Рішення

від 25.05.2009 по справі 6/164/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/164/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.09                                                                          Справа №  6/164/09

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом            Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   “Запоріжліфтсервіс –3”,  

                               м. Запоріжжя              

До          Комунального    підприємства    “Виробниче    ремонтно –експлуатаційне  

                               житлове об'єднання № 10”, м. Запоріжжя

                               Про стягнення 198 592 грн. 49 коп.   

                                                                                      Суддя  Місюра  Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Колосков Г.М., дов.  № 58 від 06.05.2009 р.

Від відповідача:          Панченко Т.І., дов. 01/10-1 від 02.01.2009 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс–3”, м. Запоріжжя до Комунального підприємства    “Виробниче ремонтно –експлуатаційне житлове об'єднання № 10”, м. Запоріжжя про стягнення 198 592 грн. 49 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача основний борг по договору підряду на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем № 1 від 01.01.2006 р. в сумі 151 146 грн. 85 коп., втрати від інфляції в сумі 4 168 грн. 14 коп., 3 % річних в сумі 712 грн. 30 коп., пеню в сумі 43 333 грн. 33 коп.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, де остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в сумі 151 146 грн. 85 коп., інфляційні витрати в сумі 4 168 грн. 14 коп., 3 % річних в сумі 699 грн. 89 коп., пеню в сумі 42 577 грн. 61 коп.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки вона заявлена відповідно до статті 22 ГПК України.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений до 25.05.2009 р.

25.05.2009 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де підтвердив, що між позивачем  та відповідачем був укладений договір № 1 від 01.01.2006 року на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем. За період дії договору сторони виконували свої зобов'язання. Погіршення фінансового стану відповідача стало причиною невиконання зобов'язань відповідача по оплаті за надані послуги з жовтня 2008 року. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 151146,85 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків. Щодо розрахунків штрафних санкцій - КП "ВРЕЖО № 10" заперечує проти розрахунку пені,  а саме - п. 6.1 договору встановлена пеня у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але п. 2 ст. 343 ГК України передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Відповідачем визнається сума позову -160763,73 грн: основний борг –151146,85 грн., інфляційні втрати в сумі 4168,14 грн.,  3 % річних в сумі 699, 89 грн.,  пеня в сумі 4 748, 85 грн. Враховуючи, що доходною частиною відповідача є квартирна плата, яка надходить

від мешканців не в повному обсязі - 73%, в зв'язку з чим підприємство збиткове, а також наявність

інших грошових зобов'язань перед постачальниками комунальних послуг для населення

(перевірка стану протипожежної безпеки та газового обладнання, вивіз побутових відходів,

освітлення, постачання холодної, гарячої води та опалення, технічне обслуговування ліфтів та ін.)

ненадання яких може привести до соціальної напруги, просить реструктуризувати оплату

боргу протягом одного року.          

Позивач заперечив проти зменшення розміру пені та надання відповідачу  реструктуризації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:            

01.01.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем № 1 з додатками (далі –договір).

Згідно вказаному договору позивач виконував роботи по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року, на об'єктах відповідача на загальну суму 151 146 грн. 85 коп., що підтверджується актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.3 договору, на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця.

Заборгованість в сумі 151 146 грн. 85 коп. відповідачем не оплачена.  

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання  має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

За таких обставин,  з відповідача  підлягає стягненню 151 146 грн. 85 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється  від відповідальності  за неможливість  виконання  ним  грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три  проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 155 314 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 699 грн. 89 коп.

Згідно п. 6.1 договору, у разі порушення строку оплати за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні  санкції за порушення грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони в п. 6.1. договору  у двосторонньому порядку передбачили інший  розмір пені, який підлягає оплаті у випадку порушення договору.

Відповідач безпідставно посилається на ст. 343 ЦК України, оскільки ця стаття включена в розділ Кодексу “Фінанси та банківська діяльність”.

За таких обставин, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 42 577 грн. 61 коп.

Згідно  п. 3  ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає  стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі  ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті  неустойка (штраф, пеня) надмірно  велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд  вправі зменшити неустойку (штраф, пеню).

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 10 000 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає до стягнення пеня в сумі 10 000 грн.

В іншій частині позову слід відмовити. При цьому, судові витрати покладаються на відповідача від суми 42 577 грн. 61 коп., т.я. пеня позивачем нарахована обґрунтовано.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки або відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін  або встановлений господарським судом способом. Розстрочка або відстрочка  виконання рішення суду надається в виняткових випадках.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи про розстрочення виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні  інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими   конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання  рішення.

Відповідач не надав жодного документу, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим.

На протязі періоду з листопада 2008р. по день розгляду справи відповідач не здійснив жодної оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.  Не заявляючи з листопада 2008 р. позов, ТОВ “Запоріжліфтсервіс-3” фактично надав КП “ВРЕЖО № 10” відстрочку виконання зобов'язань по договору.

Клопотання відповідача про реструктуризацію оплати боргу протягом одного року, судом не задовольняється, оскільки суд не здійснює  реструктуризацію, суду надано лише право розстрочити виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85, 121 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче    ремонтно –експлуатаційне  житлове об'єднання № 10” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 46, код ЄДРПОУ 24517860, р/р № 26009038310001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс-3” (69035,  м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51-а, код ЄДРПОУ 31334779, р/р № 26003219447900 в АКІБ “Укрсиббанк” м. Запоріжжя, МФО 351005) основний борг з урахуванням  індексу інфляції  в сумі 155 314 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 699 грн. 89 коп., пеню в сумі 10 000 грн., витрати по держмиту в сумі 1 985 грн. 82 коп.  та на ІТЗ судового процесу в сумі 117 грн. 53 коп. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                Л.С. Місюра

Рішення підписано:   25.05.2009 р.