Постанова

від 28.03.2014 по справі 812/772/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/772/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Черепахіної М.А. (довіреність б/н від 03.09.2012),

відповідача: Лейбенка О.Д. (довіреність № 5989/8/12-3310/12 від 03.12.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, у якому позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2013 № 0000862202 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8417,50 грн., у тому числі за основним платежем 6734,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1683,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013 за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за серпень 2013 року, висновки якого свідчать про заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях та відповідальність платника, передбачену п.123.1 ст.123 ПК України.

З такими висновками позивач не згоден, з огляду на таке.

ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» отримав від свого постачальника ТОВ «Укркомплект-2011» податкову накладну № 4 від 31.05.2013 на суму ПДВ 6734,04 грн. та при складанні реєстру отриманих та виданих податкових накладних помилково зареєстрував податкову накладну № 2 від 31.05.2013 на суму ПДВ 6734,04 грн. Тобто, позивачем помилково зазначено у реєстрі номер податкової накладної.

У порушення п.201.6 ст.201 ПК України відповідач не повідомив позивача про наявність розбіжностей у реєстрі ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» з реєстром ТОВ «Укркомплект-2011», чим позбавив позивача можливості уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій протягом 10 днів після отримання такого повідомлення.

В запереченнях на акт перевірки позивач зазначав про те, що ним допущено помилку при складанні реєстру отриманих та виданих податкових накладних, яка не змінює суму ПДВ за серпень 2013 року.

Згодом, подавши уточнений розрахунок по податку на додану вартість № 9067693481 від 23.10.2013 за серпень 2013 року та реєстр отриманих податкових накладних, позивач вважає, що ним виправлено помилку, допущену у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2013 року.

Відповідач, незважаючи на заперечення та виправлення помилки, направив позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Крім того, позивач зауважує, що нормами ПК України, за порушення яких позивачу донараховано зобов'язання та застосовано штрафні санкції, не передбачено випадків порушення порядку заповнення звітності платником податків - покупцем. Натомість, відповідальність настає у випадку віднесення до податкового кредиту сум за накладною, яка не зареєстрована, при цьому передумовою такої відповідальності є повідомлення про розбіжність з боку податкового органу, тобто обізнаність платника податку з наявністю розбіжностей та відмова від використання можливості подати уточнення.

Тобто, помилка, допущена позивачем при заповненні декларації з податку на додану вартість не вплинула на правильність показників цієї декларації та, відповідно, розрахунки з бюджетом.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що подав письмові заперечення проти позову (а.с.55), у яких зазначив таке.

Проведеною камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК», встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України внаслідок включення до реєстру отриманих податкових накладних податкової накладної № 2 від 31.05.2013.

Аналізом реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2013 року встановлено подвійне включення до складу податкового кредиту податкової накладної № 2 від 31.05.2013, виписаної постачальником - ТОВ «Укркомплект-2011», але з різною сумою ПДВ - 6734,04 грн. та 10007,83 грн.

Відповідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних 14.05.2013 ТОВ «Укркомплект-2011» зареєстровано податкову накладну від 31.05.2013 № 2 на суму ПДВ 10007,83 грн.

Аналізом реєстру виданих податкових накладних за травень 2013 року встановлено, що ТОВ «Укркомплект-2011» включено до складу податкових зобов'язань суму 6734,04 грн. по податковій накладній № 4 від 31.05.2013.

Акт перевірки направлено позивачу поштою 23.10.2013, а 24.10.2013 ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок.

В таблиці № 2 розділу ІІ «Коригування податкового кредиту» додатку № 1 до декларації з податку на додану вартість відсутня інформація щодо номеру та дати отримання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 31.05.2013.

Крім того, представник відповідача вважає, що подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за приписами п.50.1 ст.50 ПК України, передбачено у разі самостійного виявлення помилки платником податків.

Також, представник відповідача зазначив, що при складанні податкового рішення-повідомлення податковим органом було допущено описку у даті складання податкового повідомлення-рішення, правильною датою, слід вважати 14 листопада 2013 року.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» 19.09.2013 до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію за серпень 2013 року разом з додатками (а.с.58-63).

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013 (а.с.56-57).

Дослідженням акта перевірки встановлено, що перевіркою показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на порушення п.201.10 ст.201, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6734,04 грн.

Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, та відповідальність платника, передбачену п.123.1 ст.123 ПК України.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що за даними ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 6734,04 за податковою накладною № 2 від 31.05.2013, виданою ТОВ «Укркомплект-2011». Натомість, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Укркомплект-2011» видано податкову накладну № 4 від 31.05.2013 на суму 6734,04 грн.

24.10.2013 ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року разом з додатками (а.с.17-31).

Не погодившись з висновками акта перевірки № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013, ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» 31.10.2013 подано до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області заперечення на акт перевірки (а.с.9).

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області за результатами розгляду заперечень, висновки акта перевірки № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013, залишено без змін, про що позивачу повідомлено листом від 07.11.2013 № 5028/10/12/33-22-02/22 (а.с.11-13).

На підставі акта перевірки № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013 ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області складено податкове повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013, яким ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 8417,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 6734,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1683,50 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Згідно ст.201 ПК України:

- платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим (пункт201.1);

- податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (пункт 201.6);

- податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (пункт 201.10);

- платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (пункт 201.14);

- зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді (пункт 201.15).

Відповідно до ч.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На час виникнення спірних правовідносин форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492).

Відповідно до п.10 розд.1 Порядку № 1492 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 1 розділу 4 Порядку № 1492 визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу (п.2 розд.4 Порядку № 1492).

Згідно п.2 розд.9 Порядку № 1492 зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці.

У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (п.4 розд.9 Порядку № 1492).

Форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок його ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за № 201/22733, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1340).

Відповідно до п.1 розд.1 Порядку № 1340 реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно п.6 розд.1 Порядку № 1340 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п.2 розд.5 Порядку № 1340 при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+».

Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2-6 розділу І та/або колонках 2-7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7-12 розділу І та/або колонках 8-16 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

Як вже вищевказано, ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» 19.09.2013 до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію за серпень 2013 року разом з додатками (а.с.58-63).

Дослідженням додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» віднесено до податкового кредиту за серпень 2013 року суму податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Укркомплект-2011» (індивідуальний податковий номер 378516612335) у розмірі 19370,58 грн. (а.с.61-62).

З розділу ІІ «Отримані податкові накладні» реєстру, сформованого ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» вбачається, що позивачем у серпні 2013 року отримано від ТОВ «Укркомплект-2011» такі податкові накладні: № 2 від 31.05.2013 на суму 40404,25 грн., у тому числі ПДВ - 6734,04 грн.; № 3 від 31.05.2013 на суму 15772,2 грн., у тому числі ПДВ - 2628,70 грн.; № 2 від 31.05.2013 на суму 60047, у тому числі ПДВ - 10007,83 грн.; а всього ПДВ - 19370,57 грн. (а.с.69).

Натомість з розділу І «Видані податкові накладні» реєстру, сформованого ТОВ «Укркомплект-2011» вбачається, що підприємством видано ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» такі податкові накладні: № 2 від 31.05.2013 на суму 60047,00 грн., у тому числі ПДВ - 10007,83 грн.; № 3 від 31.05.2013 на суму 15772,2 грн., у тому числі ПДВ - 2628,70 грн.; № 4 від 31.05.2013 на суму 40404,25, у тому числі ПДВ - 6734,04 грн.; а всього ПДВ - 19370,57 грн. (а.с.67).

З вищевикладеного вбачається, що у реєстрах ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» та ТОВ «Укркомплект-2011» наявна розбіжність у зазначенні номеру податкової накладної, виданої ТОВ «Укркомплект-2011» 31.05.2013 на суму 40404,25, у тому числі ПДВ - 6734,04 грн.

Судом встановлено, що відповідач, встановивши наявність розбіжностей у реєстрі продавця - ТОВ «Укркомплект-2011» та реєстрі покупця - ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК», у порушення вимог п.201.6 ст.201 ПК України не повідомив позивача про наявність у його реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з даними контрагента, а склав акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» за серпень 2013 року акт № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013.

У свою чергу, ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК», дізнавшись про існування помилки у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року, відповідно до п.1 розд.1 та п.2 розд.5 Порядку № 1340 здійснило коригування помилкового запису, шляхом одночасного внесення до реєстру за жовтень 2013 року (період виявлення помилки) двох записів: помилкового запису із знаком «-» та правильного запису із знаком «+» (а.с.27-29).

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року разом з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість направлено ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» відповідачу, та отримано останнім 24.10.2013, що підтверджено квитанціями (а.с.17-31).

Таким чином, судом встановлено, що уточнення ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» податкових зобов'язань по податку на додану вартість за серпень 2013 року відповідно до положень ст.50 та п.201.6 ст.201 ПК України виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що у відповідача були відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013 року та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, а, відтак, податкове повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» за серпень 2013 року, відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача податкової накладної, що стала підставою для віднесення до податкового кредиту за серпень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 6734,00 грн., тобто, наявність з боку позивача порушень п.201.10 ст.201, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України, оскільки податковим органом наявність чи відсутність такої податкової накладної у ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» не встановлювалась, відповідні запити про надання інформації до платника податків не направлялися.

Відповідно, судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку, що суперечить фактичним обставинам справи.

Посилання представника відповідача щодо подання позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації з порушенням вимог ст.50 ПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки п.50.2 ст.50 ПК України визначено обмеження права платника подавати уточнюючи розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Суд вважає, що вказане правило не розповсюджується на проведення контролюючим органом камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності, оскільки така перевірка не є різновидом документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав право подати відповідачу уточнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за серпень 2013 року відповідно до положень ст.50 та п.201.6 ст.201 ПК України.

Отже, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із положеннями ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 28 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 квітня 2014 року, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14.09.2013 № 0000862202, яким товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 417,50 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень п'ятдесят копійок), у тому числі за основним платежем у сумі 6 734,00 грн. (шість тисяч сімсот тридцять чотири тисячі) та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 683,50 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні п'ятдесят копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» (місце знаходження: 91029, м. Луганськ, вул. 2 Краснознамьонна, 16, код ЄДРПОУ 37851762) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 квітня 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова