Ухвала

від 04.12.2014 по справі 804/13781/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № 804/13781/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: Чуміна О.М.,

представників відповідача: Малютіної В.Е., Жаворонкова С.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод"

на постанову Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі №804/13781/13-а за позовом публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

18 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство "Дизельний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську ДПС:№0000292730 від 07.06.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування - 62 333,00 грн., штрафні санкції - 15 583,25 грн.., та №0000302730 від 07.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Дизельний завод" за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 654 687,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 1323 750,00 грн., та за штрафними санкціями - 330 937,50 грн..

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що відповідачем порушено вимоги чинного податкового законодавства при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а саме: зроблено висновок про порушення позивачем вимог закону лише з огляду на фінансово - господарську діяльність його контрагентів.

Постановою Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року адміністративний позов ПАТ "Дизельний завод" залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Дизельний завод», звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем правомірно з дотриманням приписів чинного податкового законодавства включено до податкової звітності за листопад 2010 року податкові накладні за липень 2010 року, за наслідками господарських відносин з ПП "ВКП Полюс" та ТОВ "Стаббуд", у зв'язку з чим, підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень - відсутні.

Представник позивача апеляційну скаргу в судовому засіданні підтримав, просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги з підстав викладених в її тексті.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги ПАТ «Дизельний завод» заперечували, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «Стаббуд», ПП «ВКП «Полюс» по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення:

пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3811729,00 грн., у т.ч. по періодах:

ІІ квартал 2010 року - 2694229,00 грн.,

III квартал 2010 року - 359583,00 грн.,

ІV квартал 2010 року - 757917,00 грн.

п.1.3, 1.8 ст.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість в результаті чого:

завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у серпні 2010р. на суму ПДВ 62 333,00 грн.;

занижено податок на додану вартість у листопаді 2010р. на суму ПДВ 1 323 750,0 грн.

За результатами перевірки складено Акт №380/27.3/00190957 від 30.05.2013 року на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року:

№ 0000282730, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Дизельний завод» за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 4764661,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 3811729,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 952 932,25 грн.;

№ 0000292730, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування - 62333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафам) - 15583,25 грн.;

№ 0000302730, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Дизельний завод» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1654687,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 1323750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 330937,50 грн.

Зазначені повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку та Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 01.10.2013 р. № 12238/6/99-99-01-15 податкове повідомлення-рішення № 0000282730 від 07.06.2013 р. скасовано, а податкові повідомлення-рішення № 0000292730 та № 0000302730 від 07.06.2013 р. - залишено без змін.

Правомірність та обгрунтованість податкових повідомлень - рішень № 0000292730 та № 0000302730 від 07.06.2013 р. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючі спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства було віднесено до податкової звітності за листопад 2010 року суми податку на додану вартість, за рахунок яких вже було зменшено ПАТ "Дизельний завод" податковий кредит за наслідками попередніх перевірок позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналогічні положення містить Закон України "Про податок на додану варість".

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів посадовими особами СДПІ ГМК у м.Кривому Розі було проведено позапланову виїзну перервірку ПАТ "Дизельний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2010 року, за результатами якої складено акт №184/08-07-207/00190957 від 30.11.2010 року.

За результатами перевірки податковим органом було зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за рахунок податкових накладних, виписаних в червні 2010 року по взаємовідносинам з ПП "ВКП Полюс" на суму 1 065 00,00 грн., а також за рахунок податкових накладних виписаних в травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Стаббуд" на суму 258 750 грн..

За наслідками, зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення, що не було оскаржено ані в адміністративному, ані в судовому порядку, що свідчить про його узгодженість та добровільне виконання.

В подальшому, під час проведення перевірки, оформленої актом №380/27.3/00190957 від 30.05.2013 за наслідками якого прийнято оскаржувані ППР, податковим органом встановлено, що копії податкових наладних, виписаних на ім'я позивача у травні та червні 2010 року контрагентами ТОВ "Стаббуд" та ПП "ВКП Полюс" були знаву включені до податкової звітності ПАТ "Дизельний завод" у листопаді 2010 року із зазначенням дати виписки - листопад 2010 року.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що має право на відображення в податковій звітності податку на додану вартість та отриманого внаслідок такого відображення від'ємного значення, у відповідності до приписів ПК України.

Однак, з такими доводами позивача суд пеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Підпунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 Кодексу). Відповідно до ст.56.15 ст.56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Так, п. 56.10 ст. 56 Кодексу визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу , платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Станом на час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази оскарження рішень, прийнятих за наслідками перевірки, оформленої актом №184/08-07-207/00190957 від 30.11.2010 року. Відсутні також будь - які рішення суб'єктів владних повноважень або судові рішення за наслідками такого оскарження.

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0000920720/0 від 13.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1323750,00 грн., як в адміністративному порядку, так і в судовому порядку, та враховуючи той факт, що у позивача сплинув термін, який дозволяв звернутися до адміністративного суду з позовом на підставі норм податкового законодавства, чинних на момент винесення податкового повідомлення-рішення №0000920720/0 від 13.12.2010 року, не вбачається підстав для сумнівів з приводу висновків, викладених в акті перевірки від 30.11.2010 року №184/08-07-207/00190957, що став підставою для винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення. Ті ж самі висновки покладені в основу акту №380/27.3/00190957 від 30.05.2013 року та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі №804/13781/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко