Рішення

від 03.06.2009 по справі 41/118-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/118-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.09р.

Справа № 41/118-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон", м. Донецьк 

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 760410,44 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Сафонова М.Г., довіреність № 41 від 03.09.08 року

Від відповідача: Руссу С.Г., довіреність № 69-09/27 від 12.05.09 року 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості  - 691319,93 грн., пені –69090,51 грн., всього –760410,44 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем металопродукції за  умовами укладеного між сторонами договору № 0340 від 19.05.06 року.

Відповідачем поданий суду відзив на позов за вих. № 69-02/306 від 01.06.09 року, яким просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій, посилаючись на ті обставини, що під час проведення виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства «Дніпроважмаш»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства працівниками СДПІ було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 19.05.06 року № 0340 відповідачем придбавались матеріали (ось напівоброблена) у товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»за цінами, які суттєво перевищують ціни виробника, позивач не відреагував на зустрічну перевірку, яка була проведена СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську та знов здійснив поставку товару на адресу відповідача за договірними цінами.

До того ж ситуація у світовій і українській металургійній промисловості, що склалася восени 2008 року, призвела до вкрай негативних наслідків для українських металургів, насамперед погіршення зовнішньої та внутрішньої цінової кон'юнктури, різкого зниження попиту на металургійну продукцію практично в усіх основних сегментах, що є підставою, як це вважає відповідач, для зменшення неустойки.

Крім того, позивачем подано суду клопотання за вих. № 69-02/307 від 01.06.09 року, яким він просить суд припинити провадження у справі для вирішення питання укладення між сторонами мирової угоди.

Клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки перелік підстав для припинення провадження у справі, наведений у ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається відповідач, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, до якого входить укладення сторонами мирової угоди, яка затверджена господарським судом, тоді як такої угоди від сторін не надходило.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон»та  відповідачем – відкритим акціонерним товариством «Дніпроважмаш» укладений договір № 0340 від 19.05.06 року (далі –договір), за умовами якого постачальник  (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу у справі) товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у протоколах узгодження цін  та/або  специфікаціях, оформлених у вигляді додатків к договору, що є його невід'ємною частиною, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору позивачем поставлена відповідачу металопродукція на загальну суму 1 353 319, 93 грн., що підтверджується видатковою накладною № 00002495 від 02.10.08 року, копія якої додана до позовної заяви (а.с. 13).

Пунктом 6 специфікації № 16 від 02.09.08 року к договору № 0340 від 19.05.06 року передбачені умови оплати продукції –50 % передоплата, 50 % - по факту поставки на протязі 5 банківських днів.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу,  в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання з оплати товару.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

04.09.08 року відповідачем в якості передоплати за заготівку профільну перераховано на розрахунковий рахунок позивача 662000 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 15).

У встановлений договором термін відповідач оплату поставленої позивачем металопродукції  в повному обсязі не здійснив. Відсутність заборгованості, що є предметом позову у справі, ним не доведена.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 691319,93 грн.

У разі порушення зобов'язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2. договору сторонами узгоджено, що прострочення оплати або поставки товару тягне за собою право сумлінної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені за період з 11.10.08 року по 11.03.09 року становить 69090,51 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, при цьому підстав для зменшення штрафних санкцій судом не вбачається, оскільки у відповідності із п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право здійснити таке зменшення у виняткових випадках, тоді як обставини, на які послався відповідач у відзиві на позов, на думку суду, винятковими не є.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Дніпроважмаш»- 49600,                      м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів,3, код ЄДРПОУ 00168076, р/р 26008010694800 в ЗАТ АБ «Радабанк», МФО 306500 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»- 83000, м. Донецьк, вул. Артема,97, код ЄДРПОУ 25096372, р/р 26001003300 в ЗАТ «Донгорбанк»у м. Донецьк, МФО 334970 заборгованості –691319,93 грн. (шістсот дев'яносто одна тисяча триста дев'ятнадцять грн. 93 коп.), пені –69090,51 грн. (шістдесят дев'ять тисяч дев'яносто грн. 51 коп.), витрат по сплаті держмита –7604,10 грн. (сім тисяч шістсот чотири грн. 10 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. ( сто вісімнадцять грн.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 03.06.09 року

З оригіналом згідно       

Пом. судді                                                                                                О.А.Лисінська