Рішення

від 31.03.2014 по справі 922/177/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р.Справа № 922/177/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків; до товариства з обмеженою відповідальністю "Космос-Актив", м. Київ; про стягнення 1672137,21 грн. за участю :

прокурора - Кріцина Н.Г., посвідчення № 006801 від 28.09.2012р.;

представника позивача - Богомолов О.О., довіреність № 08-11/6017/2-13 від 31.12.2013р.; Таран Д.П., довіреність №08-11/5908/2-13 від 30.12.2013р.;

представника відповідача - Собков М.А., довіреність б/н від 04.02.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Космос-Актив". У позовній заяві прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Космос-Актив", стягнути з ТОВ "Космос-Актив" на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 1672137,21 грн., що спричинені відповідачем використанням земельної ділянки площею 0,2563га по вул. Академіка Павлова, 144-Б у м. Харкові без правовстановлюючих документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

Представник позивача також позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав наведених у раніше наданому суду відзиві на позовну заяву (супровідний лист за вх.5062 від 12.02.2014р.), в якому зазначає, що у відповідності до рішення Харківської міської ради від 23.02.2011р. № 163/11 (а.с.89) відповідач отримав згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, 20.11.2013р. позивачем було прийнято рішення про надання в оренду відповідачу строком до 01.11.2018 року земельні ділянки, що належать територіальній громаді м. Харкова, площею земельної ділянки №1 - 0,2668 га (кадастровий номер 6310137500:10:001:0184) за рахунок земель житлової та громадської забудови та площею земельної ділянки №2 - 0,0827га (кадастровий номер 6310137500:10:001:0185) за рахунок земель транспорту для експлуатації та обслуговування торговельного центру з гостьовою автостоянкою по вул. Академіка Павлова, 144-Б (а.с.123, копія витягу з додатку до рішення №1321/13 від 20.11.2013р., а.с.124), при цьому відповідач вказує на низку дій та звернень до позивача із запитами щодо розгляду документів по оформленню договорів оренди земельних ділянок, але відповіді не отримав, що зокрема свідчить про відсутність вини відповідача і унеможливлює застосування ст. 1166 ЦК України, на яку прокурор посилається в обгрунтування позову. Водночас відповідач зазначає, що з метою виконання своїх обов"язків щодо внесення плати за землю, ним здійснювалася оплата за землю в розмірах, передбачених ст. 275 Податкового кодексу України до отримання витягу з нормативно-грошової оцінки (30.07.2012р.), після отримання витягу - в розмірах, передбачених ст. 274 Податкового кодексу України (копії платіжних доручень, а.с.69-88).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

04.01.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Космос-Актив" набуло право власності на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 7422,2кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б.

Згідно з актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б від 18.11.2013р. (а.с.16-17), встановлено, що на підставі рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011р. №163/11 ТОВ "Космос-Актив" надана дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки №1, площею орієнтовно 0,2561га та земельної ділянки №2 площею орієнтовно 0,075га по вул. Академіка Павлова, 144-Б для обслуговування торговельного центру з гостьовою автостоянкою.

Обстеженням на місцевості земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 144-Б було встановлено, що площа земельної ділянки відповідно до визначених її меж складає 0,2563га, межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі літ. "А-3". Право користування вищезазначеною земельною ділянкою ТОВ "Космос-Актив" не оформлено, що є порушенням вимог Земельного кодексу України. (Зазначене рішення Харківської міської ради та Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 18.11.2013р. наявні в матеріалах справи - а.с.42, а.с. 16-17).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 11.12.2013р. №817 "Про затвердження акту про визначення збитків" (а.с.15) затверджено акт №6 від 28.11.2013р. про визначення збитків в сумі 1672137,21 грн. (а.с.14), які нанесені ТОВ "Космос-Актив" Харківській міській раді за час використання земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б, без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.

З інформації, наданої в листі Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області №3452/08 від 04.10.2013р. (а.с.32) вбачається, що в Управлінні Держземагенства у м. Харкові Харківської області станом на 29.12.2012р. за ТОВ "Космос-Актив" не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку за адресою: вул. Академіка Павлова, 144-Б (а.с.32).

Листом Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради №981/0/226-13 від 07.11.2013р. відповідача було запрошено на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам з приводу використання земельної ділянки за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень № 2369. (а.с.44-45).

З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку листом-повідомленням Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради від 16.12.2013 №1516/0/226-13 (а.с.43) ТОВ "Космос-Актив" запропоновано добровільно відшкодувати Харківській міській раді збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

Станом на момент звернення прокурора до суду з позовною заявою, вимоги викладені в листі відповідачем не виконані.

На підставі вказаного, прокурор просить стягнути з відповідача збитки за використання земельної ділянки без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, в сумі 1672137,21 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України прокурор в даній справі повинен довести безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача, якими завдано шкоду, та самою шкодою.

Щодо правила поведінки, встановленого законом або договором у спірних правовідносинах та факту порушення такого правила, діють такі норми.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Так, згідно до п. 4 Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, що є Додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 р. № 960/12 підставою для оформлення договору оренди землі є рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 цього Порядку оформлення договору оренди землі проводиться управлінням земельних відносин протягом трьох місяців з дня прийняття рішення міською радою або дня проведення конкурсу (аукціону) щодо набуття права оренди землі та за умови наявності справи документації із землеустрою, яка повинна містити необхідний обсяг документів.

