Постанова

від 27.03.2014 по справі 813/901/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року № 813/901/14

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

позивача Ганущин М.В., згідно довіреності,

відповідача Холявки І.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Креско-Нест" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Креско-Нест" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382220 від 13.09.2013 року, прийнятого за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 01.10.2012 року по 19.08.2013 року, оформленої актом № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року, та податкового повідомлення-рішення № 0000022220 від 19.01.2014 року, прийнятого за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 29.08.2011 року по 19.08.2013 року, оформленої актом № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Франківському районі м. Львова, на підставі якого прийнято спірне повідомлення-рішення від 13.09.2013 року, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Так, на думку органу доходів та зборів, ТзОВ "Креско-Нест" порушено граничні терміни розрахунку валютної виручки, оскільки виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної митної декларації) продукції. Водночас, позивач вважає, що контролюючим органом невірно розраховано строки щодо 35 експортних операцій, по яких 180 денний граничний термін зарахування валютно. Крім того, при проведенні перевірки та застосуванню фінансових санкцій відповідачем не враховано договорів про переведення боргу, на виконання яких новий боржник повністю провів розрахунок за грошовими зобов'язаннями контрагентів-нерезидентів. Відтак, іноземними контрагентами позивача вчасно проведено всі розрахунки в іноземній валюті, що виключає підстави нараховувати фінансові санкції за порушення, котрих не було. В зв'язку з наведеним просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю. Просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях, поданих до суду 11.03.2014 року та в уточнених запереченнях, поданих 19.03.2014 року, суть яких зводиться до наступного. За результатами перевірки виявлено порушення ТзОВ "Креско-Нест" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (несвоєчасне надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів згідно контрактів з PW "SOTTO", "Einars Silvankis" (Польща). Оскільки позивачем не дотримано встановленого статтею 1 Закону строку на надходження валютної виручки, пеню за таке прострочення нараховано органом доходів та зборів правомірно. Зокрема, відповідач посилається на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок", у відповідності до якого Національному банку України дозволено змінювати строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Так, в даному випадку, НБУ встановлено інший строк, аніж передбачений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". За таких обставин представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ "Креско-Нест" з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 01.10.2012 року по 19.08.2013 року, результати якої оформлено актом № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів PW "SOTTO", "Einars Silvankis" (Польща) згідно контрактів № 01/12 від 12.12.2012 року та № 13-01-2012 від 13.01.2012 року відповідно.

На підставі вищевказаного акта перевірки позивачу 13.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000382220, яким нараховано грошове зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 191692,74 грн.

В наявному в матеріалах справи розрахунку грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення позивачем 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" міститься інформація про дату та номер контракту з іноземним контрагентом, дату митної декларації, граничний термін розрахунків, а також, кількість прострочених днів надходження валютної виручки згідно зазначених контрактів. Згідно даного розрахунку протермінування находження коштів в строк понад 180 днів є відсутніми.

За наслідками адміністративного оскарження даного повідомлення рішення органу доходів та зборів, позивачем було отримано рішення про повернення скарги без розгляду.

Крім того, 16.12.2013 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ "Креско-Нест" з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 29.08.2011 року по 19.08.2013 року, результати якої оформлено актом № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року.

Вказаною перевіркою підтверджено порушення, встановлені попередньою перевіркою, результати якої оформлено актом № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року.

На підставі акта перевірки № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року позивачу 09.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022220, яким нараховано грошове зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 85354,09 грн.

В наявному в матеріалах справи розрахунку грошового зобов'язання до такого повідомлення-рішення, з урахуванням даних про виконання експортних контрактів ТзОВ "Креско-Нест" станом на 19.08.2013 року, міститься інформація про критерії нарахування позивачу пені, проте, згідно даного розрахунку протермінування находження коштів в строк понад 180 днів є відсутніми.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності до п. 4 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Тобто, строк в 180 днів, який передбачений ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є безумовним, оскільки Національним банком України може бути передбачено також інші строки.

В ч.ч. 1-2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зазначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Судом під час розгляду справи встановлено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок", у відповідності до якого, після внесення змін до ст. 25 Закону України "Про Національний Банк України", основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через, серед іншого, зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з постановою Національного Банку України № 475 від 16.11.2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічно постановою Національного Банку України № 163 від 14.05.2013 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено менший, ніж передбачений ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строк для надходження валютних коштів із-за кордону (90 днів).

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки, згідно п.п. 4, 5 Розділу ІІ Порядку, повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Особливу увагу суд звертає на п. 6 Розділу І Порядку, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (п. 6.1 Розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 6.2 Розділу ІІ Порядку виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення акта (довідки) про результати планової/позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (додаток 1 до наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008 року, матеріали перевірок оформляються з урахуванням вимог Методичних вказівок про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, затверджених наказом ДПА України від 02.12.2005 N 540 "Про результати проведення семінару-наради з питання "Підсумки контрольно-перевірочної роботи за 9 місяців 2005 року та основні стратегічні напрями роботи на IV квартал поточного року та на 2006 рік", спрямованих на запровадження єдиної системи відображення в актах перевірок аспектів, пов'язаних з оцінкою виконання платниками податків зобов'язань зі сплати податків, а також інших вимог законодавства, перевірка яких знаходиться в компетенції податкової служби.

При цьому акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов'язковості висновків, відсутності первинних документів, суміжності порушення податкового законодавства, коригування податкової звітності, алгоритму діяльності суб'єктів господарювання, розуміння діяльності підприємства, обставин укладання контрактів, відомостей про розрахунки, операцій з цінними паперами, відомостей про основні фонди і запаси, відомостей про заборгованість та зв'язок з господарською діяльністю.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що акт перевірки є документом, що засвідчує та інформує платника про виявлені порушення та засвідчує позицію органу доходів та зборів таких порушень. При перегляді в судовому порядку правомірності виставленого платнику податків податкового повідомлення-рішення, орган доходів і зборів не може посилатись на обставини, які не були відображені в акті перевірки.

З аналізу змісту актів перевірок № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року та № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року випливає, що орган доходів і зборів встановив порушення ТзОВ "Креско-Нест" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Водночас, зазначена стаття містить виключно один визначений термін (строк) надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів - 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

І хоча в п. 4 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і йдеться про право Національного банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті, але, в самих актах жодної вказівки чи конкретизації підпунктів, пунктів, статтей законодавчого акту не міститься. Не міститься і посилання на відповідні постанови Національного банку України, передбачені якими строки для надходження іноземної валюти були, на думку органу доходів і зборів, порушені.

Відтак, платник податків був позбавлений змоги трактувати допущене порушення інакше, аніж так, як вказано в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - порушення 180-денного строку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що органом доходів і зборів в актах перевірок № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року та № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року не було належним чином описані допущені платником податків порушення. Зазначені акти перевірок в частині порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не відповідають вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та Методичним рекомендаціям щодо оформлення акта (довідки) про результати планової/позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (додаток 1 до наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008 року), що діяли на момент проведення відповідачем перевірок та оформлення актів перевірок.

З огляду на вказане, висновки відповідача, викладені в актах перевірок № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року та № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року, суд вважає непослідовними, конкретно невизначеними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Оскільки акти перевірок № 405/22-20/37831510 від 16.12.2013 року та № 177/22-20/37831510 від 30.08.2013 року в частині зазначених вище порушень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" складені із порушенням вимог встановленого порядку, викладені в ньому висновки перевірки не підтверджені належним чином, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому такі висновки не можуть бути доказами правомірності встановлення порушень.

За вказаних обставин, такі висновки не можуть бути підставою для донарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а, відтак, і для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Звідси, зазначені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від № 0000382220 від 13.09.2013 року та від 19.01.2014 року № 0000022220 є неправомірними і підлягають скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 487,20 грн., такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ "Креско-Нест".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000022220 від 19.01.2014 року та № 0000382220 від 13.09.2013 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креско-Нест", ЄДРПОУ 37831510, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 корпус 20, 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 01.04.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.