Постанова

від 11.01.2016 по справі 813/901/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2016р. Справа № 876/4462/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Яворського І.О.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. у справі №813/901/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креско-Нест"

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014р. позивач: ТзОВ "Креско-Нест" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000382220 від 13.09.2013р., прийнятого за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 01.10.2012р. по 19.08.2013р., оформленої актом №177/22-20/37831510 від 30.08.2013р., та податкового повідомлення-рішення №0000022220 від 19.01.2014р., прийнятого за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 29.08.2011р. по 19.08.2013р., оформленої актом №405/22-20/37831510 від 16.12.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акта ДПІ у Франківському районі м. Львова, на підставі якого прийнято спірне повідомлення-рішення від 13.09.2013р., не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач вважає, що контролюючим органом невірно розраховано строки щодо 35 експортних операцій, по яких 180-денний граничний термін зарахування валютної виручки. Крім того, при проведенні перевірки та застосуванню фінансових санкцій відповідачем не враховано договорів про переведення боргу, на виконання яких новий боржник повністю провів розрахунок за грошовими зобов'язаннями контрагентів-нерезидентів. Відтак, іноземними контрагентами позивача вчасно проведено всі розрахунки в іноземній валюті, що виключає підстави нараховувати фінансові санкції за порушення, котрих не було. В зв'язку із наведеним, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки органом доходів і зборів в актах перевірок №405/22-20/37831510 від 16.12.2013р. та №177/22-20/37831510 від 30.08.2013р. не було належним чином описані допущені платником податків порушення. Зазначені акти перевірок в частині порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не відповідають вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984 та Методичним рекомендаціям щодо оформлення акта (довідки) про результати планової/позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (додаток 1 до наказу ДПА України №584 від 11.09.2008р.), що діяли на момент проведення відповідачем перевірок та оформлення актів перевірок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" Національному банку України дозволено змінювати строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На підставі цього, в даному випадку НБУ встановлено інший строк, аніж передбачений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". За результатами перевірки виявлено порушення ТзОВ "Креско-Нест" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (несвоєчасне надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів згідно контрактів з PW "SOTTO", "Einars Silvankis" (Польща). Оскільки позивачем не дотримано встановленого статтею 1 Закону строку на надходження валютної виручки, пеню за таке прострочення нараховано органом доходів та зборів правомірно.

З урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ "Креско-Нест" з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 01.10.2012р. по 19.08.2013р., результати якої оформлено актом №177/22-20/37831510 від 30.08.2013р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів PW "SOTTO", "Einars Silvankis" (Польща), згідно із контрактами №01/12 від 12.12.2012р. та №13-01-2012 від 13.01.2012р., відповідно.

На підставі вищевказаного акта перевірки позивачу 13.09.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000382220, яким нараховано грошове зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 191692,74грн.

В наявному в матеріалах справи розрахунку грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення позивачем 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" міститься інформація про дату та номер контракту з іноземним контрагентом, дату митної декларації, граничний термін розрахунків, а також, кількість прострочених днів надходження валютної виручки згідно зазначених контрактів.

За наслідками адміністративного оскарження даного повідомлення-рішення органу доходів та зборів, позивачем було отримано рішення про повернення скарги без розгляду.

Крім того, 16.12.2013р. ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ "Креско-Нест" з питань дотримання вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 29.08.2011р. по 19.08.2013р., результати якої оформлено актом №405/22-20/37831510 від 16.12.2013р.

Вказаною перевіркою підтверджено порушення, встановлені попередньою перевіркою, результати якої оформлено актом №177/22-20/37831510 від 30.08.2013р.

На підставі акта перевірки №405/22-20/37831510 від 16.12.2013р. позивачу 09.01.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000022220, яким нараховано грошове зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 85354,09грн.

В наявному в матеріалах справи розрахунку грошового зобов'язання до такого повідомлення-рішення, з урахуванням даних про виконання експортних контрактів ТзОВ "Креско-Нест" станом на 19.08.2013р., міститься інформація про критерії нарахування позивачу пені.

При прийнятті рішення суд першої інстанції керувався наступними нормами матеріального права.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності до п.4 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Тобто, строк в 180 днів, який передбачений ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є безумовним, оскільки Національним банком України може бути передбачено також інші строки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок", у відповідності до якого, після внесення змін до ст.25 Закону України "Про Національний Банк України", основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через, серед іншого, зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з постановою Національного Банку України №475 від 16.11.2012р. "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічно, постановою Національного Банку України №163 від 14.05.2013р. "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено менший, ніж передбачений ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строк для надходження валютних коштів із-за кордону (90 днів).

В ч.ч.1-2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зазначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки, згідно п.п.4, 5 Розділу ІІ Порядку, повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.6 Розділу І Порядку, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (п.6.1 Розділу ІІ Порядку).

Згідно з п.6.2 Розділу ІІ Порядку виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення акта (довідки) про результати планової/позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (додаток 1 до наказу ДПА України №584 від 11.09.2008р., матеріали перевірок оформляються з урахуванням вимог Методичних вказівок про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, затверджених наказом ДПА України від 02.12.2005р. №540 "Про результати проведення семінару-наради з питання "Підсумки контрольно-перевірочної роботи за 9 місяців 2005р. та основні стратегічні напрями роботи на IV квартал поточного року та на 2006р.", спрямованих на запровадження єдиної системи відображення в актах перевірок аспектів, пов'язаних з оцінкою виконання платниками податків зобов'язань зі сплати податків, а також інших вимог законодавства, перевірка яких знаходиться в компетенції податкової служби.

При цьому, акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов'язковості висновків, відсутності первинних документів, суміжності порушення податкового законодавства, коригування податкової звітності, алгоритму діяльності суб'єктів господарювання, розуміння діяльності підприємства, обставин укладання контрактів, відомостей про розрахунки, операцій з цінними паперами, відомостей про основні фонди і запаси, відомостей про заборгованість та зв'язок з господарською діяльністю.

Встановивши фактичні обставини справи, а також проаналізувавши вищенаведені норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки зі змісту актів перевірок №405/22-20/37831510 від 16.12.2013р. та №177/22-20/37831510 від 30.08.2013р. випливає, що орган доходів і зборів встановив порушення ТзОВ "Креско-Нест" ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", хоча ця стаття містить виключно один визначений термін (строк) надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів - 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

В п.4 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" йдеться про право Національного банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті, але в самих актах жодної вказівки чи конкретизації підпунктів, пунктів, статтей законодавчого акту не міститься. Не міститься і посилання на відповідні постанови Національного банку України, передбачені якими строки для надходження іноземної валюти були, на думку органу доходів і зборів, порушені.

Відтак, платник податків був позбавлений змоги трактувати допущене порушення інакше, аніж так, як вказано в ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - порушення 180-денного строку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з постановою Національного Банку України №475 від 16.11.2012р. "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічно постановою Національного Банку України №163 від 14.05.2013р. "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено менший, ніж передбачений ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строк для надходження валютних коштів із-за кордону (90 днів).

Як вбачається з матеріалів справи, в наявному в матеріалах справи розрахунку грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення позивачем 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" міститься інформація про дату та номер контракту з іноземним контрагентом, дату митної декларації, граничний термін розрахунків, а також кількість прострочених днів надходження валютної виручки згідно зазначених контрактів позивача із контрагентами ТзОВ "Креско-Нест" - PW "SOTTO", "Einars Silvankis".

Згідно з цим розрахунком грошового зобов'язання, позивачем ТзОВ "Креско-Нест" допущено порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що проявилося в несвоєчасному надходженні валютної виручки від фірм-нерезидентів згідно контрактів з PW "SOTTO", "Einars Silvankis" (Польща) - понад 90 днів.

Натомість, суд першої інстанції формально дослідив повноту мотивувальної частини актів перевірки податкових органів та встановлення факту повного надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів згідно контрактів з PW "SOTTO", "Einars Silvankis" за договорами про переведення боргу.

Колегія суддів вважає, що допущення контролюючим органом окремих формальних процедурних порушень при проведенні перевірки не може бути підставою для скасування прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень-рішень за умови, що порушення податкового та іншого законодавства з боку платника податків дійсно мало місце, адже оцінку процедурним порушенням, які вчинено контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

При цьому, судам варто мати на увазі, що акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість, основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування обставин справи.

З урахуванням викладеного, процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматись як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Розглядаючи справу, суд попередньої інстанції, констатувавши факт відсутності в актах перевірок посилань на відповідні постанови Національного банку України, якими передбачено скорочені (90 днів) строки для надходження іноземної валюти і які, на думку податкового органу, було порушено, не вказав, яким чином це вплинуло на дотримання позивачем норм відповідного законодавства, яке регулює строки для надходження іноземної валюти

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки вони є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. у справі №813/901/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креско-Нест" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. у справі №813/901/14, - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.О. Яворський

Суддя В.П. Сапіга