Ухвала

від 25.03.2014 по справі 813/8108/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 15555/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,

за участю:

представника позивача - Сулятицької І.З.

Ковалишина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за позовом Приватного малого підприємства "Вогнеборець" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне мале підприємство "Вогнеборець" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013 року за №0002262210/6044.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що підприємством та його контрагентами були укладені договори купівлі-продажу (поставки) протипожежного обладнання, доказами виконання яких є надані до перевірки накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, реєстри виданих та отриманих податкових накладних. Отримане протипожежне обладнання в подальшому було використано платником податку у своїй господарській діяльності шляхом продажу за вищими цінами іншим покупцям, що також підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. А відтак, висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 року за №0002262210/6044.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПМП "Вогнеборець" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року,

07.10.2013 року за результатами позапланової виїзної перевірки апелянтом складено акт №849/22-10/13807879, встановлено порушення ПМП "Вогнеборець" п.185.1 ст.185, п.187.1, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 87861 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного акта, ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 21.10.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002262210/6044, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 131791 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 87861 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43930 грн. 50 коп..

Апелянт на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки, викладених в акті посилається на відсутність здійснення господарських операцій з врахуванням того, що у контрагентів позивача ТзОВ "Інтеграл Ай Ті", ТзОВ "Гарант Буд Сервіс", ТзОВ "БТК "Євробуд", ТзОВ "Будівельна компанія АТР Груп" не має власних виробничих потужностей та трудових ресурсів.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з : придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

При цьому слід зазначити, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. З наведеного випливає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи вищезазначене, щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарських операціях позивача з його контрагентами слід вказати наступне.

Між ТзОВ "Інтеграл Ай Ті" (продавець) та МПМ "Вогнеборець" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу від 21.11.2011 року за №11, від 02.12.2011 року за №37. Між ТзОВ "Гарант-Буд-Сервіс" (продавець) та ПМП "Вогнеборець" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу від 03.11.2011 року за №281, від 09.12.2011 року за №352. Між ТзОВ "Будівельна компанія АТР Груп" (продавець) та МПМ "Вогнеборець" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу від 02.06.2011 року за №117, від 01.07.2011 року за №152. Між ТзОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" (продавець) та МПМ "Вогнеборець" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу від 04.08.2011 року за №247, від 06.09.2011 року за №422, від 03.10.2011 року за №511.

МПМ "Вогнеборець" надано відповідні договори, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки, матеріальні звіти за квітень-грудень 2011 року, тощо, які підтверджують виконання вищенаведених договорів.

Щодо посилань апелянта на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також те що підприємства не знаходяться за юридичною адресою, слід вказати наступне.

Висновки апелянта ґрунтуються на актах ДПІ у Печерському районі м.Львова від 16.05.2013 року за №1689/22-8/33499358, від 17.05.2013 року за №1707/22.8/37241554, від 17.05.2013 року за №1691/22.8/37635291, від 23.05.2013 року за №1788/22.8/37403533.

Відносно наведених доказів податкового органу, колегія суддів зазначає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, а подані апелянтом докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагентами.

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, позивач послався на те, що поставка товарів здійснювалась транспортними засобами постачальників, а тому у платника податків відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують обставини транспортування товару. Зазначає, що в платника податків відсутній обов'язок зберігати та надавати до перевірки товарно-транспортні накладні, оскільки він не включав до складу валових витрат витрати на транспортування товару.

Не беруться до уваги протоколи допиту свідків - керівників контрагентів позивача, про які згадується в акті перевірки, оскільки такі оцінюються поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку можуть свідчити про протиправну діяльність зазначених посадових осіб.

ПМП "Вогнеборець" для підтвердження факту використання отриманого від покупців товару у своїй господарській діяльності надано наступні документи: акти здачі-прийняття робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, журнал витягу виданих довіреностей, банківські виписки, тощо.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Між МПП "Вогнеборець" (продавець) та Корпорація "Галтрансрембуд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу протипожежного обладнання (вогнегасників).Підтвердженням виконання зазначеного договору є наявні у матеріалах справи податкові та видаткові накладні, рахунок - фактура, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Викладені в акті перевірки обставини відсутності товаросупроводжуючих документів (товарно-транспортних накладних) не беруться до уваги, оскільки з врахуванням обсягу та технічних характеристик товару, поставка такого не вимагала залучення великогабаритних транспортних засобів для його перевезення.

Отже, висновки податкового органу про безтоварність даних операцій є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини реальності проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань за результатами таких господарських операцій є упереджено безпідставними.

Відтак, колегія апеляційного суду прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 813/8108/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 31.03.2014 року