Рішення

від 11.03.2014 по справі 910/20523/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20523/13 11.03.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Галантерея» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Новель» Простягнення 147 774, 53 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - за дов.

Від відповідача Гурська А.С. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новель» 135 351,40грн. заборгованості за орендну плату, 12 423,53грн. пені, а всього 147 774,53грн. заборгованості за договорами оренди нежитлового приміщення від 09.07.2012 № 145та від 26.12.2012р. №5.

Відповідач подав Відзив на позовну заяву від 25.11.2013р. в якому зазначив що за його розрахунком сума заборгованості становить 87 351,40грн. Відповідач просить взяти доводи викладені в відзиві на позовну заяву до уваги при розгляді справи, у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором оренди просить відмовити.

18.12.2013р. Позивач, у зв'язку з отриманням Відзиву на позовну заяву та додаткових документів, подав Заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути суму заборгованості у сумі 135 351,40грн., суму пені в розмірі 9 846,96грн., а разом 145 198,36грн.

18.02.2014р. Позивачем подано Заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з тим, що договорами, на підставі яких позивачем заявляється вимога про стягнення пені з відповідача не встановлено обмежень терміну нарахування штрафних санкцій, Позивач збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 135 351,40грн., суму пені в розмірі 18 296,80грн., а разом 153 648,20грн. за договорами оренди нежитлового приміщення від 09.07.2012 № 15 та від 26.12.2012р. №5.

07.03.2014р. Позивачем, у зв'язку з незначною сумою заборгованості (96,00грн.) Позивачем прийнято рішення щодо прощення боргу Відповідача щодо боргу з оренди стоянки за 8 днів квітня 2013р. та відмову від позовних вимог в частині стягнення цієї суми та пені за прострочення цього зобов'язання, просить стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 135 285,40грн., суму пені в розмірі 18 285,61грн., а разом 153 571,01грн. за договорами оренди нежитлового приміщення від 09.07.2012 № 15 та від 26.12.2012р. №5.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшувати розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 153 571,01 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

11.03.2014р. в судовому засіданні Відповідачем подано заяву про визнання позову частково у загальній сумі 87 351,40грн. та про розстрочення виконання рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Галантерея» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новель» був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 14, а 03 вересня 2012р. укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 04липня 2012 №14.

Орендоване майно передано в користування орендареві 04.07.2012р. за Актом прийому-передачі до Договору від 04липня 2012 №14.

26 грудня 2012р. з метою продовження терміну оренди майна, переданого в оренду згідно Договору оренди №14 та Додаткової угоди №1 між сторонами укладено Договір оренди №5 на тих самих умовах, терміном дії до 30 червня 2013р.

Орендоване майно включає:

- складське приміщення на 4 -ому поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 27, загальною площею 800 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 Договору встановлено орендну плату у розмірі 60,00грн. за кв.м., тобто 48 000,00грн. на місяць (в тому числі ПДВ -8000,00грн.);

- територія стоянки автомобіля в нічний час за адресою: м. Київ, вул.

Куренівська,27.(Додаткова угода №1).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди орендна плата за територію для стоянки автомобіля за добу складає 12, 00 грн. (в тому числі ПДВ -2000,00грн.); встановлено

Згідно п. 1.3 Договору Орендар зобов'язується перераховувати орендну плату на рахунок Орендодавця до 5 числа розрахункового місяця згідно рахунків Орендодавця.

Цей договір вступає в силу з 04.07.2012р. та діє до 31.12.2012р.

26.12.2012р. сторони уклали Договір оренди №5, відповідно до п.6.1 якого договір вступає в силу з 01.01.2013р. та діє до 30.06.2013р.

Відповідно до п.3.8 Договору оренди сторони встановили, що авансовий платіж за останній місяць оренди сплачується орендарем при першій оплаті.

Відповідно до п.3.4 Договору вартість комунальних послуг по утриманню орендованого приміщення не входить в орендну плату, зазначену в п. 3.1 Договору і підлягає додатковій сплаті.

09липня 2012р. між Публічним акціонерним товариством «Галантерея» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новель» був укладений Договір оренди №15, терміном дії до 09.07.2013р.

Орендоване майно - штаблер електричний та драбина ЛПР 13-00-00. Орендну плату встановлено у розмірі 6 252,00грн. на місяць (в тому числі ПДВ-1042,00грн.).

Орендоване майно передано в користування орендареві 09.07.2012р. за Актом прийому-передачі до Договору оренди №15 від 09.07.2012р.

За твердженням Позивача, Відповідач порушував умови укладених договорів, а саме не повністю сплатив авансовий платіж за останній місяць оренди приміщення та має заборгованість по усім платежам, за березень 2013р.та 8 днів квітня 2013р., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.05.2013р.

