Рішення

від 25.05.2009 по справі 05/72-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/72-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2009 р.                                                            Справа № 05/72-09

вх. № 2389/5-05

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Попової Ю.Г. (довіреність №01-026-29 від 02.01.09 р.),  відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (Луганська обл., м. Алчевськ)  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука/книгаоптторг" (м. Харків)    

про стягнення 8080,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача суму 8080,25 грн., отриману і збережену ним без достатньої правової підстави. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач перерахував грошові кошти в сумі 8080,25 грн. без достатньої підстави, оскільки помилково вказав в платіжному документі договір №2-020/717 від 15.04.08 р., який між сторонами не укладався, а термін дії укладеного договору №2-020/717 від 01.02.08 р., за яким постачання продукції відповідачем не відбулося, закінчився 31.12.08 р.

Позивач надав заяву про зміну підстави позову, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу 8080,25 грн. за передоплачену, але неотриману продукцію. Свою заяву обґрунтовує втратою інтересу до виконання відповідачем зобов'язання, посилаючись при цьому на ст. 612 ЦК України.

Розглянувши надану позивачем заяву та докази її відправки відповідачу, суд вважає за можливе прийняти її.

Відповідач не надав відзив на позов і витребувані судом документи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною в витягу з ЄДРПОУ № 46/2-1818 від 20.03.09 р. (а.с.51).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 9 від 15.04.08 р. на оплату книжкової продукції згідно специфікації АМК №1 до договору № 2-020/717 від 15.04.08 р. в сумі 8080,25 грн.

Позивач платіжним дорученням № 9894 від 14.05.08 р. перерахував вищевказану суму відповідачу.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, договір № 2-020/717 від 15.04.08 р. сторонами не укладався.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку зобов'язання по передачі позивачу оплаченого ним товару виникли у відповідача з юридичного факту – оплати позивачем рахунку-фактури № 9 від 15.04.08 р. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України сторони уклали договір, що за правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.02.09 р. позивач надіслав відповідачу претензію №047/026-1 від 03.02.09 р., в якій вимагав повернення попередньої оплати в сумі 8080,25 грн., посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

Відповідач відповіді на претензію №047/026-1 від 03.02.09 р. не дав, товар позивачу не передав і гроші не повернув.

Суд не приймає претензію позивача №047/026-1 від 03.02.09 р., як належний та допустимий доказ настання строку виконання відповідачем зобов'язань по передачі товару, оскільки претензія не містить вимоги про передачу товару, а зобов'язань по поверненню грошей у відповідача за договором купівлі-продажу не має.

Посилання позивача на лист № 058-94 від 03.02.08 р. як на вимогу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд також вважає безпідставними, оскільки: по-перше, позивачем не надані докази відправки або вручення його відповідачу; по-друге, він не містить ніякої вимоги; по-третє, лист підписаний головним інженером, повноваження якого не надані суду позивачем.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Посилання позивача на ч. 3 ст. 612 ЦК України як на обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, строк передачі позивачу товару за договором купівлі-продажу не настав, оскільки позивач не направив відповідачу вимоги про передачу йому товару в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України; по-друге, у відповідача відсутні зобов'язання за договором купівлі-продажу по сплаті грошових коштів, а існують тільки зобов'язання по передачі товару; по-третє, позивач не надав суду доказів відмови від прийняття виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 642 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про зміну підстав позову. Вважати вірними позовні вимоги в наступній редакції: „стягнути з відповідача суму боргу 8080,25 грн. за передоплачену, але неотриману продукцію”.

2. В позові відмовити повністю.

Суддя