Постанова

від 25.03.2014 по справі 823/469/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року справа № 823/469/14

м. Черкаси

12 год. 54 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Будченку А.Ю.,

за участю:

представника позивача : Матвієнко О.В.,

представника відповідача: Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Геомаркпроект» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до заступника начальника Уманської ОДПІ Черкаської області Вострікової О.Г., в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0000162210 та №0000172210.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р. вказану справу передано до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. допущено заміну неналежного відповідача - заступника начальника Уманської ОДПІ Черкаської області Вострікову О.Г. на належного відповідача - Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту, оскільки з контрагентом ТОВ «Молл-Сервіс» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи. Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами. Згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства. Недоліки первинних бухгалтерських документів не спростовують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на 9235 грн. 00 коп., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за серпень 2011 року на 25584 грн. 00 коп. по правовідносинам з ТОВ «Молл - Сервіс», у зв'язку з відсутністю фактичного здійснення господарської операції. Зокрема товарно-транспортні накладні не містять вартості товару, адресу пункту розвантаження товару, номер подорожнього листа, ПІП особи, що дозволила відпуск товару. Акт здачі- прийняття робіт укладений між позивачем та ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», однак засвідчений представниками позивача та ТОВ «Молл - Сервіс». Крім того, за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Молл-Сервіс» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг) за червень - листопад 2011р. Також ОСОБА_4, який являється керівником ТОВ «Молл-Сервіс» у своїх показах зазначив, що не має жодного відношення до вказаного підприємства, документи бухгалтерської звітності ТОВ «Молл-Сервіс» не підписував.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Геомаркпроект» зареєстроване як юридична особа 28.03.2006р., ідентифікаційний код 34275287.

На підставі направлення від 23.03.2012р. №40, наказу Уманської ОДПІ від 23.03.2012р. №50, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VІ (із змінами та доповненнями) з 23.03.2012р. по 29.03.2012р. посадовою особою Уманської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Геомаркпроект», податковий номер 34275287 (далі по тексту - ПП «Геомаркпроект») з питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Молл-Сервіс» (податковий номер 37433290) за період серпень 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 05.04.2012р. №120/22/34275287 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення ПП «Геомаркпроект» вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а також п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на 9235 грн. 00 коп., занижена сума податку на додану вартість, які підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за серпень 2011 року на 25584 грн. 00 коп.

Згідно даних акту перевірки, на формування показника за податковий період серпень 2011 року вплинула операція з придбання транспортних послуг (перевезення вантажу) у ТОВ «Молл-Сервіс».

На підставі акта перевірки Уманською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0000162210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31980 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 25584 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 6396 грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0000172210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9235 грн. 00 коп., застосовано штрафну санкцію у розмірі 2309 грн. 00 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2011 року між ТОВ «Молл-Сервіс» (Експедитор) та ПП «Геомаркпроект» (Замовник) укладено договір транспортного експедирування №20-11 (далі - Договір №20-11), за яким Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень Замовника автомобільним транспортом в межах території України.

Пунктом 2.1 вищезазначеного договору передбачено, що вартість послуг, які включають в себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення операцій та послуг, визначаються за взаємною згодою сторін і фіксуються у рахунках. Вартість послуг визначається на підставі діючих ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги та може змінюватися, відповідно до зміни кон'юктури ринку транспортно-експедиторських послуг та цін на паливно-мастильні матеріали.

Загальна сума Договору складається з сум згідно рахунків за період дії цього Договору. У разі необхідності Сторони підписують акт звірки (п. 2.2 Договору №20-11).

Пункт 3.2.1 Договору №20-11 передбачає, що експедитор зобов'язаний організувати перевезення вантажу Замовника, а саме Борт ГПІ (Вантаж) на підставі відповідних заявок замовника. Пунктом призначення вантажу є: м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49.

Відповідно до п. 3.2.6 вказаного договору експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасне та належне оформлення у встановленому порядку товаротранспортних накладних, актів виконаних робіт та інших супровідних документів.

Однак у матеріалах справи відсутні рахунки в яких зафіксовано вартість послуг, що не узгоджується з вимогами вищезазначеного договору.

Відповідно до податкової накладної ТОВ «Молл-Сервіс» від 31.08.2011р. №19, що виписана на виконання договору перевезення вантажу від 20.07.2011 №20-11 зазначено одиниця виміру товару у т. км., кількість 497 742. (а.с. 169)

В наявних у матеріалах справи копіях товарно-транспортних накладних №124 від 01.08.2011р., №125 від 01.08.2011р., №126 від 02. 08.2011р., №127 від 02.08.2011р., №128 від 02.08.2011р., №129 від 03.08.2011р., №130 від 03.08.2011р., №131 від 29.08.2011р., №132 від 29.08.2011р., №133 від 29.08.2011р., №134 від 30.08.2011р., №135 від 30.08.2011р. зазначено експедитор - ТОВ «Молл - Сервіс», замовник та вантажовідправник - ПП «Геомаркпроект» м. Умань, вантажоодержувач - ТОВ «Онур Конструкціон інтернешнл», пункт навантаження ст. Бабани, Уманський район, пункт розвантаження м. Київ. (а.с. 148-159)

При дослідженні вищезазначених товарно-транспортних накладних вбачається, що інформація про адресу пункту розвантаження товару, номер подорожнього листа, а також прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка дозволила відпуск товару відсутня. Крім того, у рядках «Всього відпущено на суму» замість відображення вартості відпущеного товару вказано кількість товару. За вищезазначеними товарно-транспортними накладними загальна кількість товару - 1970 п.м., загальна маса брутто 238т., загальна відстань перевезення 2508 км.

У податковій накладній одиниця виміру товару вказана 49742 т.км., що не узгоджується з даними зазначеними у товарно-транспортних накладних.

Крім того у вищевказаних товарно-транспортних накладних зазначені номери автомобілів, які не належать ТОВ «Молл-Сервіс», що підтверджується копіями роздруківок АІПС «Автомобіль», з даними власників ТЗ, наявними у матеріалах справи. (а.с. 180-183)

31 серпня 2011 року між представниками Замовника «Геомаркпроект» ОСОБА_6, з одного боку та представником Виконавця ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» ОСОБА_7, з іншого боку, складено Акт №ОУ-0000019 про те, що Виконавцем були проведені (надані такі послуги) по договору транспортного експедирування №20-11 від 20.07.2011р.: послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом по маршруту с. Ст. Бабани - м. Київ за серпень 2011р. на загальну суму 208916 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ - 34819 грн. 40 коп. Даний Акт підписаний від Виконавця - директором ТОВ «Молл-Сервіс» ОСОБА_4 та від Замовника - директором ПП «Геомаркпроект» ОСОБА_6, що не узгоджується з вступною частиною Акту №ОУ-0000019, оскільки посадовою особою Виконавця ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» є ОСОБА_7 (а.с. 102)

Вказана обставина є порушенням п. 3.2.6 Договору №20-11 стосовно належного оформлення у встановленому порядку актів виконаних робіт.

Представником позивача у судовому засіданні надано копію вищезазначеного акту №ОУ-0000019 від 31.08.2011р., у якому зазначено виконавцем ТОВ «Молл-Сервіс», однак вказана копія судом не приймається до уваги, з огляду на те, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки і необумовлені виправлення не допускаються. Порядок виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах встановлюється п. 4 зазначеного Положення. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Представник позивача під час судового засідання також надав копії актів здачі-прийняття робіт між замовником ПП «Геомаркпроект» та виконавцем «Молл-Сервіс» №000003 від 08.11.2011р. щодо перевезення вантажу - борт ГП1 у кількості 350 п.м. та №000007 від 17.11.2011 щодо перевезення вантажу у кількості 200п.м., на загальну кількість 550 п.м., які не були надані під час перевірки, однак вказана кількість вантажу не узгоджується із загальною кількістю вантажу зазначеною у вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Крім того, суд звертає увагу на п. 85.2 ст. 85 ПКУ відповідно до якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Однак представник позивача не надав суду обґрунтованих пояснень та доказів щодо поважних причин ненадання вищезазначених документів під час проведення перевірки.

Старшим оперуповноваженим ОПНВ НДС ОНМ Феодосійської МДПІ капітаном податкової міліції Безносовим Д.В. здійснено опитування директора ТОВ «Молл-Сервіс» ОСОБА_4 та встановлено, що ОСОБА_4 не причетний до фінансово-господарської діяльності «Молл-Сервіс».

Суд також враховує дані акту Рокитнянської МДПІ про результати невиїзної документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молл-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37433290) з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 05.05.2011р. по 30.11.2011р. від 27.12.2011р. №27/23-37433290, в якому зазначено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Отже, даною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг) за червень - листопад 2011 року, які підпадають під визначення ст. ст. 135, 185 Податкового кодексу України.

Позивач посилається на реальність здійснення господарських операцій щодо придбання товару - бордюр 1ГП у підприємства Старобабанівської ВК-92 УДДУПВП на підставі договорів поставки від 26.07.2011 №91, від 25.07.2011 №90 у загальній кількості 2500 метрів погонних, та у ВАТ «Черкасиобленерго» на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2011р. №359 у загальній кількості 500 п.м. Вказані обставини визнані сторонами та не оскаржуються, однак не можуть бути доказом на підтвердження реальності здійснення господарської операції щодо надання послуг з перевезення саме ТОВ «Молл -Сервіс».

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, відсутність у матеріалах справи рахунків, що виписані на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Молл-Сервіс» договору та платіжних доручень на виконання відповідного договору, невідповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та податкового законодавства товарно-транспортних накладних, з огляду на розбіжності в загальній кількості перевезеного товару, зазначеного у товарно-транспортних накладних та податковій накладній, недоліки у акті здачі-прийняття робіт, результати перевірки ТОВ «Молл-Сервіс» та дані роздруківок АІПС «Автомобіль», з даними власників ТЗ, номера яких зазначені у товарно-транспортних накладних, суд приходить до висновку про відсутність факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Молл-Сервіс», а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення Уманської ОДПІ від 23.04.2012р. №0000162210 та №0000172210 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник Уманської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.

Натомість представник позивача вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлений 31 березня 2014 року.