Згідно п. 2.1 Договору №14, при несвоєчасному внесенні орендної плати і вартості витрат по експлуатації, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 5.2 Договору №5 за прострочку платежів по орендній платі, а також платежів по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 2.1 Договору №15 при несвоєчасному внесенні орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Укладені між сторонами Договори є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі складського приміщення в оренду (Договір №5), обладнання (Договір №15) користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з лютого 2013 р. по квітень (8 днів) 2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору №5 та п. 1.2 Договору №15 відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця (Договір №5), до 5 числа розрахункового місяця (Договір №15).

Однак, відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за Договором №5 за березень 2013р. становить 48 000,00 грн., за 8 днів квітня 2013р. - 7 796,80грн., заборгованість по комунальним послугам за лютий 2013р. складає - 11 938,92грн., березень 2013р.-14 686,12грн., за 8 днів квітня 2013р- 3 196,33грн., заборгованість за Договором №15 за 8 днів квітня складає 1 667,27грн. а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Зазначена заборгованість визнана Відповідачем, підтверджена матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 87 285,44 грн. на підставі Договорів. Відповідачем вказана заборгованість визнана, доказів її погашення не надано.

Решта заборгованість Позивача у розмірі 5 000,00грн. за 8 днів квітня за фактичне утримання приміщення за Договором №5 не задовольняється судом, оскільки дійсно Позивач безпідставно включив до суми, яка підлягала оплаті за оренду складського приміщення суму орендної плати за останній повний місяць оренди.

Суд погоджується з твердженням Відповідача, що відповідно до п.3.8 Договору №5 сторони домовились, що Відповідач вносить авансовий платіж за останній місяць оренди згідно Договору Тобто, нарахований авансовий платіж зараховується в якості оплати орендної плати за останній повний місяць оренди.

Вимога Позивача про стягнення авансового платежу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Пунктом 3.8. Договору оренди №5 від 26.12.2012 року передбачено, що для забезпечення стабільності договірних відносин та запобігання збитків Орендодавця при достроковому розірванні Договору, Орендар при першій оплаті за орендоване приміщення вносить авансовий платіж за останній місяць оренди, згідно Договору. При достроковому розірванні Договору, за ініціативою Орендаря, внесена авансова сума залишається у Орендодавця.

В даному випадку, Договір оренди №5 від 26.12.2012 року був розірваний за ініціативою Орендодавця (Позивача), що підтверджується листом Позивача №16юр від 25.02.2013 року.

Таким чином, додаткова сплата Відповідачем авансового платежу (понад оплат суми заборгованості) можлива лише за єдиної умови - розірвання Договору за ініціативи Орендаря, тобто Відповідача.

Така умова відсутня, а відтак відсутні і підстави для стягнення з Відповідача понад орендну плату ще й авансового платежу.

Порушення Відповідачем умов Договору №5 в частині оплати орендної плати не можна вважати ініціюванням розірвання договору з боку саме Відповідача, оскільки Позивач в такому випадку мав можливість звернутись до суду за захистом свого права на отримання орендної плати.

Право ж відмови від Договору найму у Позивача згідно ст. 782 ЦК України могло виникнути лише за наявності прострочення платежів протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч.І ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

В даному випадку Договір був розірваний за ініціативою Позивача згідно умов Договору, а не у зв'язку з простроченням платежів.

Вимога позивача про стягнення пені відповідно до п.5.2 Договору №5 від 26.12.2012р. та п.2.1 Договору №15 підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне:

Відповідно до п. 5.2 Договору №5 за прострочку платежів по орендній платі, а також платежів по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 2.1 Договору №15 при несвоєчасному внесенні орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки.

Однак, за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Судом встановлено, що Позивачем нарахована пені в порушення п.6 ст.232 ГК України.

- пеня за порушення Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті орендної плати за березень 2013р. в розмірі 48 000,00грн. нарахована за період прострочення з 11.03.2013р. по 17.02.2014р.(за 344дня) у сумі 6 204,49грн.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, підлягає стягненню пені за період прострочки з 11.03.2013р. по 10.09.2013р. за несвоєчасну сплати боргу за березень 2013р. 48 000,00грн.- у сумі 3 452,05грн. (за 183дня)

- пеня за порушення Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті орендної плати за 8 днів квітня 2013р в розмірі 12 796,00грн. нарахована за період прострочення з 11.04.2013р. по 17.02.2014р.(за 313 дня) у сумі 1 491,09грн.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, підлягає стягненню пені за період прострочки з 11.04.2013р. по 10.10.2013р. за несвоєчасну сплати боргу за 8 днів квітня 2013р. в 7 796,80грн . - у сумі 547,46грн. (183дня).

- пеня за порушення Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті комунальних послуг за лютий 2013р в розмірі 11 938,00грн. за період прострочення з 01.03.2013р. по 17.02.2014р. (354дня) у сумі 1 592,29грн.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, підлягає стягненню пені за період прострочки з 01.03.2013р. по 30.09.2013р. (за 183дня) за несвоєчасну сплату боргу за лютий 2013р. 11 938,00грн.- у сумі 862,47грн. (за 183дня).

- пеня за порушення Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті комунальних послуг за березень 2013р в розмірі 14 686,00грн. за період прострочення з 01.04.2013р. по 17.02.2014р. (329дні) і сума 1771,59грн. пені.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, підлягає стягненню пені за період прострочки з 01.03.2013р. по 30.09.2013р. (за 183дня) за несвоєчасну сплату боргу за березень 2013р в розмірі 14 686,00грн. - у сумі 1 039,29грн. (за 183дня).

- пеня за порушення Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті

комунальних послуг за 8 днів квітня 2013р в розмірі 3196,00грн. Період прострочення з 01.05.2013р. по 17.02.2014р.(184 дні) у сумі 346,17грн.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, підлягає стягненню пені за період прострочки з 01.05.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасну сплату боргу за 8 днів квітня 2013р в розмірі 3196,00грн. - у сумі 220,93грн. (183дня)

- пеня за порушення Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті орендних послуг за 8 днів квітня 2013р в розмірі 1667,00грн. за Договором №15 за період прострочення з 01.05.2013р. по 17.02.2014р. .( за 293дня) у сумі 180,56грн.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, підлягає стягненню пені за період прострочки з 01.05.2013р. по 30.10.2013р. за несвоєчасну сплату боргу за 8 днів квітня 2013р. в розмірі 1667,00грн.- у сумі 80,68грн. (за 183дня).

Таким чином, загальна сума пені складає за розрахунком суду 6 202,83грн.

В решті частині пені суд відмовляє в зв'язку з необгрунтованостю.

Щодо відшкодування витрат на послуги адвокатського об'єднання.

Згідно заяви про уточнення розміру позовних вимог, Позивач окрім суми судового збору, просить суд стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг Адвокатського об'єднання на підставі Договору №010ю-2013 від 14.10.2013 року у розмірі 9600,00 грн.

Суд вважає такі вимоги безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ч. 1ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно Рішення Конституційного Суду № б-рп/2013 від 11.07.2013 року до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Згідно п.6.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також: копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Згідно п. 1 ст.. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж: роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд погоджується з твердженням Відповідача щодо відсутності підстав для покладення на Відповідача витрат на оплату послуг адвокатського об'єднання у розмірі 9600,00 грн., оскільки:

- в матеріалах справи міститься Договір №010ю-2013 від 14.10.2013 року, укладений між ПАТ «Галантерея» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «А-ЛЕКС», а не Адвокатським об'єднанням;

- відсутній акт здачі-прийняття наданих послуг з розрахунком до Договору №01 Ою-2013 від 14.10.2013 року;

- відсутні належним чином завірені платіжні доручення чи інші документи, які б підтверджували оплату послуг адвокатського об'єднання Договір №010ю-2013 від 14.10.2013 року;

- відсутній оригінал ордеру адвоката ОСОБА_1, виданий Адвокатським об'єднанням з доданим витягом, яка представляла інтереси Позивача на судових засіданнях по справі №910/20523/13;

- адвокат ОСОБА_1, яка з початку звернення Позивача з позовом представляє інтереси останнього по справі №910/20523/13, отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише 05.12.2013 року, тоді як позовна заява була складена 23.10.2013р., а перше судове засідання відбулося 26.11.2013р.

Питання про розстрочку виконання рішення заявлене Відповідачем в відзиві на позовну заяву не розглядалося в судовому засіданні 11.03..014р. при прийнятті рішення, оскільки заявлено в порушення ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою Господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення орендної плати 55796,80грн. за Договором №5, 1667,23грн. за Договором №15, комунальних послу у сумі 29 821,37грн. за Договором №5 та пені у сумі 6 202,83грн. за несвоєчасну сплату орендних та комунальних послуг за договором №5 та №15. В решті частині позову суд відмовляє з підстав вище зазначених.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новель» (03680, м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, 42, код ЄДРПОУ 37588032) на користь Публічного акціонерного товариства «Галантерея» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 27, код ЄДРПОУ 01552517) орендної плати у розмірі 55796,80грн. за Договором №5, 1667,23грн. за Договором №15, комунальних послуг у в розмірі 29 821,37грн. за Договором №5, пені у сумі 6 202,83грн. за несвоєчасну сплату орендних та комунальних послуг за договором №5 та №15та 1793,13грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко