Рішення

від 27.05.2009 по справі 3/85/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/85/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.09                                                                          Справа №  3/85/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави:

орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області,                      м. Запоріжжя

до відповідача: Територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області,                          м. Запоріжжя

про стягнення 2 991,32 грн.

                                                                              Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Леонова В.О., юрисконсульт, довіреність №19/1-1-2544/Мх від 25.11.2008р.

від відповідача: не з'явився                                                              

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі  УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області про стягнення  2 991,32 грн. заборгованості за договором “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р. № 46/2122.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193, 202, 174 ГК України, ст. 2 ГПК України,            п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/85/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 14.05.2009р. о 12 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 14.05.2009р. у зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладений на 27.05.2009р. о 16 год. 30 хв.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 27.05.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача та прокурор вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 14.05.2009р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просять стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 991,32 грн., яка виникла за договором “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р. № 46/2122, та судові витрати.

В судовому засіданні 27.05.2009р. позивачем надано “Заяву” від 27.05.2009р.                 № 19/1-1-б/н, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі               2 641,32 грн., у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем.

Заява прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

Також позивач надав акт звірки розрахунків станом на 27.05.2009р., відповідно до якого заборгованість за актом № 17_УО-00974 від 01.01.2009р. за січень 2009р. відповідачем була сплачена 24.03.2009р. у сумі 55,00 грн., 07.04.2009р. у сумі 55,00 грн., 22.04.2009р. у сумі 140,00 грн. та 21.05.2009р. у сумі 100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 06.04.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулась до канцелярії господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “Підприємство не значиться”.

У судовому засіданні представник позивача надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 627652 станом на 21.05.2009р., згідно якої до ЄДРПОУ внесено запис 1 від 15.03.2007р.: “1 103 120 0000 018286, Включення відомостей про юридичну особу”.

Як вказано в вищезазначеній довідці, місцезнаходженням Територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області є: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя,                        вул. 40 Років Радянської України, 56-А.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області (Виконавець) та Територіальною Державною інспекцією праці у Запорізькій області (Замовник) було укладено договір “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р. № 46/2122, за яким Виконавець приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на “Об'єкті”, перерахованих в дислокації-розрахунку (Додаток № 1) та позначених на план-схемах (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною Договору та зобов'язується здійснювати негайний виїзд та прибуття в технічно можливий термін наряду міліції при спрацьованій сигналізації та перезакриття “Об'єкту” разом із “Замовником” або з його уповноваженою особою (п. 2.1. Договору).

Позивач виконав умови договору, надав відповідачу послуги з охорони на суму              3 271,32 грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг)              № 17_УО-00974 за січень 2009р., № 17_УО-03796 за лютий 2009р. та  № 17_УО-06860 за березень 2009р.

На підставі п. 3.1 договору, сума за послуги охорони визначається сторонами на основі розрахунку та протоколу узгодження вартості послуг, які є додатками до договору.

Відповідно до п. 3.3. договору № 4650/2122 від 01.06.2006р. оплата за Договором здійснюється “Замовником” передоплатою платіжними дорученнями до 5 числа поточного місяця.

Договірні зобов'язання з боку Територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла дебіторська заборгованість у розмірі 2 641,32 грн., а саме за: січень 2009р. у сумі 460,44 грн., за лютий 2009р. у сумі  1 090,44 грн., за березень 2009р. у сумі 1 090,44 грн.

Відповідач вказану заборгованість не оплатив.  

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р. № 46/2122.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідач зобов'язався щомісячно оплачувати ці послуги, згідно договору № 46/2122 від 01.06.2006р. Платежі за надані послуги охорони “Замовник” здійснює передоплатою платіжним дорученням до 5 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених “Виконавцем”.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р. № 46/2122, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що Територіальна Державна інспекція праці у Запорізькій області не повністю виконала грошові зобов'язання перед позивачем за договором “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р.  № 46/2122, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу по Договору у розмірі 2 641,32 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 27.05.2009р. позивачем надано акт звірки розрахунків станом на 27.05.2009р., відповідно до якого заборгованість за актами № 17_УО-00974 від 01.02.2009р., № 17_УО-03796 від 01.02 2009р. та  № 17_УО-06860 від 01.032009р. відповідачем сплачено частково. До акту надано копії виписки банку.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач сплатив в період з 07.04.2009р. по 21.05.2009р. борг у розмірі 295,00 грн., а позивач не змінив (не уточнив) предмет позову та не зменшив розмір позовних вимог, в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити за відсутності предмету спору.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Крім того, при зверненні до суду 31.03.2009р. прокурором не було враховано, що   Територіальна Державна інспекція праці у Запорізькій області 24.03.2009р. вже сплатила 55,00 грн. в рахунок заборгованості за договором “На централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на “Об'єкті”, з виїздом наряду міліції ДСО і перезакриттям “Об'єкту” від 01.06.2006р. № 46/2122.

Вказаний факт підтверджується Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області та наданими виписками банку.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року по справі                   № 1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В даному випадку, з визначеної прокурором до стягнення з Територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області суми боргу 2 991,32 грн., безпідставно було заявлено суму 55,00 грн., яка на момент звернення позивача до суду (31.03.2009р.) вже була сплачена відповідачем.

Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Право прокурора та його заступника звертатися до господарського суду в інтересах держави, зазначивши орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, передбачено п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 29 ГПК України та ст. 36-1 Закону “Про прокуратуру”.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 56-а, р/р 35218001000579 в УДК АК в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 26073290) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002,                         м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, р/р 26004060516823 в ПВ ЗРУ КБ “Приватбанк”                 м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 08596891) 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одну) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В частині стягнення 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

4. В частині стягнення 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. в задоволенні позову відмовити.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –01.06.2009р.