Рішення

від 02.06.2009 по справі 11/76-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/76-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 червня 2009 р.           Справа 11/76-09

за позовом       дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

                        «Нафтогаз України», м. Київ  

до                     товариства з обмеженою відповідальністю «Моївський  цукровий завод»,

                        с. Моївка Чернівецького району Вінницької області                               

про                   стягнення 9 822 138,03 грн..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:

від позивача            -   О. Овчарук  за довіреністю;

від  відповідача       -   О. Купрій за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

 Заявлено позов про стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю «Моївський цукровий завод»заборгованості за договором  на постачання природного газу № 06/08-881 від 12.09.2008р. в загальному розмірі 9 822 138,03 грн., з яких: 5 989 363,14 грн. –основний борг; 345 453,78 грн. –пеня, 318 269,06 грн. –інфляційні нарахування, 43 050,47 грн. –3% річних та 3 126 001,58 грн. –штраф.

Позовні вимоги  мотивовані тим, що  відповідно до договору на постачання природного газу № 06/08-881 від 12.09.2008р. позивачем передано  у власність відповідачу  протягом жовтня-грудня 2008 року природний газ на загальну суму 11 270 713,14 грн..  Пунктом 6.1. договору визначено, що оплата  за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. В порушення вказаного пункту договору  відповідач провів розрахунки частково, в сумі 5 281 350 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 5 989 363,14 грн..

Відповідач пояснень відносно обставин викладених в позовній заяві не надав. При розгляді справи представник відповідача  не заперечив наявності боргу за договором на постачання природного газу № 06/08-881 від 12.09.2008р..

Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

12 вересня  2008 року між  дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Моївський цукровий завод» (відповідач) укладено договір  на постачання природного газу  № 06/08-881  згідно з яким позивач зобов‘язався передати у власність відповідача  природний газ, а відповідач відповідно  прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

30 жовтня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки  природного газу № 06/08-881 від 12.09.2008р..

26 листопада 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору поставки  природного газу № 06/08-881 від 12.09.2008р..

В період жовтня-грудня 2008 року позивач передав у власність відповідача  природний газ на загальну суму 11 270 713,14 грн., з них:

за жовтень 2008 року на суму  3 463 033,19 грн.;

за листопад 2008 року на суму 6 015 242 грн.;

за грудень 2008 року на суму 1 792 437,95 грн..

Наведені обставини підтверджуються актами прийому-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2008 року (а.с. 12-14).

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата  за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Як свідчать матеріали справи, зокрема платіжні доручення (а.с. 62-93), відповідач провів часткові розрахунки за договором в сумі 5 281 350 грн.. Отже неоплаченим залишився природний газ на суму  5 989 363,14 грн..

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 989 363,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано  318 269,06 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року.  

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір трьох процентів річних за договором № 06/08-881 від 12.09.2008р.  за період з 11.11.2008р. по 12.03.2009р. становить 43 050,47 грн..

Також позивачем заявлено до стягнення 345 453,78 грн.  пені за період з 12.11.2008р. по 12.03.2009р..

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Згідно з п. 7.2. договору в разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього договору Покупець зобов‘язується  крім суми заборгованості сплатити  пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла   в період за який  сплачується пеня, від суми простроченого  платежу, за кожен  день прострочення платежу.

Зважаючи, позовні вимоги в частині стягнення пені стверджуються наявними у справі матеріалами і є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 3 126  001,58 грн..

Пунктами 2.1.2, 7.9 договору визначено, що у разі відхилення  фактичного обсягу споживання газу від  підтвердженого  Постачальником (планового обсягу)  та/або узгодженого Сторонами в порядку  передбаченому п. 2.1.2  Договору обсягу поставки у бік  збільшення, Покупець зобов‘язується до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, сплатити вартість  спожитого газу понад плановий/узгоджений обсяг. В іншому  разі, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного обсягу  споживання і планового/узгодженого обсягу поставки. В такому випадку сума штрафу, що  підлягає  сплаті Покупцем розраховується за формулою наведеною в договорі.

Відповідно до розділу 2 договору Постачальник  передає Покупцю протягом періоду з 01.09.2008р. по 31 грудня 2008р. включно газ в обсязі до 7 513 550 м.куб. газу, за наявності  його обсягів в тому числі по місяцях:

вересень –до 815 100,0 м. куб.;

жовтень –до 3 239 500,0 м. куб.;

листопад –до 3 135 000,0 м. куб.;

грудень -  до 323 950,0 м. куб.

Плановий обсяг газу за листопад 2008 року складає 3 135 000,0 м. куб.. Водночас, згідно ату приймання-передачі газу за листопад 2008 року відповідачем  спожито 3 503,726 тис. м. куб. за ціною 1547,76 грн. на загальну суму 6 015 242 грн.. В порушення п. 7.9 договору відповідач  не сплатив вказану суму до 5 грудня 2008 року, а тому розмір  штрафу становить 1 141 398,70 грн..

Плановий обсяг газу за грудень 2008 року складає 323 850,0 м. куб.  Згідно акту приймання-передачі газу за грудень 2008 року відповідачем спожито  965,071 тис. м. куб. за ціною 1547,76 грн. на загальну суму 1 792 437,95 грн.. Вказана сума відповідачем до 05 січня 2009 року не сплачена, а тому розмір штрафу становить 1 984 602,88 грн..

Таким чином,  розмір штрафу за договором № 06/08-881 від 12.09.2008р.  складає 3 126 001,58 грн..

Відповідно до ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

          Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають  задоволенню з покладенням судових  витрат на відповідача.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Моївський цукровий завод»(24133, Вінницька область, Чернівецький район, с. Моївка, вул. Леніна, 73 а, код 34145109) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 5 989 363 (п‘ять мільйонів дев‘ятсот вісімдесят дев‘ять тисяч триста шістдесят три) грн. 14 коп. –основного боргу;  345 453 (триста сорок п‘ять тисяч чотириста п‘ятдесят три) грн. 78 коп. –пені;  318 269 (триста вісімнадцять тисяч двісті шістдесят дев‘ять) грн. 06 коп. -  інфляційних втрат; 43 050 (сорок три тисячі п‘ятдесят) грн. 47 коп. –3% річних; 3 126 001 (три мільйони сто двадцять шість тисяч одну) грн. 58 коп. –штрафу; 25 500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита; 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

5          Копію рішення направити сторонам  рекомендованим листом.

                                                                           Рішення оформлено та підписано 05.06.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу -  (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

3 - відповідачу - (24133, Вінницька область, Чернівецький район, с. Моївка, вул. Леніна, 73 а)