Ухвала

від 21.05.2014 по справі 812/772/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №812/772/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі № 812/772/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробница компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.02.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ним отримано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2013 року № 0000862202, яке було прийнято на підставі акту камеральної перевірки № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013 року. Позивач вважає, що податковим органом було порушено п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2013 року № 0000862202 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8417,50 грн., у тому числі за основним платежем 6734,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1683,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі № 812/772/14 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013 року - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14.09.2013 року № 0000862202, яким товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 417,50 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень п'ятдесят копійок), у тому числі за основним платежем у сумі 6 734,00 грн. (шість тисяч сімсот тридцять чотири тисячі) та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 683,50 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні п'ятдесят копійок).

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилався на положення ст. 50, 192 Податкового кодексу України, ст.ст. 159, 202 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості рішення.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Позивачем на адресу суду надіслані заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, та просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробница компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» (далі - ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК») 19.09.2013 року до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію за серпень 2013 року разом з додатками (а.с.58-63).

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013 року (а.с.56-57).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на порушення п.201.10 ст.201, п.198.2,198.6 ст.198 ПК України суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6734,04 грн. Оскільки, за даними ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 6734,04 за податковою накладною № 2 від 31.05.2013 року, виданою ТОВ «Укркомплект-2011». Натомість, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Укркомплект-2011» видано податкову накладну № 4 від 31.05.2013 року на суму 6734,04 грн.

Дані камеральної перевірки, за твердженням податкового органу, свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, та відповідальність платника, передбачену п.123.1 ст.123 ПК України.

На підставі акта перевірки № 48/22-02/37851762 від 23.10.2013 року інспекцією складено податкове повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013 року, яким ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 8417,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 6734,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1683,50 грн. (а.с. 6)

24.10.2013 року ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року разом з додатками (а.с.17-31).

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і визначив коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3)

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4); не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України,податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.1 розділу 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок його ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 року № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 року за № 201/22733, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1340).

Відповідно до п.1 розд.1 Порядку № 1340 реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно п.6 розд.1 Порядку № 1340 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 розд. 5 Порядку № 1340 при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+».

Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2-6 розділу І та/або колонках 2-7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7-12 розділу І та/або колонках 8-16 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» 19.09.2013 року до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію за серпень 2013 року разом з додатками (а.с.58-63).

Зі змісту додатку 5 до податкової декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вбачається, що позивачем віднесено до податкового кредиту за серпень 2013 року суму податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Укркомплект-2011» (індивідуальний податковий номер 378516612335) у розмірі 19370,58 грн. (а.с. 61-62).

З розділу ІІ «Отримані податкові накладні» реєстру, сформованого ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» вбачається, що позивачем у серпні 2013 року отримано від ТОВ «Укркомплект-2011» такі податкові накладні: № 2 від 31.05.2013 року на суму 40404,25 грн., у тому числі ПДВ - 6734,04 грн.; № 3 від 31.05.2013 року на суму 15772,2 грн., у тому числі ПДВ - 2628,70 грн.; № 2 від 31.05.2013 року на суму 60047,0 грн., у тому числі ПДВ - 10007,83 грн.; а всього ПДВ - 19370,57 грн. (а.с. 69).

З розділу І «Видані податкові накладні» реєстру, сформованого ТОВ «Укркомплект-2011» вбачається, що підприємством видано ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» такі податкові накладні: № 2 від 31.05.2013 року на суму 60047,00 грн., у тому числі ПДВ - 10007,83 грн.; № 3 від 31.05.2013 року на суму 15772,2 грн., у тому числі ПДВ - 2628,70 грн.; № 4 від 31.05.2013 року на суму 40404,25, у тому числі ПДВ - 6734,04 грн.; а всього ПДВ - 19370,57 грн. (а.с. 67).

Тобто, у реєстрах ТОВ НВК «ЛЕМЗ-ОГМК» та ТОВ «Укркомплект-2011» наявна розбіжність у зазначенні номеру податкової накладної, виданої ТОВ «Укркомплект-2011» 31.05.2013 року на суму 40404,25, у тому числі ПДВ - 6734,04 грн.

Дізнавшись про існування помилки у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року, позивач здійснив коригування помилкового запису, шляхом одночасного внесення до реєстру за жовтень 2013 року (період виявлення помилки) двох записів: помилкового запису із знаком «-» та правильного запису із знаком «+», що підтверджується матеріалами справи. Новий реєстр із виправленими помилками та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість отримано відповідачем 25.10.2013 року (а.с. 17-31).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що з боку позивача порушень щодо порядку виправлення помилок у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не вбачається та у зв'язку з цим, враховуючи визначену суму податку на додану вартість у виправленому реєстрі та задекларовану позивачем, порушення порядку формування податкового кредиту, оскільки факт виправлення підприємством помилок у Реєстрі отриманих податкових накладних та подання до державної податкової служби нового реєстру із виправленими помилками та правильно визначеними показниками підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, а відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем у разі встановлення розбіжностей у податкових зобов'язаннях і реєстрі отриманих та виданих податкових накладних останній повинен був надіслати повідомлення про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. Проте, таке повідомлення податковим органом не було надіслано на адресу Товариства, що є порушенням п. 201.6 ст. 201 ПК України. Зазначена обставина, на переконання колегії суддів, позбавляє податковий орган збільшувати податкові зобов'язання платника податків.

Отже, проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності прийнято податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області у справі № 812/772/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі № 812/772/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробница компанія «ЛЕМЗ-ОГМК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862202 від 14.09.2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Юрко

А.А. Блохін