Рішення

від 12.05.2009 по справі 35/59-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/59-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р.                                                            Справа № 35/59-09

вх. № 1629/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрков І.Б. з належним чином оформленою довіреністю  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК СКСМ", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Алгол-2003", м. Харків  

про стягнення 597902,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „МК СКСМ”) звернувсядо господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Приватного підприємства „Алгол-2003”) 563708,85 грн. основного боргу, 30393,94 грн. пені, 3799,24 грн. 3% річних, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що на підставі договору №04/07/08 від 24.07.2008р. позивач виготовив та поставив продукцію згідно видаткових накладних на загальну суму 2911797,31 грн., яку відповідачу оплатив частково, з урахуванням чого виник боргу у розмірі 563708,85 грн., який позивач просить суд стягнути на його користь.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 24.07.2008р. між сторонами було укладено договір №04/07/08, відповідно до п.1.1. якого з урахуванням укладеної додаткової угоди №1 від 29.08.2009р. позивач як виконавець зобов`язався виготовити металоконструкції та здійснити їх поставку, а відповідач як замовник прийняти та оплатити поставлену продукцію.

          Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 2 даної статті встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.2.1. Договору та п.2 Додаткової угоди №1 від 29.08.2008р. умови, поставка та ціна продукції  на кожну партію товару встановлюється специфікаціями, які є невід`ємними частинами договору.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено специфікацію №1 від 24.07.2008р. на загальну суму 176050,00 грн., специфікацію №2 від 28.08.2008р. на загальну суму 831168,00 грн. та специфікацію №3 від 29.08.2008р. на загальну суму 1994803,20 грн.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1 від 29.08.2008р. загальна вартість обладнення встановлюється згідно додатків №1,2,3.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець    зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу.

          Згідно п.2.4. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Додатковою угодою №1 від 29.08.2008р. п.4.1. Договору сторонами був викладений в наступній редакції: строк поставки продукції встановлюється специфікаціями до договору з моменту виконання замовником п.1.3., 2.5.1. даного Договору.

Відповідно до п.4.3. Договору продукція вважається поставленою з моменту підписання сторонами транспортної накладної иа видаткової накладної на умовах, передбачених даним договором.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, що підтверджується видатковими накладними №08091701 від 17.09.2008р., №08091702 від 17.09.2008р., №08091703 від 17.09.2009р., №08101001 від 10.10.2008р., №08101002 від 10.10.2008р., №08101401 від 14.10.2008р., №08101601 від 16.10.2008р., №08101701 від 17.10.2008р., №08102102 від 21.10.2008р., №08102701 від 27.10.2008р., №08102801 від 28.10.2008р., №08103101 від 31.10.2008р., №08103102 від 31.10.2008р., №08110501 від 05.11.2008р., №08110502 від 05.11.2008р., №08110602 від 06.11.2008р., №08110603 від 06.11.2008р., №08110701 від 07.11.2008р., №08111101 від 11.11.2008р., №08111102 від 11.11.2008р., №08111103 від 11.11.2008р., №08111104 від 11.11.2008р., №08111301 від 13.11.2008р., №08111401 від 14.11.2008р., №08111402 від 14.11.2008р., №08111403 від 14.11.2008р. та товарно – транспортними накладними від 17.09.2008р., 10.10.2008р., 14.10.2008р., 16.10.2008р., 17.10.2008р., 21.10.2008р., 27.10.2008р., 28.10.2008р., 31.10.2008р., 05.11.2008р., 06.11.2008р., 07.11.2008р., 11.11.2008р., 13.11.2008р., 14.11.2008р. всього на загальну суму 2911797,31 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримав дану продукцію, що підтверджується наданим до матеріалів справи копіями довіреностей на отримання товарно – матеріальних цінностей, підписом повноважного представника відповідача у видаткових та товарно – транспортних накладних та печаткою підприємства відповідача.

          Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно п.2.5.2. Договору кінцевий розрахунок у розмірі 30% від вартості виготовленої та фактично поставленої продукції здійснюється впродовж п`яти банківських днів з моменту передачі продукції Замовнику.

Судом встановлено, що відповідач 26.08.2008р. перерахував позивачу 18199,00 грн. оплати за металопродукцію, 15.09.2008р. – 105036,04 грн., 17.09.2008р. – 1675323,00 грн., 27.11.2008р. – 3063,41 грн. та 04.12.2008р. – 546467,01 грн., всього позивачу перераховано 2348088,46 грн.

          Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 563708,85 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 30393,94 грн. пені та 3799,24 грн. 3% річних.

          Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Згідно п.6.4. Договору за порушення строків розрахунку за даним договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожний день прострочки.

За розрахунками позивача розмір пені за період з 20.11.2008р. по 10.02.2009р. становить 30393,94 грн., судом даний розрахунок перевірений та встановлено, що граничний строк оплати за видатковими накладними за період 13.11.2008р. та 14.11.2008р. становить 21.11.2008р. та 24.11.2008р. відповідно, однак дана обставина не може бути підставою для не стягнення пені саме з 20.11.2008р., оскільки  судом встановлено, що борг відповідача станом на 20.11.2008р. становив 1113239,27 грн.

          Перевіривши нарахування пені, за період з 20.11.2008р. по 10.02.2009р., судом встановлено, що розмір пені становить 30352,42 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 30352,42 грн.

          Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3% річних судом перевірено та встановлено ті ж самі обставини щодо граничного строку оплати продукції та судом вбачається, що розмір 3% річних за період з 20.11.2008р. по 10.02.2009р. становить 3794,05 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 3794,05 грн.

          Позивач надав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача та заборонити відповідачу вчиняти дії щодо відчуження чи надання у користування свого майна.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення госопдарського суду.

          Позивачем не було надано доказів того, що невжиття вищевказаних заходів утрудне чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість даної вимоги і в її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 563708,85 грн. основного боргу, 30352,42 грн. пені, 3794,05 грн. 3% річних. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

В заяві позивача про забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства „Алгол-2003” (61030, м.Харків, вул. Біологічна, 10, р/р №2600711633 у ВАТ „УПБ”, м.Київ, МФО 300205, код ЄДРПОУ 32761156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МК СКСМ” (61036, м.Харків, вул. Енергетична, 18, р/р №26005001316811 в філії ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 350750, код ЄДРПОУ 32132983) 563708,85 грн. основного боргу, 30352,42 грн. пені, 3794,05 грн. 3% річних, 5978,55 грн. держмита та 117,99 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 12.05.2009р.