Постанова

від 28.05.2009 по справі 2/218-08-4950

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/218-08-4950

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 травня 2009 р.                                                                                    № 2/218-08-4950  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівКочерової Н.О.Мамонтової О.М.Черкащенка М.М.

перевіривши касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів"

на постанову

у справі                                       Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року№ 2/218-08-4950 господарського суду Одеської області

за позовомзакритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод"

до

провідкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів"стягнення 11662,91 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2008 року закрите акціонерне товариство "Троїцький молзавод" звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" про стягнення 11662,91 грн. заборгованості.

В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача, окрім заборгованості, 4666,29 грн. штрафу, 3633,38 грн. пені, 1636,97 грн. інфляційних втрат, 456,09 грн. 3% річних та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору, лише частково розрахувався з ним за поставлений товар в результаті чого утворилась заборгованість.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.01.2009 року (суддя Бахарєв Б.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" 13755,97 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, 4666,29 грн. штрафу, 3633,38 грн. пені та 338,56 грн. судових витрат.

Рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року (судді: Мирошниченко М.А. –головуючий, Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" 13755,97 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, 4666,29 грн. штрафу, 3188,6 грн. пені та 331,72 грн. судових витрат. В решті частині позову відмовлено.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції привів у відповідність до норм чинного законодавства розмір нарахованої позивачем пені.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.  

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України  вважає, що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" (покупець) та закритим акціонерним товариством "Троїцький молзавод" (продавець) укладено договір купівлі-продажу молока та молокопродуктів № 0808, відповідно до умов якого продавець зобов'язався підготовляти та систематично відвантажувати і передавати у власність покупця певний товар (молоко незбиране, молоко пастеризоване та молокопродукти) певної кількості та якості, а покупець зобов'язався приймати вказаний товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах укладеного договору.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 Договору розрахунки за поставлену на протязі поточного місяця партію товару здійснюються потижнево у кожний вівторок в безготівковій або готівковій формі. Повний розрахунок за минулий місяць здійснюється на протязі 5 діб з дати отримання покупцем відповідних документів (накладна на відвантажену кількість товару протягом минулого місяця, податкова накладна).

Також встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме здійснив поставку відповідачу молока в кількості 23766 кг на суму 46662,91 грн., тоді як відповідач свої зобов'язання за договором відносно здійснення оплати за поставлений товар виконав частково: здійснив оплату в сумі 35000,0 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 11662,91 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено в ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо договором не передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та положень  ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необхідність стягнення з відповідача 11662,91 грн. боргу за поставлений, але неоплачений повністю товар.

Згідно п.9.4 договору № 0808 від 28.02.2008 року, укладеного між сторонами, у разі невиконання покупцем умов п.п.6.1,6.2 договору, покупець повинен сплатити продавцеві пеню у розмірі діючої на той період подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та разовий штраф у розмірі 10% неоплаченого товару.

В ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, апеляційний господарський суд обгрунтовано стягнув з відповідача 3188,6 грн. пені та 4666,29 грн. штрафу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних –платою  за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, їх не можна віднести до штрафних санкцій в розумінні ст.230 Господарського кодексу України, а тому доводи  відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" стосовно того, що господарським судом апеляційної інстанції нараховано розмір інфляційний втрат та 3% річних за більший період, ніж передбачено чинним законодавством України, не приймаються до уваги.

Разом з тим, стягуючи 1636,97 грн. збитків від інфляції, апеляційний господарський суд не перевірив правильності їх нарахування позивачем, що призвело до стягнення інфляційних втрат у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством.

А тому, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає за можливе зменшити суму інфляційних втрат, стягнуту судом, а саме 1636,97 грн., до суми в розмірі 1271,45 грн., про стягнення якої вказує відповідач.

З огляду на викладене, постанова Одеського апеляційного господарського суду в частині стягнення з відповідача 13755,97 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення 13390,45 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" 13755,97 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних у справі № 2/218-08-4950 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів" 13390,45 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

В решті постанову залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                          Н. Кочерова

Судді                                                                                                        О. Мамонтова

                                                                                                        М. Черкащенко