У відповідності до п. 7 Порядку Відділ організації землеустрою та обліку земель управління земельних відносин не пізніше 4 робочих днів з дня отримання справи документації із землеустрою готує проект договору оренди землі.

Після попереднього погодження проекту договору оренди землі відділ організації землеустрою та обліку земель управління земельних відносин не пізніше 1-го робочого дня з дня отримання справи документації із землеустрою, готує три примірники договору оренди землі, і повідомляє заявника про необхідність з'явитися протягом 4 робочих днів з дня отримання листа до управління земельних відносин для погодження істотних умов договору оренди землі. У разі, якщо заявник не з`явився до управління земельних відносин протягом вказаного терміну для погодження істотних умов договору оренди землі або відмовився від їх погодження, управління земельних відносин рекомендованим супровідним листом направляє заявнику три примірники договору оренди землі у зшитому вигляді та скріплені печаткою управління земельних відносин "Для документів" для розгляду. (п. 8 та п.п. 8.1. Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові).

Таким чином, позивач в особі своїх повноважних органів маючи дійсний намір укласти договір оренди земельної ділянки, про що свідчить рішення 23.02.2011р. №163/11 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 20.11.2013р. №1321/13, мав повідомити відповідача про необхідність погодження істотних умов договору оренди землі чи направити відповідачу примірник договору для підписання.

Сума збитків, яку просить стягнути прокурор на користь Харківської міської ради, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання нею прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Згідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Проте, прокурором та позивачем по справі не надано суду доказів, які б підтверджували здійснення позивачем відповідних заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем, як то звернення до відповідача з листом-пропозицією про укладення Договору оренди земельної ділянки, а в разі ухилення - з позовом про спонукання до укладення Договору оренди.

Крім того, у відповідності до положень ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до ст. 95 Земельного кодексу України право користування включає в себе права: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Ухвалою від 24.01.2014р. господарський суд витребував у прокурора та позивача докази використання земельної ділянки відповідачем (докази ведення будівництва, докази введення в експлуатацію, експлуатації збудованих об'єктів тощо).

Однак, витребувані судом документи прокурором та позивачем суду не надані.

Навпаки матеріали справи, надані відповідачем на підтвердження виконання останнім своїх обов"язків щодо внесення плати за землю, а саме: платіжні доручення, надані супровідним листом вх.№5062 від 12.02.2014р., свідчать про те, що ним здійснювалася оплата за землю в розмірах, передбачених ст. 275 Податкового кодексу України до отримання витягу з нормативно-грошової оцінки (30.07.2012р.), після отримання витягу - в розмірах, передбачених ст. 274 Податкового кодексу України, на суму 151961,74грн. (копії платіжних доручень, а.с.69-88).

При цьому з розрахунку розміру збитків, наданого прокурором до позовної заяви (а.с.26) слідує, що розрахунок виконано у період з 2011 року по 2013 рік, в той час, як згідно витягу з додатку до рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 20.11.2013р. №1321/13 (а.с.124) договір оренди землі, реєстраційний №7549/04 від 09.06.2004р. втрачає чинність з дня видалення з Державного реєстру - 03.12.2012р., що у тому числі свідчить про необгрунтованість розміру та періоду розрахунку збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наразі відсутнє правило поведінки котре встановлювало б обов'язок відповідача вчинити певні дії та, відповідно, відсутній факт порушення відповідачем цього правила та інші необхідні складові стягнення збитків, зокрема наявність вини.

Про відсутність вини у діях відповідача також свідчать дії відповідача, розроблення та оформлення проектно-технічної документації, отримання відповідних погоджень та неодноразові звернення до позивача, спрямовані на укладення договорів оренди землі по спірним земельним ділянкам (а.с. 93-125).

Крім того, суд враховує, що вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання .

Суд зазначає, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Встановлені судом обставини у їх сукупності свідчать про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення як обов'язкової умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором та позивачем не доведено обставин, які б свідчили про вжиття заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати та уникнення збитків, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в розмірі 1672137,21грн.

При відмові від позову, суд також зазначає наступне:

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Однак, згідно зі ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (в даному випадку - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області), а згідно зі ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень саме державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, але аж ніяк не до повноважень працівників виконавчого органу місцевої ради.

Водночас, відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою KM України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Проте статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п. 5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв'язку з чим відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п. 22 ч. І ст. 92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків у постановах ВСУ від 20.02.2007 у справі №39/300, від 03.04.2007 у справі №2- 14/144-2006(2-19/144-2006, 2-19/13778-2005) та від 11.03.2008 у справі №30/146-07-4216.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Враховуючи вищевикладене, господарський приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Вирішуючи клопотання прокурора про забезпечення позову суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що правових підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову немає.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України. При відмові від позову судовий збір покладається на прокурора, але у відповідності до положень ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" прокурор звільняється від сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 95, 124, 125, 152, 156, 157, 188 Земельного кодексу України, ст.ст. 218, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 02.04.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/922/177/14/