Постанова

від 27.05.2009 по справі 22/71-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/71-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            27.05.2009                                                                              Справа№  22/71-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Міняйло В.В.

        за участю прокурора –Рогулін О.В.

        представників сторін:

        позивач: не з'явився

        відповідач: Мояк П.Г.

розглянувши у судовому засіданні апеляційне подання  військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.09р. у справі № 22/71-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Труботорг”, смт. Ювілейне

до 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0320), м. Новомосковськ Дніпропетровської області

за участю військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3146,0 грн.,

                                                             ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду  Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення  неустойки за договором про надання послуг та збитків у сумі 3146,00 грн.

Рішенням господарського суду від 04.03.2009 року у справі № 22/71-09 (суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто 1856,0 грн. збитків, 1290,0 грн. штрафу, 102,0грн. витрат на сплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за договором,  наявність в діях останнього повного складу цивільного правопорушення та доведення факту заподіяння збитків позивачу.

Не погоджуючись з рішенням суду, військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону звернувся з апеляційним поданням, у якому просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на те, що виконання ремонтних робіт під'їздної колії здійснювалося відповідачем на вимогу начальника залізничної станції Новомосковськ-Дніпровський, вина військової частини в порушенні умов договору відсутня, внаслідок чого відсутні підстави для застосування штрафних санкцій та стягнення понесених позивачем збитків.

Позивачем відзив на апеляційне подання наданий не був.

Про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористався.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 01.01.2008 року між 194 понтонно-мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту (Вітковласник) та ТОВ ВКФ „Труботорг” (Контрагент) був укладений договір про надання послуг, згідно якого Вітковласник зобов'язався надавати послуги з експлуатації частини залізничної колії, яка являється його власністю, а Контрагент - сплачувати плату за експлуатацію залізничної під'їздної колії за рахунками, пред'явленими Вітковласником.

Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору (ціна, умови платежу, відповідальність сторін тощо) та встановлений строк його дії до 31.12.2008 року.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили відповідальність за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань у вигляді штрафу в розмірі 5% від суми договору.  

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу  ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення норм чинного законодавства з 06.10.2008 відповідач в односторонньому порядку припинив дію вказаного договору, розпочавши поточний ремонт на вищевказаній ділянці колії, про що повідомив позивача листом за №942 від 06.10.08р.; в подальшому позивач був повідомлений про відкриття колії з 23.10.2008 року.

З дослідження листування сторін між собою та з начальником станції Новомосковськ-Дніпровський в їх сукупності та динаміці апеляційний суд дійшов висновку про те, що ремонт залізничної колії, на який посилається скаржник, полягав в демонтажі частини стрілочного переводу, що веде на підприємство позивача, який був здійснений безпосередньо відповідачем та з його власної ініціативи. Факт демонтажу підтверджується актом перевірки стану під'їздної колії від 20.10.08р. (а.с.15).

Дана обставина позбавила позивача можливості користуватися під'їздною колією, як то передбачено умовами договору, та подавати вагони безпосередньо на територію підприємства.

Так, 21.10.08р. вагон № 68715861, отриманий позивачем за накладною №51233637, був розвантажений на шляхах загального користування, а товар на підприємство доставлений автотранспортом, що потягло додаткові витрати з боку позивача у сумі 1856,0 грн. (послуги крану та авто послуги).

За вказаних обставин застосування до відповідача штрафних фінансових санкцій у сумі 1290,0 грн. за односторонню відмову від зобов'язання відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства, в зв'язку з чим, позов в даній частині задоволений правомірно.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язок відшкодувати збитки передбачений також нормами спеціального законодавства, а саме, ч.3 ст. 147, ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, яким регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно яких збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами,  відшкодовуються йому відповідно до закону.

З зазначеними нормами кореспондуються приписи ст.906 ЦК України, якою регламентується відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг.

Матеріалами справи посвідчується наявність протиправної поведінки з боку відповідача, що спричинило порушення прав позивача; наявність збитків у позивача у вигляді понесення додаткових витрат; наявність вини відповідача в даному порушенні та наявність прямого причинного зв'язку між ними.

За вказаних обставин позовні вимоги в частині відшкодування позивачу суми понесених збитків господарським судом задоволені правомірно.  

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009 року у справі №22/71-09 залишити без змін, а апеляційне подання військового прокурора Дніпропетровського гарнізону - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                            І.В. Тищик

              Судді:                                                                                       Л.О.Чимбар

                                                                                                                 Л.В.Чоха