Рішення

від 02.06.2009 по справі 7/76-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/76-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 червня 2009 р.                                                                                        Справа 7/76-09

за позовом:ТОВ "ІнтерАгроРесурс", с.Уладівка, Літинського району, Вінницької обл.   

до: СТОВ "Перемога",    с. Уладівка, Літинського району, Вінницької обл..  

про стягнення 35 069,85 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Деркач В.В.

Представники

          позивача :    Мар'янович О.Б. - довіреність № 6 від 12.05.2009 року.

          відповідача :  Марчило І.Д. - довіреність № 39 від 28.05.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з СТОВ "Перемога" заборгованості в сумі 35069,85 грн. за отриманні паливно-мастильні матеріали згідно укладеного між сторонами договору  купівлі-продажу від 01 січня 2008 року.

Ухвалою суду від 06.04.2009 року порушено провадження у справі № 7/76-09 та призначено до розгляду на 12.05.2009 року.

Відповідач в судове засідання 12.05.2009 року не з'явився та не надав витребуваних ухвалою від 06.04.2009 року доказів. Однак через канцелярію суду ним подано клопотання  про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване відрядженням його повноважного представника. При цьому відповідач подавши вказане клопотання не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду щодо надання документів.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою забезпечення принципів рівності учасників та змагальності судового процесу враховуючи неявку відповідача та ненадання ним витребуваних доказів до 02.06.2009 року.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.2008 року ТОВ "Інтерагроресурс" та СТОВ "Перемога" уклали договір купівлі продажу ПММ б/н.

Відповідно до п. 1.1 даного договору Продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність Покупцю (відповідач) товар, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар.

У п.4.2 Договору сторони встановили, що розрахунок за поставлений товар проводиться Покупцем на протязі 3 днів згідно виставленого рахунку Продавцем.

На виконання вказаного вище Договору, позивач поставив відповідачу ПММ на загальну суму 319358,47 грн.. В підтвердження даного факту суду надано видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за період з 25.01.2007 року по 28.02.2009 року, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні 02.06.2009 року.

В свою чергу, за посиланням позивача, відповідач постійно порушував умови оплати за отриманий товар, завжди з затримкою проводив проплату в рахунок погашення заборгованості перерахувавши на рахунок позивача 284288,62 грн..

01.03.2009 року між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за період з 01.06.2008 року по 01.03.2009 року та підписано акт взаємних розрахунків у відповідності з яким за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 35069,85 грн..

04.03.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію з вимогою погасити борг в розмірі 35069,85 грн., в підтвердження чого надав суду поштове повідомлення № 9941 від 06.03.2009 року, який залишився без реагування зі сторони відповідача.

Також судом встановлено, що сторонами підписано та скріплено печатками з двох сторін акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2009 року за період з 01.01.2007 року по 30.04.2009 року відповідно до якого заборгованість відповідача становить 35069,85 грн..

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії  відповідача по прийняттю товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згдно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось в. п. 4.2. договору сторони узгодили, що оплата товару здійснюється на протязі 3 днів згідно виставленого рахунку. Крім того, позивач надіслав відповідачу лист претензію про сплату боргу в розмірі 35069,85 грн.. Вказаний лист отримано відповідачем 05.03.2009 року, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення              № 9941, оригінал якого позивач надав суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи те, що позовні вимоги  щодо стягнення заборгованості в розмірі 35069,85 грн. підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами та не заперечуються відповідачем суд вважає суму боргу в розмірі 35069 грн. доведеною позивачем.

Дійшовши такого висновку суд враховує те, що вказана сума боргу отримується із різниці між сумою поставленого товару та грошовими коштами перерахованими відповідачем за період з 01.01.2007 року по 30.04.2009 року, підписаними та скріпленими печатками двох сторін актами звірки взаємних розрахунків від 01.03.2009 року та від 30.04.2009 року, довідкою позивача від 02.06.2009 року № 9 про розмір заборгованості відповідача станом на 01.06.2009 року.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 06.04.2009 року та від 12.05.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу у вказаному вище розмірі (35069,85 грн.). Подані відповідачем 02.06.2009 року копії платіжних доручень на підтвердження проведених розрахунків з відповідачем відповідають сумам, які вказані в акті звірки взаємних розрахунків від 30.04.2009 року і не спростовують позовних вимог позивача щодо розміру боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 400,00 грн. державного мита, що підтверджується платіжним дорученням від 23.03.2009 року № 1546. Як вбачається із позовної заяви ціна позову складає 35069,85 грн..

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту з врахуванням математичного заокруглення мав би становити 350,69 грн..

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення згідно ст.47 ГПК України та п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито".

За письмовим клопотанням сторін 02.06.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, ч.ч.1, 2 ст.530, ч.ч.1, 2 ст.614, ч.1 ст.625, ст.ст. 631, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", вул.Леніна, 4, с. Уладівка, Літинського району, Вінницької області, - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03731649, р/р - 260036568 в ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 302247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс", вул. Шкільна, 66, с. Уладівка, Літинського району, Вінницької області - (інформація про реквізити - р/р - 26009139222500 в відділенні АКЦ "Укрсиббанк", МФО-351005, ідентифікаційний код - 32976983) - 35069 грн. 85 коп. боргу, 350 грн. 69 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Зобов'язати управління Державного казначейства у м.Вінниці Головного управління державного казначейства у Вінницькій області повернути суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 49 грн. 31 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс", вул. Шкільна, 66, с. Уладівка, Літинського району, Вінницької області - (інформація про реквізити - р/р - 26009139222500 в відділені АКЦ "Укрсиббанк", МФО-351005, ідентифікаційний код - 32976983) сплаченого за платіжним дорученням від 23.03.2009 року № 1546 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 7/76-09.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.     

Суддя                                             Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  09 червня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу -  вул. Шкільна 66, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320.

3 - відповідачу - СТОВ "Перемога", вул.Леніна, 4, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320.