Ухвала

від 25.03.2014 по справі 826/20209/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20209/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11 грудня 2013 року №0008532207.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що господарські операції здійснені позивачем з ТОВ «Безпека - 2004», ТОВ «Екватор - Експрес», ТОВ «ЄАТК - Україна», ПП «Промтранспоставка» за період, що перевірявся мали реальний характер. Тому, податкові накладні даних контрагентів є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 п.201.6 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як юридична особа та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Так, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ІСТ Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 23 грудня 2008 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 листопада 2013 року №2433/26-58-22-07-17/36309155.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 п.201.6 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвели до заниження податку на додану вартість на суму 387 985,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 грудня 2013 року №0008532207, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 387 985,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 94 497,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених позивачем за період, що перевірявся.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З системного аналізу положень ст. ст. 14, 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, зареєстрованого як платник податку додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що між Підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» (Замовник) та ТОВ «ІСТ Україна» (Експедитор) укладено договір про надання експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 578UT/450 від 29 грудня 2008 року з додатками до нього (т. 2, арк. 40 - 57), згідно умов якого Замовник надає для перевезення вантажі, у т.ч. тютюнові вироби, рекламні та маркетингові матеріали, а Експедитор зобов'язується організувати перевезення їх транспортом, забезпечивши Замовникові оптимальне обслуговування з безпечного транспортування та гарантоване прибуття вантажів до пункту розвантаження в погоджений з Замовником термін та за маршрутами, обраними Замовником.

Для виконання зобов'язань за даним договором, позивачем укладено ряд договорів з

з ТОВ «Безпека - 2004», ТОВ «Екватор - Еспрес», ПП «Промтранспотавка», ТОВ «ЄАТК - Україна».

Так, між позивачем ТОВ «ІСТ Україна» (Замовник) та ТОВ «Безпека-2004» (Виконавець) укладено договір від 05 січня 2009 року №01/01/09 про надання охоронних послуг. До даного договору його сторонами кладені доповнення до договору, відповідно до яких строк його дії неодноразово продовжувався. Так, відповідно до доповнення від 05 січня 2009 року №01/01/09, яким визначено строк дії вказаного договору до 31 грудня 2013 року.

Між ТОВ «ІСТ Україна» (Екпедитор) та ТОВ «Євкатор-експрес» (Перевізник) укладено договір від 17 травня 2012 року №0770-У, предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортуванні в міжміському сполученні вантажів, які надаються Єкпедитором для перевезення транспортом Перевізника (або його субпідрядників).

Між ТОВ «ІСТ Україна» (Екпедитор) та ПП «Промтранспоставка» (Перевізник) 01 грудня 2011 року укладено договір №0599-У, предметом якого є взаємини сторін, що виникають при транспортуванні в міжміському сполученні вантажів, що відкликаються Екпедитором для перевезення транспортом Перевізника (або його субпідрядників).

Між ТОВ «ІСТ Україна» (Експедитор) та ТОВ «ЄАТК-Україна» (Перевізник) було укладено договір № 30-ЕК від 27 лютого 2009 року, предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортуванні в міжміському сполученні вантажів, що відкликаються Експедитором для перевезення транспортними засобами Перевізника.

На виконання умов вищевказаних договорів їх сторонами складені акти наданих послуг, податкові накладні, рахунки на оплату, товарно - транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата наданих послуг проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок його контрагентів.

В обгрунтування своїх висновків, відповідач вказує на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Безпека-2004» Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23 жовтня 2013 року № 1854/26-55-22-05.32769930, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екватор-Експрес» Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15 березня 2013 року № 1001/22-8/37449850, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Промтранспоставка», згідно яких ТОВ «Безпека-2004», ТОВ «Екватор-Експрес» та ПП «Промтранспоставка» мають ознаки фіктивності, а саме: відсутність підприємств за місцезнаходженням, на підприємствах відсутні наймані працівники та виробничі потужності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що перелічені акти не є належним доказом відсутності реального характеру господарських операцій, здійсненим між позивачем та ТОВ «Безпека - 2004», ТОВ «Екватор - Еспрес», ПП «Промтранспотавка» за період, що перевірявся. Дані акти є свідченням тільки того, що податковим органом не здійснено перевірку даних платників податку. Слід зазначити, що під час складення вказаних актів податковими органами не були досліджені первинні документи зазначених контрагентів позивача.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «ЄАТК-Україна» відповідач зазначив, що під час аналізу картки бухгалтерського рахунку 644 «Податковий кредит», податкових накладних, реєстру отриманих податкових накладних та декларації по податку на додану вартість за період, що перевірявся було встановлено розбіжність сум податкового кредиту ТОВ «ІСТ Україна» з сумами податкових зобов'язань його контрагента ТОВ «ЄАТК-Україна», однак правомірність віднесення до податкового кредиту коштів в сумі 21 096,00 грн. підтверджується як самою податковою накладною № 35 від 15 липня 2011 року (т. 2, арк. 58), так і наданим ТОВ «ЄАТК-Україна» уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т. 2, арк. 59 - 64, 67).

Крім цього, судом встановлено, що податкову накладну № 35 від 15 липня 2011 року ТОВ «ЄАТК-Україна» в додатку № 5 до декларації з ПДВ (т. 2, арк. 65 - 66, 68) помилково віднесло до іншого контрагента, про що позивач повідомив відповідача в запереченні на Акт перевірки (т. 1, арк. 47 - 59) та надав копію зазначеного уточнення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем його висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України та прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.