 184-187 том 1/ на те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) при взаємовідносинах з ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи» за період з 01.10.2011р. - 2012р., за результатами якої було складено акт №146/-22/1-25517017 від 29.05.2013р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, та юридичну дефектність первинних документів по цим господарським взаємовідносинам, що є порушенням вимог п.138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке призвело заниження позивачем протягом перевіряємого періоду податку на прибуток на загальну суму 115835,3 грн., та порушенням вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження підприємством податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на суму 136865,71 грн., а також порушенням п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення позивачем розміру податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи» на загальну суму 103918,77 грн., за результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 13.06.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: -№0000312210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 315896 грн.; - №0000322210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ у загальній сумі на 129899 грн.; позивач не погодившись з висновками за результатами перевірки та прийнятими податковим органом рішеннями оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду скарг позивача було частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0000312210 від 13.06.2013р., податкове повідомлення-рішення №0000322210 від 13.06.2013р. було залишено без змін, та за результатами розгляду скарг відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282201 від 16.10.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 284650,50 грн., а податкове повідомлення-рішення №0000312210 від 13.06.2013р. вважається відкликаним, також відповідачем 16.10.2013р. було сформовано податкову вимогу №69-22 про сплату узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ на суму 137760,75 грн., але позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки та результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу необґрунтованими з огляду на те, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду, при тому, що документи щодо здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем - ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи», були надані податковому органу під час проведення перевірки, ці документи свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків та виконані сторонами за договорами реально, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі №804/13766/13-а позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000322210 від 13.06.2013р. та №0000312210 від 13.06.2013р., винесені Західно-Донбаською ОДПІ (суддя Єфанова О.В.) / а.с. 158-167 том 2/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 173-176 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 11.02.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 187-193 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з'ясовано усі обставини справа, які мають значення для її вирішення, але рішення прийнято не по усім заявленим позивачем позовним вимогам, незважаючи на те, що ці позовні вимоги досліджувались судом під час розгляду справи, тому просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення у зв'язку з її безпідставністю, постанову суду першої інстанції від 11.02.2014р. у даній справі змінити та задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі, а саме : визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р..

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 11.02.2014р. у даній справі змінити та задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р..

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 184,185 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно змінити з наступних підстав.

ТОВ «ЕМ», ідентифікаційний код 25517017, зареєстровано як юридична особа 19.02.1998р., та як платник податків, у тому числі ПДВ, перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаська ОДПІ /а.с. 15,16 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 17.05.2013р. по 22.05.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи» за період з 01.10.2011р. - 2012р., за результатами якої було складено акт №146/-22/1-25517017 від 29.05.2013р.. (далі - акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 17-52 том 1/ податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, та юридичну дефектність первинних документів по цим господарським взаємовідносинам, та про порушення:

- п.138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем протягом перевіряємого періоду податку на прибуток на загальну суму 115835,3 грн.;

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на суму 136865,71 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем розміру податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи» на загальну суму 103918,77 грн..

За результатами перевірки на підставі акту №146/-22/1-25517017 від 29.05.2013р. податковим органом 13.06.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000312210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 315896 грн. /а.с. 53 том 1/;

- №0000322210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ у загальній сумі на 129899 грн. /а.с. 54 том 1 /.

Як вбачається з ксерокопії акту перевірки, відповідачем висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено виключно на підставі аналізу документів та інформації, що стосується контрагентів позивача - ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи», а саме актів перевірок:

- № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Пасифік» (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за серпень, листопад 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011року», отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

- акт № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасифік» (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», отриманий від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області,

якими не було встановлено будь-яких фактів, які б могли свідчити про можливість здійснення підприємствами ТОВ «Старт Д», ТОВ ВК «Віконні Системи» фінансово-господарської діяльності.

Позивач, не погодившись з прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги Головним Управлінням Міндоходів у Дніпропетровській рішенням № 1878/10/10-04-09 від 19.08.2013р. було частково скасовано повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 0000312210 від 13.06.2013 р. в частині штрафної санкції у сумі 31245,50 грн., а в іншій частині залишено скаргу на зазначені повідомлення-рішення без задоволення / а.с. 55-60 том 1/

За результатами розгляду скарги позивача Міністерство доходів і зборів України рішенням № 11685/6/99-99-10 від 23.09.2013р. залишило без змін податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 13.06.2013 року № 0000312210 та № 0000322210 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу підприємства - без задоволення / а.с. 61-65 том 1/.

