Рішення

від 20.03.2014 по справі 922/5291/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р.Справа № 922/5291/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВБП-4", м. Харків; Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - Левченко І.К., дов. № 33-21/41228 від 20.12.2013р.

відповідача - Шуть К.І., дов. б/н від 09.01.2014р.

третьої особи - ОСОБА_4, дов. № 845 від 23.05.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ТОВ "ОВБП-4", в якому з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, прийнятих ухвалою господарського суду від 18.02.2014 р., просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 216,4 кв.м., що належить на праві власності ТОВ "ОВБП-4" та знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 273, шляхом продажу з прилюдних торгів, задовольнивши вимоги АТ "УкрСиббанк" по погашенню заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 року в сумі 41070,92 дол. США та 5859,25 грн., в межах ринкової вартості предмета іпотеки, встановленої суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ІКК "Проконсул", а саме - 413000,00 грн., без ПДВ; а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 6682,78 грн. та витрати, пов'язані з проведенням оцінки предмета іпотеки в сумі 1000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов. Крім того, представник відповідача надав суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи про визначення ринкової вартості спірного майна.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та позовні вимоги залишає на розсуд суду.

Клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи залишається судом без задоволення, як безпідставне та необґрунтоване, виходячи з наступного.

Згідно ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, проте в силу ст. 41 ГПК України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Така позиція суду викладена також в Постанові Вищого господарського суду від 28.03.2006 № 34/388 "Про визнання права власності на майно".

В обґрунтування свого клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи відповідач вказує на те, що з моменту укладення іпотечного договору від 04.04.2007 р. пройшло майже сім років; за даний період змінилась економічна ситуація в Україні, що вплинуло на ринок нерухомості та формування його цін, тому відповідач не погоджується з ринковою вартістю нерухомого майна, вказаною в договорі іпотеки, оскільки зазначена у ньому ринкова вартість є неактуальною на сьогоднішній день. Проте, в обґрунтування цього клопотання відповідачем не надано належних та допустимих доказів, яку саме вартість, на думку відповідача, повинна складати вартість предмету іпотеки, доказів які б свідчили про наявність розбіжностей між сторонами у визначенні актуальної ринкової вартості предмету іпотеки та необхідності, в зв'язку з цим проведення експертизи.

До того ж, представником позивача до матеріалів справи надано звіт № 2-2101/1 про оцінку майна - нежитлової будівлі літ. "З-1", загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 273, виконаного ТОВ ІКК "Проконсул" станом на 21.01.2014 року, а відповідачем не спростовано зазначений звіт.

Отже, суд не вбачає правових підстав для призначення у справі будівельно-технічної експертизи, оскільки матеріали справи не містять суперечливих даних щодо ринкової вартості предмету іпотеки.

При цьому, суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

04 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого відповідно до статуту є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" - позивач по справі) та ОСОБА_1 (третя особа на стороні відповідача) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11134956000 (кредитний договір), відповідно до умов якого, з урахуванням додаткової угоди від 04.05.2007 р., банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 59800,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 1.3.1 кредитного договору, за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,50% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2 даного договору.

У відповідності до п.п. 1.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але у будь-якому випадку не пізніше 04 квітня 2017 р.

Додатковою угодою від 04.05.2007 р., додатковою угодою № 2 від 04.02.2009 р. та додатковою угодою № 3 від 26.01.2010 р. сторони викладали Додаток № 1 до Договору "Графік погашення кредиту" в новій редакції.

У відповідності до п. 5.5. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

У випадку настання обставин визначених , зокрема, п. 5.5 кредитного договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку. (п. 11.1 кредитного договору № 11134956000 від 04.04.2007 р.)

Згідно з п. 7.1 кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у відповідності до умов договір про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 р., виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику (3-й особі) грошових коштів (кредиту) у розмірі 59650,00 доларів США., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, заявами на видачу готівки ОСОБА_1 з каси банку та меморіальними ордерами від 04.04.2007р., 04.05.2007р., 15.05.2007 р. 21.05.2007р.

Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, позичальник, ОСОБА_1, користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 05.11.2013 р. у нього утворилась прострочена заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 р. в сумі 12178,15 доларів США, яка складається з 7080,98 доларів США - суми простроченої кредитної заборгованості та 5097,17 доларів США - суми простроченої заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами встановлено, що заборгованість за кредитним договором повинна погашатись згідно встановленого графіку погашення кредиту.

Станом на 05.11.2013 р. ОСОБА_1 сума основної заборгованості за кредитним договором у розмірі 7080,98 доларів США, встановлена до погашення Графіком погашення кредиту, та проценти за користування кредитом у розмірі 5097,17 доларів США погашені не були, отже, третя особа визнається судом такою, що прострочила виконання зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 р.

Відповідно до п. 11.2 кредитного договору, повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту направляється листом (цінним з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу позичальника.

Позивачем 07.11.2013 року на адресу 3-ї особи - ОСОБА_1 було направлено вимогу про усунення порушення зобов'язань передбачених договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 р.

У наданій на адресу позивача відповіді 3-я особа - ОСОБА_1 повідомила про відсутність можливості виконувати прийняті на себе зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1, користуючись грошовими коштами протягом строку дії договору про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 р., порушила свої зобов'язання по сплаті чергових платежів по поверненню кредиту та сплаті відсотків більше, ніж 31 календарний день, у зв'язку з чим у позивача в порядку п. 5.5., п. 11.1 кредитного договору виникло право вимагати погашення кредиту в повному обсязі, сплатити процентів за фактичний час використання кредиту та сплати нарахованих штрафних санкцій.

Враховуючи приписи ст. 611 ЦК України, встановлену у кредитному договорі відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань у вигляді пені, та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що 3-я особа не виконала прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений кредитним договором, нарахування позивача в частині стягнення пені в розмірі 5859,25 грн. визнаються законними та обґрунтованими.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості ОСОБА_1, перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 р. станом на 25.11.2013 р. у сумі 41070,92 доларів США (з яких: 28892,77 доларів США - заборгованість за кредитом; 7080,98 доларів США прострочена заборгованість за кредитом; 5097,17 доларів США - прострочена заборгованість по відсоткам) та у сумі 5859,25 грн. (з яких 3961,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 1897,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками).

Що стосується заявлених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу (ТОВ "ОВБП-4"), та встановлення способу реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 413000,00 грн., то суд виходить з наступного.

04 квітня 2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком АКІБ "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВБП-4" (відповідач) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1529, відповідно до умов якого, відповідачем було передано в іпотеку позивачу нерухоме майно - нежитлову будівлю літ «З-1» загальною площею 216,4 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. в„– 273 (Предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 року.

Відповідно до п.п. 2.1.1 іпотекодержатель має право, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Згідно п. 1.2 іпотечного договору, іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця за Договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 року.

Згідно ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

11 листопада 2013 р. позивачем в адресу відповідача було направлено вимогу в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" за вих.№ 30-11/5021 від 07.11.2013 р., про усунення порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором на протязі 30 днів з дня отримання даної вимоги, яка залишена без відповіді.

Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що божником не виконувались належним чином договірні зобов'язання за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати по відсоткам за користування ними, у зв'язку з чим, враховуючи умови договору іпотеки від 04.04.2007 року, укладеного між сторонами, позивач отримав право звернути стягнення заборгованості, що виникла за Договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 року, на предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Позивач надав звіт № 2-2101/1 про оцінку майна: нежитлової будівлі літ. "З-1", загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 273 та є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВБП-4", який було виконано ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "ПРОКОНСУЛ" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12444/11 від 09.09.2011 року). Відповідно до наданого звіту ринкова вартість вищезазначеної нежитлової будівлі станом на 21 січня 2014 року становить 413000,00 грн. (ПДВ не передбачений). Позивач з урахуванням уточнення позовних вимог визначає початкову вартість майна на підставі вищевказаного звіту.

Згідно розділу 2 Листа Верховного Суду України від 07.10.2010 року "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 -2010 роки)" зазначається, що при розгляді справ щодо звернення стягнення на іпотечне майно у судів виникають питання, що стосуються оцінки майна - предмета іпотеки. В одних випадках в якості ціни позову береться початкова вартість, яка зазначена у договорі, в інших - встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. При вирішенні цих питань суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не приймати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано обґрунтованих заперечень щодо вартості заставленого (іпотечного) майна, визначеної у звіті, наданому позивачем до матеріалів справи, господарський суд вважає необхідним встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі 413000,00 грн.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 року в сумі 41070,92 дол. США та 5859,25 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 216,4 кв.м., що належить на праві власності ТОВ "ОВБП-4" та знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 273, шляхом продажу з прилюдних торгів, в межах ринкової вартості предмета іпотеки, встановленої суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ІКК "Проконсул", а саме - 413000,00 грн. без ПДВ, правомірними та обґрунтованими, такими що підтверджені матеріалами справи, тому підлягаючими задоволенню.

Враховуючи усе вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі, у вигляді судового збору у розмірі 6682,78 грн. та витрати, пов'язані з проведенням оцінки предмета іпотеки у розмірі 1000,00 грн., покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 1046, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33, 39, 43 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 216,4 кв.м., що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ОВБП-4" (61099, м. Харків, пр. Московський, 273; код ЄДРПОУ 22613401) та знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 273, шляхом продажу з прилюдних торгів, задовольнивши вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пр. Московський, 60; код ЄДРПОУ 09807750) по погашенню заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11134956000 від 04.04.2007 року в сумі 41070,92 дол. США та 5859,25 грн., в межах ринкової вартості предмета іпотеки, встановленої суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ІКК "Проконсул", а саме - 413000,00 грн., без ПДВ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВБП-4" (61099, м. Харків, пр. Московський, 273; код ЄДРПОУ 22613401) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пр. Московський, 60; код ЄДРПОУ 09807750) 6682,78 грн. судового збору та 1000,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням оцінки предмета іпотеки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа № 922/5291/13/