Рішення

від 02.06.2009 по справі 60/72-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/72-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р.                                                            Справа № 60/72-09

вх. № 2868/5-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Болгова О.М. за довіреністю №56 від 20.03.2009р.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Фармацевтична компанія "ФАРМКОНТРАКТ", м. Харків   

до  Приватного підприємства "МЕДФАРМ", м. Харків  

про стягнення 17865,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фармацевтична компанія "ФАРМКОНТРАКТ" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "МЕДФАРМ" заборгованості у сумі 17865,60 грн., яка складається з основної суми заборгованості - 17339,90 грн., пені у сумі 422,10 грн., індексу інфляції - 50,85 грн. та 3% річних від простроченої суми - 52,75 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору поставки № 565 від 19 липня 2007 року ним було поставлено відповідачу товар відповідно до накладних, однак відповідач отримав товар, але не виконав належним чином взятих на себе зобов"язань за договором, внаслідок чого виникла вищезазначена сума заборгованості та нараховано пеню, індекс інфляції  та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача та на все майно, що належить відповідачу та числиться за ним в Бюро технічної інвентаразації та Державній автомобільній інспекції, в межах суми боргу.  

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2009 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд на 13 травня 2009 року о 10:40.

08 травня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду Харківської області надав документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 10.04.2009 року, згідно супровідного листа (вх. № 12927), які долучені судом до матеріалів справи.

Також, позивач 08 травня 2009 року  через канцелярію господарського суду Харківської області  надав заяву (вх. № 12959, вх. №12927), в якій просить суд, розглядати справу за відсутності позивача за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2009 року було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про  вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про  вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить відповідачу та числиться за ним в Бюро технічної інвентаразації та Державній автомобільній інспекції, в межах суми боргу, відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи без його участі та розгляд справи № 60/72-09 відкладено на "02" червня 2009 р. о 12:40.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був  повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про вручення 28.05.2009 р. ухвали на поштовому повідомленні за №5380372. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.07.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №565.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов"язується продати, а покупець купити лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп в асортименті, по цінам та в кількості згідно витратних накладних (рахунків-фактур), які є невід"ємною частиною цього договору.

На виконаня умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17969,62 грн., що підтверджується витратними накладними №№ РН-00213 від 08.01.2009р. на суму 828,62 грн. зі строком оплати до 29.01.2009р., РН-00224 від 08.01.2009р. на суму 751,54 грн., РН-00216 від 08.01.2009р. на суму 139,12 грн. зі строком оплати до 29.01.2009р., РН-00225 від 08.01.2009 р. на суму 552,98 грн. зі строком оплати до 29.01.2009р., РН-00260 від 30.01.2009р. на суму 1342,58грн. зі строком оплати до 30.01.2009р., РН-00261 від 09.01.2009р. на суму 95,48 грн. зі строком оплати до 30.01.2009р., РН-00259 від 09.01.2009 р. на суму 309,33 грн. зі строком оплати до 30.01.2009р., РН-00984 від 21.01.2009р. на суму 280,88 грн. зі строком оплати до 11.02.2009р., РН-00987 від 21.01.2009 р. на суму 2085,06 грн. зі строком оплати до 11.02.2009р., РН-00988 від 21.01.2009 р. на суму 694,22 грн. зі строком оплати до 11.02.2009р., РН-01253 від 27.01.2009р. на суму 2146,33 грн. зі строком оплати до 17.02.2009р., РН-01254 від 27.01.2009р. на суму 152,59грн. зі строком оплати до 17.02.2009р., РН-01250 від 27.01.2009р. на суму 518,45грн. зі строком оплати до 17.02.2009р., РН-01508 від 30.01.2009р. на суму 1781,20грн. зі строком оплати до 20.02.2009р., РН-01507 від 30.01.2009р. на суму 156,89грн.зі строком оплати до 20.02.2009р., РН-01500 від 30.01.2009р. на суму 156,89грн. зі строком оплати до 20.02.2009р., РН-01501 від 30.01.2009р. на суму 496,81грн. зі строком оплати до 20.02.2009р., РН-04029 від 12.03.2009р. на суму 1122,31грн. зі строком оплати до 26.03.2009р., РН-04030 від 12.03.2009р. на суму 1564,52грн. зі строком оплати до 26.03.2009р., РН-04024 від 12.03.2009р. на суму 107,35грн. зі строком оплати до 26.03.2009р., РН-04031 від 12.03.2009р. на суму 2120,29грн. зі строком оплати до 26.03.2009р., РН-04032 від 12.03.2009р. на суму 313,78грн. зі строком оплати до 26.03.2009р.  

Пунктом 4.3. договору встановлено, що покупець зобов"язаний сплатити поставлений товар в строк, що вказаний у витратній накладній (рахунок-фактури), але не пізніше 30 календарних днів, з моменту дати виписки витратної накладної.

Відповідно до п.4.4. договору, при оплаті покупцем вартості товару грошові кошти в першу чергу йдуть на погашення заборгованості покупця перед продавцем, яка виникла раніше, згідно документів та виконання умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за накладною № РН-00213 від 08.01.2009р. на суму 828,62 грн. відповідач частково розрахувався, а саме сплатив 629,72грн. Таким чином сума боргу становить 17339,90грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 17339,90 грн.  

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 52,75 грн., яка нарахована по 02.04.2009 р. включно та інфляційні у сумі 50,85 грн., які нараховані по 02.04.2009 року без урахування індексу інфляції за березень 2009 року,  підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє в період прострочення, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу. Нарахування пені у разі порушення покупцем строку оплати товару не припиняється через 6 місяців з дня, коли покупець повинен був сплатити товар та здійснюється до дня виконання покупцем своїх зобов"язань по оплаті товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про  відповідальність  за несвоєчасне виконання   грошових   зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 422,10 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 178,66 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00  гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 551, 610, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про  відповідальність  за несвоєчасне виконання   грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановоёю Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "МЕДФАРМ" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 153, ідентифікаційний код 22687664, р/р 26007036086700 АКІБ "УКРСИББАНК", м.Харків, МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Фармацевтична компанія "ФАРМКОНТРАКТ" (61033, м. Харків, 2-й Вологодський в"їзд, 6, к. 211, ідентифікаційний код 34630180, р/р 260030139594 у ВАТ "Інпромбанк" м.Харкова, МФО 351878) суму заборгованості - 17339,90 грн., пені у сумі 422,10 грн., інфляційних - 50,85 грн., 3% річних - 52,75 грн., державного мита у розмірі 178,66 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 05 червня 2009 року.

Суддя                                                                                            

справа № 60/72-09