У подальшому за результатами розгляду скарг ТОВ «ЕМ» відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282201 від 16.10.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 284650,50 грн. / а.с. 189 том 1/, оскільки з урахуванням положень п.п. 60.1.3 п. 60.1 , п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 0000312210 від 13.06.2013 р. вважається відкликаним, та сформовано податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р. про сплату узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ на суму 137760,75 грн..

У зв'язку з результатами розгляду скарг відповідача та прийняттям податковим органом вищезазначених рішення та вимоги про сплату боргу, про які позивач дізнався після звернення до суду з даним позовом та відкриття провадження у даній справі, позивач 07.11.2013р. подав до суду заяву про зміну позовних вимог / а.с. 184-187 том 1/ та в остаточній редакції позивачем у даній справі було заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р. та саме ці позовні вимоги були предметом дослідження судом під час розгляду ним даної адміністративної справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем (замовник) було укладено з ТОВ ВК «Віконні системи» договори підряду: № 5912 від 18.11.2011р., №0501 від 05.01.2012р., № 0401 від 05.01.2012р., № 5912 від 18.11.2011р., та договори поставки (ТОВ «ЕМ» - покупець) з ТОВ «Старт Д» (постачальник) № 49 від 20.08.2012р., № 55 від 12.09.2012р., № 66 віл 19.10.2012р., №68 від 25.10.2012р., вказані контрагенти позивача під час укладення договорів з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та зареєстровані платниками ПДВ, при цьому позивачем було надано податковому органу під час проведення перевірки та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами і використання позивачем придбаних за цими договорами товарів (робіт, послуг) у власній господарський діяльності, на підставі яких позивачем у справі у відповідні звітні періоди формувалась фінансова та податкова звітність, зокрема договори, накладні, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі / а.с. 66-110,117,123-160 том 1, а.с. 14-108 том 2/, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок щодо реальності проведених позивачем господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дії податкових органів за місцем податкового обліку контрагентів позивача - ТОВ ВК «Віконні системи» та ТОВ «Старт Д», щодо проведення перевірок ТОВ ВК «Віконні системи» та ТОВ «Старт Д», за результатами яких було складено акти № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. та № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 р. (відповідно) , на які посилався відповідач як на обґрунтування висновків порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідними рішеннями суду у справах №804/1261/13-а та №804/1259/13-а визнані неправомірними і ці рішення набрали законної сили / а.с. 118-122, 161-173 том 1/.

Стосовно висновку відповідача про нікчемність правочинів, які були укладені контрагентами позивача - ТОВ ВК «Віконні системи» та ТОВ «Старт Д», по ланцюгу постачання, який був ним зроблений на підставі актів перевірки інших державних податкових інспекцій, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів ТОВ ВК «Віконні системи» та ТОВ «Старт Д» товарів, робіт та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум податку на додану вартість сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту у перевіряємому періоді по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, а прийняті відповідачем за результатами перевірки та за результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкова вимога №69-22 від 16.10.2013р. є необґрунтовані та суперечать нормам діючого податкового законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було об'єктивно, повно, всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, але з урахуванням резолютивної частини постанови суду першої інстанції від 11.02.2014р. у даній справі, судом незважаючи на те, що ним по суті були розглянуті заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення відповідача №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р., рішення прийнято лише в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000322210 та №0000312210 від 13.06.2013р., а за рештою позовних вимог рішення не було прийнято, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а постанову суду першої інстанції від 11.02.2014р. у даній справі відповідно до п. 2 ст. 201 КАС України змінити та викласти абзац 2 резолютивної частини постанови суду першої інстанції від 11.02.2014р. у даній справі в наступній редакції : « Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р., які прийняті Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.», в решті постанову суду першої інстанції від 11.02.2014р. у даній справі залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198, п. 2 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі №804/13766/13-а - змінити.

Викласти абзац 2 резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі №804/13766/13-а в наступній редакції : « Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0000322210 від 13.06.2013р., №0000282201 від 16.10.2013р. та податкову вимогу №69-22 від 16.10.2013р., які прийняті Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.»

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у справі №804/13766/13-а - залишити без змін

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 26.01.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко