Постанова

від 14.04.2009 по справі 8/554/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/554/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.09                                                                                       Справа №8/554/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі Пересада О.В.

за участю представників:

позивача – Волкова Р.С., довіреність б/н від 13.04.2009р.;

відповідача – Горохов С.О., довіреність № 243/03-06 від 07.04.2009р. начальник юридичного відділу;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 8/554/08 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж»,                   м. Енергодар Запорізька область    

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2009р. у справі                          № 8/554/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Реверсі», м.Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж»,                   м. Енергодар Запорізька область    

про спонукання до виконання мирової угоди

Встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.2009р. у справі                    № 8/554/08 (суддя Попова І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Реверсі» основного боргу у сумі 46936грн. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивовано тим, що ухвала господарського суду Запорізької області від 21.11.2006р. про затвердження мирової угоди у справі № 8/275/06 не відповідає вимогам вказаної статті закону, так як не містить необхідних відомостей щодо стягувача ТОВ «СК «Реверсі», зокрема, адреси, ідентифікаційного коду, дати набрання чинності та визначення строку пред'явлення до виконання. У зв'язку з чим, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, так як відповідачем не надано доказів на виконання вказаної мирової угоди.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2009р. у справі № 8/554/08 та припинити провадження у справі. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в ухвалі господарського суду Запорізької області від 21.11.2006р. у справі № 8/275/06, а саме: в резолютивній частині викладений текст мирової угоди щодо сум і строків оплати їх боржником, а тому остання є виконавчим документом у розумінні статей 3, 19 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, у разі невиконання однією із сторін умов мирової угоди, остання може бути виконана у примусовому порядку органами ДВС. Разом з цим, апелянт вказує на те, що спір, який виник між сторонами у даній справі не підлягає розгляду в господарських судах, у зв'язку з тим, що предмет спору не охоплюється статтею 12 ГПК України. Судом також залишено поза увагою клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника на лікарняному, тому відповідач вважає, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, чим обмежив останнього у правах, що обумовлені статтею 22 ГПК України. Представник відповідача, у судовому засіданні підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга відповідача безпідставною і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач вказує на те, що в ухвалі про затвердження мирової угоди не вказано необхідних відомостей щодо стягувача ТОВ СК «Реверсі» (адреса, ідентифікаційний код), дата набрання чинності, визначення строку пред'явлення до виконання. Видача судового наказу про виконання мирової угоди є неможливим вказує позивач, у зв'язку з тим, що відповідно до частини 4 статті 78 ГПК України, ухвалою про затвердження мирової угоди господарський суд одночасно припиняє провадження у справі. Разом з цим, позивач посилається на те, що якщо ухвала про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, визначених статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», а сторона мирової угоди не виконує її добровільно, то інша сторона не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. Аналогічне положення закріплено у п.3.9.6 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/141 від 25.04.2008р. відтак, господарський суд Запорізької області задовольнив позовні вимоги правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства. На підставі викладеного позивач просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02 березня 2009р. у справі № 8/554/08 апеляційна скарга ТОВ «Буденергомонтаж» прийнята та призначена до розгляду на 14.04.2009р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 703 від 13.04.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М., якою і прийнято постанову.

За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.11.2006р. ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 8/275/06 було затверджено мирову угоду сторін у справі за наслідками розгляду позову ТОВ «СК «Реверсі» до ТОВ «Буденергомонтаж» про стягнення 51936грн. основного боргу за договором № 189/04 від 16.08.2004р., провадження по справі припинено, на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.

Зі змісту ухвали господарського суду Запорізької області від 21.11.2006р. у справі № 8/275/06 про затвердження мирової угоди вбачається, що ТОВ «Буденергомонтаж» визнав суму заборгованості у розмірі 51396грн. та зобов'язався погасити її у строк до30.03.2007р.

Однак, зобов'язання за мировою угодою відповідач до теперішнього часу не виконав належним чином, а лише частково сплатив позивачу за платіжним доручення №3130 від 28.12.06р. борг у сумі 5000грн.

Постановою Державної виконавчої служби у м.Енергодарі від 14.02.2007р. ТОВ «СК «Ріверсі» відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали від 21.11.2006р. у справі № 8/275/06, так як виконавчий документ не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги, до виконавчого документа, зокрема, назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб – платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вимоги вищенаведеної норми закону та дослідивши зміст ухвали суду про затвердження господарським судом мирової угоди між ТОВ «СК «Реверсі» і ТОВ «Буденергомонтаж», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказана ухвала суду від 21.11.2006р. не відповідає вимогам ст.19 Закону України „Про виконавче провадження”, бо не містить необхідних відомостей щодо стягувача ТОВ «СК «Реверсі», зокрема, юридичної адреси, ідентифікаційного коду, дати набрання чинності та визначення строку пред'явлення до виконання.

Оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить даних, зазначених у статті 19 Закону України „ Про виконавче провадження”,  то така ухвала не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

За наявності такої обставини сторона у справі, права якої порушено невиконанням мирової угоди, не позбавлена права звернутися з позовом до суду  про спонукання до виконання мирової угоди. Адже сама мирова угода, укладена сторонами у справі,  є правочином, за яким у сторін виникли певні права та обов'язки. Тому до мирової угоди сторін  у справі застосовуються загальні правила виконання зобов'язань, передбачені чинним законодавством.

Дана правова позиція викладена і в рекомендаціях Вищого господарського суду України  від 25.04.2008р. № 04-5/141.

Відповідно до приписів ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобов'язань за мировою угодою, зокрема, погашення визнаної  і несплаченої заборгованості у сумі 46936грн., тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано та законно задовольнив позовні вимоги.

Посилання заявника апеляційної скарги на статтю 3 Закону України „Про виконавче провадження” в обґрунтування того, що спір про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах, бо ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, оскільки в її резолютивній частині вказані суми  заборгованості та строки її сплати, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, бо згідно вимог Закону України „ Про виконавче провадження” виконавчою службою виконуються виконавчі документи, які відповідають вимогам ст. 19 цього Закону. Стаття 3 Закону України „ Про виконавче провадження” не визначає вимог до змісту виконавчих документів.         

Постанови Вищого господарського суду України, на які заявник посилається у підтвердження своїх доводів, не є чинним законодавством та стосуються тих обставин, коли ухвала суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст. 19 Закону України „ Про виконавче провадження”.  

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що залишення судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справу за його відсутності, є обмеженням останнього у правах, наданих статтею 22 ГПК України, спростовується наступним.

Відповідно до положень ст.104 ГПК України дані обставини не є підставою для скасування рішення суду.  

До того ж, відповідач є юридичною особою, а згідно статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками підприємств та організацій можуть бути їх керівники, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до відповідних фахівців у галузі права, у разі перебування штатного представника підприємства на лікарняному, або уповноважити іншого свого представника для участі у судовому засіданні.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що відкладення господарським судом справи у порядку статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом суду, а не обов'язком, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

До того ж, у справі були наявні всі документи, які дозволили суду розглянути відповідно до ст. 75 ГПК України справу по суті.

Також колегія суддів зазначає, що Конституцією України кожному гарантоване право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Порушене право підлягає захисту.

Інші доводи ТОВ “Буденергомонтаж” спростовуються вищенаведеним.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Підстав для скасування чи зміни даного рішення у розумінні ст.104 ГПК України відсутні.

Судові витрати по апеляційній скарзі, відповідно до ст.49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж», м.Енергодар Запорізька область залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2009р. у справі                      № 8/554/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.