Постанова

від 11.02.2014 по справі 804/13781/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2014 р. Справа № 804/13781/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: позивача відповідача Дронової В.Г., Григоріва О.Ю. Макушенцевої А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення:

№ 0000292730 від 07.06.2013 p., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування - 62 333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафам) - 15 583,25 грн.;

№ 0000302730 від 07.06.2013 p., яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Дизельний завод» за платежем «податок на д9дану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 654 687,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 323 750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 330 937,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «Стаббуд», ПП «ВКП «Полюс» по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №380/27.3/00190957 від 30.05.2013 року. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000292730 від 07.06.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 62333,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 15583,25 грн. та №0000302730 від 07.06.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1654687,50 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

В подальшому первинного відповідача замінено на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «Стаббуд», ПП «ВКП «Полюс» по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення:

пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено по податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3811729,00 грн., у т.ч. по періодах:

ІІ квартал 2010 року - 2694229,00 грн.,

III квартал 2010 року - 359583,00 грн.,

ІV квартал 2010 року - 757917,00 грн.

п.1.3, 1.8 ст.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість в результаті чого:

завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у серпні 2010р. на суму ПДВ 62 333,00 грн.;

занижено податок на додану вартість у листопаді 2010р. на суму ПДВ 1 323 750,0 грн.

За результатами перевірки складено Акт №380/27.3/00190957 від 30.05.2013 року на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року:

№ 0000282730, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Дизельний завод» за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 4764661,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 3811729,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 952 932,25 грн.;

№ 0000292730, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування - 62333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафам) - 15583,25 грн.;

№ 0000302730, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Дизельний завод» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1654687,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 1323750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 330937,50 грн.

Зазначені повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку та Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 01.10.2013 р. № 12238/6/99-99-01-15 податкове повідомлення-рішення № 0000282730 від 07.06.2013 р. скасовано, а податкові повідомлення-рішення № 0000292730 та № 0000302730 від 07.06.2013 р. - залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень стало те, що актом перевірки від 30.11.2010 року №184/08-07-207/00190957 виявлено, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ "Дизельний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок згідно декларації за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2010 року, встановлено, що одним з основних постачальників ВАТ "Дизельний завод" є П1І «ВКП Полюс» (код ЄДРПОУ 36929104, м.Львів). В ході перевірки було надіслано лист - запит від 27.09.2010р. №16301/7/08-07-215 до ДПІ у Залізничному районі м.Львова щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин з ВАТ "Дизельний завод" відповідно до виписаних податкових накладних ПП «ВКП Полюс». В результаті отриманої відповіді від 25.10.2010р. №28825/7/15-225 повідомлено, що згідно даних реєстру 1ДФ чисельнісь працюючих 3, дані про наявність основних засобів відсутня; не надано до ДПІ декларацію з ПДВ за червень 2010 року, декларацію з ПДВ за серпень 2010 року подано заповнену всупереч правилам, зазначеним у «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, тому відповідно до п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» декларація за серпень 2010р. не визнана контролюючим органом. Крім цього, до ЄДР внесено запис про судове рішення Господарського суду Донецької області №45/184Б від 09.09.2010р. про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «ВКП Полюс». Дата набрання рішенням законної сили 09.09.2010р.

Також, ВАТ "Дизельний завод" за перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Стаббуд» (код ЄДРПОУ 36432935, м.Бровари). Згідно отриманої відповіді на запит (№16266/7/08-07-215 від 27.09.2010р.) від Броварської ОДПІ №3905/7/232/645 від 26.10.2010р., а саме акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Остання подана звітність декларація з ПДВ за лютий 2010р. №7486 від 22.03.2010р. та декларація з податку на прибуток за 2009р. №89879 від 20.01.2010р.

Таким чином, виходячи із економічної суті податку на додану вартість, між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням законодавчими актами встановлено прямий взаємозв'язок. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені.

Як наслідок, перевіркою встановлено порушення п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ВАТ "Дизельний завод" завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.25.1) по податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року на 1323750 грн.

На підставі акту перевірки від 30.11.2010 року №184/08-07-207/00190957 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000920720/0 від 13.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1323750,00 грн.

Згідно пояснень представника позивача, вказане податкове повідомлення-рішення підприємством добровільно виконано, в адміністративному та в судовому порядку не оскаржувалося.

Проте, в подальшому позивачем повторно задекларовано податок на додану вартість в розмірі 1323750,0 грн за той же період за рахунок вищазазначених господарських операцій із означеними вище контрагентами, які не визнані податковим органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 Кодексу). Відповідно до ст.56.15 ст.56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Так, п.56.10 ст.56 Кодексу визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Проте, Вищий адміністративний суд України у своєму Інформаційному листі від 05.07.2011 № 945/11/13-11 зазначає, що пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було внесено зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), які набули чинності з 30 липня 2010 року.

Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 КАС України, зменшено з одного року до шести місяців.

Крім того, стаття 99 КАС України була доповнена частиною п'ятою, якою був передбачений спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Зазначена норма підлягала застосуванню також і щодо податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючими органами на підставі чинного до 1 січня 2011 року Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, із моменту набрання чинності змінами до КАС України, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", до 1 січня 2011 року строки для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень становили один місяць.

Водночас 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" цього Кодексу), в якому зазначено, що строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів.

При цьому змінювалися як тривалість строків звернення до адміністративного суду, так і моменти, з якими пов'язаний початок перебігу відповідних строків.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що оскільки, позивачем не оскаржувалося податкове повідомлення-рішення №0000920720/0 від 13.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1323750,00 грн., як в адміністративному порядку, так і в судовому порядку, та враховуючи той факт, що у позивача сплинув термін, який дозволяв звернутися до адміністративного суду з позовом на підставі норм податкового законодавства, чинних на момент винесення податкового повідомлення-рішення №0000920720/0 від 13.12.2010 року, не вбачається підстав сумніватися у висновках, викладених в акті перевірки від 30.11.2010 року №184/08-07-207/00190957, що став підставою для винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення. Ті ж самі висновки покладені в основу акту №380/27.3/00190957 від 30.05.2013 року та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року

Суддя О.В. Єфанова