cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
16 лютого 2015 року м. Київ В/800/584/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого:Вербицької О.В. Суддів: Моторного О.А. Степашка О.І. Цвіркуна Ю.І. Юрченко В.П. перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 р.
у справі №826/20209/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ Україна»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 р. у справі №826/20209/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що, на думку заявника, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 р. заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 р., в якій, на його думку, норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.
Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у справі 826/20209/13-а висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються на тому, що між позивачем та його контрагентами фактично виконані господарські договори, що підтверджено належним чином складеними первинними документами, що є відмінним від висновків, викладених в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 р., яка надана для порівняння.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 р., про перегляд якої ставиться питання, та рішення Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
1.Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 р.
2.Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Вербицька Судді О.А. Моторний О.І. Степашко Ю.І. Цвіркун В.П. Юрченко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2015 |
Оприлюднено | 19.02.2015 |
Номер документу | 42763335 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні