Рішення

від 28.05.2009 по справі 3/100/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/100/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" травня 2009 р.                                                 Справа №  3/100/09

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРЕМІУМ»

вул. Космонавтів, 83 а, м. Миколаїв, 54001

До:           Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод»

вул. 1-а Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54001

про: стягнення заборгованості 11513,70 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Селіванов М.Г., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11513,70 грн., з яких: 9214,34 грн.  боргу, 1100,38 грн. пені, 185,39 грн. 3% річних, 1013,59 грн. інфляційних збитків. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі договору купівлі-продажу № 63 від 14.01.08 р.  та норм цивільного законодавства України.

Відповідач в судове засідання двічі свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

14.01.2008 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу за №63. Згідно умов даного договору позивач зобов'язався продавати, а відповідач зобов'язався купувати товар, вказаний у специфікації до договору.

Згідно з пунктом 3.6 даного договору приймання-передача товару оформлюється шляхом складання накладних на одержання товарно-матеріальних цінностей, які підписують уповноважені представники сторін і передачі продавцю відповідних довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей відповідно до Інструкції про порядок реєстрації, виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, протягом дії договору поставив відповідачу товар, згідно видаткових накладних на загальну суму 9214,34 грн., а відповідач на підставі додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 63, отримав зазначений товар.

Відповідно до п.2.4 укладеного договору, строк оплати становить 5 днів з моменту передачі партії товару покупцю відповідно до розділу 3 цього договору.

Так, станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, отже сума заборгованості становить 9214,34 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від вартості товару за кожний день прострочення.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 5.1 договору №63 від 14.01.08р. боржнику нараховано пеню в розмірі 1100,38 грн., 3 % річних в розмірі 185,39 грн.  та інфляційні збитки в розмірі 1013,59 грн.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки, загальна заборгованість обґрунтовано склала 11513,70 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом спростувати позовні вимоги не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод»(вул. 1-а Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54001, код 07856371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРЕМІУМ»(вул. Космонавтів, 83 а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 32996973) –9214,34 грн. основного боргу, 3% річних від простроченої суми в розмірі 185,39 грн., інфляційні збитки в сумі 1013,59 грн., пені в сумі 1100,38 грн., 115,15 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.z

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова