ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/892/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря Хрущ Т.М.,
за участі представника позивача Злидня М.А.,
за участі представника відповідача Бобруйко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 12.03.2014 звернувся до суду з позовом до Менської міжрайонної державної податкової інспекції і просить визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 12 грудня 2013 року №0001042200 та №0001052200.
В судовому засіданні 27.03.2014 було замінено Менську міжрайонну державну податкову інспекцію на належного відповідача - Менську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.
03.04.14 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 12 грудня 2013 року №0001042200 та №0001052200.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що посилання податкового органу на акт перевірки від 22.02.2012 №104/23-3/32903590 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс»» є безпідставними, оскільки даний акт був оскаржений ТОВ «Торгсервіс» до Окружного адміністративного суду м.Києва. Постановою суду від 17.05.2012, яка залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, дії ДПІ у Києво-Святошинському районі визнані незаконними. Товар, а саме обрізні пиломатеріали, поставлені ТОВ «Торгсервіс» призначені для використання у власній господарській діяльності товариства і були використані в оподаткованих операціях та в межах господарської діяльності позивача. На час здійснення операцій і отримання податкових накладних ТОВ «Торгсервіс» було зареєстровано державною податковою службою як платник податку на додану вартість. Реальність факту отримання товарів (пиломатеріали) від ТОВ «Торгсервіс» підтверджується первинними документами, сплатою податків з подальшої реалізації цього товару, використання цього товару у виробничій діяльності. Крім того, правомірність нарахування витрат підтверджується видатковими накладними та платіжними доручення про оплату придбаного товару та списанням коштів з банківських рахунків позивача. Також згідно вимог податкового законодавства позивач оприбуткував товари, отримані від ТОВ «Торгсервіс», та правомірно нарахував витрати. Відповідно до положень бухгалтерського обліку товариство включило до складу витрат, що формують собівартість реалізованої продукції, вартість отриманих від ТОВ «Торгсервіс» обрізних пиломатеріалів.
Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що для проведення перевірки відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ «Мена ДОЗ» з ТОВ «Торгсервіс» товариством були надані на перевірку: податкова накладна № 156 від 31.12.2011; видаткова накладна № 311201 від 31.12.2011 та рахунок-фактура № 311201 від 31.12.2011. Поставку товару за адресою м.Мена вул. Жовтнева, б. 61 здійснено згідно усної домовленості ТОВ «Мена ДОЗ» з ТОВ «Торгсервіс». Загальна сума поставки товару (пиломатеріал обрізний) згідно вказаних вище документів - 152760 грн., в т.ч. ПДВ - 25460 грн. Документів, що підтверджують факт доставки пиломатеріалів автомобільним транспортом (товарно-транспортна накладна) чи будь-яким іншим видом транспорту, ТОВ «Мена ДОЗ» на перевірку не надало. Менською ОДПІ отримано від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС акт від 22.02.2012 №104/23-3/32903590 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс» з питань взаємовідносин з платниками податків за грудень 2011р. Згідно з цим актом відносно ТОВ «Торгсервіс» встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою та має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Крім того, співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області складено відповідний акт про незнаходження суб'єкта господарювання за юридичною адресою. Крім того, неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Торгсервіс», оскільки у суб'єкта господарювання відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Діяльність ТОВ «Торгсервіс» підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55-1 Господарського кодексу України. З огляду на наведені факти, податковим органом було повністю дотримано та виконано вимоги законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Працівниками Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємодії з ТОВ "Торгсервіс" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №103/22/31948363 від 22.11.2013 (а.с.32-45).
Перевіркою було встановлено наступні порушення:
1. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було завищено суму податку на додану вартість на суму 35460,00 грн., в тому числі грудень 2011 року в сумі 25460,00 грн.;
2. пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суми податку на прибуток на суму 29279,00 грн., в тому числі за період II-IV квартал 2011 року - 29279,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року: №0001042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 38190,00 грн., з них: +25460,00 грн. - за основним платежем та 12730,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.46); №0001052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 29279,00 грн., з них: +29279,00 грн. - за основним платежем (а.с.47).
Не погоджуючись з винесеними Менською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 26.12.2013 подав до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області скаргу №82 (а.с.123-127), однак рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 20.02.2014 №613/10/25-01-10-05-15 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.48-49).
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)
Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" є: лісопильне та стругальне виробництво; виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; виробництво дерев'яної тари; виробництво інших меблів; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. Згідно свідоцтва Товариство з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" є платником податку на додану вартість (а.с.9).
01.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (Постачальник) було укладено договір поставки №011110 (а.с.84-86).
Відповідно до пп.1.1 договору Постачальник зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
Відповідно до пп.2.1 договору асортимент, кількість та ціна товару зазначається у товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пп.3.1 договору Постачальник здійснює поставку товару на умовах (згідно INCOTERMS 2000): DDP вантажоодержувач: ТОВ «Мена-ДОЗ» - 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. Жовтнева, 61.
Відповідно до пп.5.1 договору товар повинен поставлятися частинами відповідно до заявки Покупця на поставку товару. Датою поставки товару є дата прибуття автомобілів з товаром на склад Покупця, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на транспортній чи товарній накладній.
Виконання вказаного договору підтверджують:
- видатковою накладною на обрізний пиломатеріал від 31.12.2011 №311201 на загальну суму 152760,00грн., в т.ч. ПДВ - 25460,00 грн. (а.с.103);
- рахунком-фактури на обрізний пиломатеріал від 31.12.2011 №311201 на загальну суму 152760,00грн., в т.ч. ПДВ - 25460,00 грн. (а.с.104).
Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.12.2011: №581, №583; від 14.02.2012 №703; від 29.02.2012 №740; від 25.04.2012 №809; від 10.04.2012 №795; від 31.05.2012 №870; від 21.06.2012 №907; від 23.07.2012: №967, №965; від 21.08.2012: №1025, №1024; від 21.09.2012 №1080; від 17.10.2012 №1129 (а.с.107-120).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" було виписано податкову накладну від 31.12.2011 №156 на загальну суму 152760,00грн., в т.ч. ПДВ - 25460,00 грн. (а.с.102).
Придбаний товар було використано в господарській діяльності позивача для здійснення основних її видів, що підтверджується актами про списання матеріальних цінностей від 31.12.2011 №27, від 31.01.2012 №28; актами переробки матеріалів на виходу продукції на об'єктах за грудень 2011 року №12, за січень 2012 року №2 та №1 (а.с.89-94).
Обрізи пиломатеріалів були відображені в складському обліку товариства, що підтверджується матеріальними звітами рахунок 25 Напівфабрикати за 2011 рік та за 2012 рік (а.с.87-88).
Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується картками суб'єкта ТОВ "Торгсервіс" за грудень 2011 року та за 2012 рік (а.с.105-106).
Також дана операція була відображена в податковому обліку позивача, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.95-101).
На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "Торгсервіс" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податку на додану вартість.
Таким чином, суд вважає, що господарська операція з придбання обрізного пиломатеріалу між позивачем та ТОВ "Торгсервіс" мала реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у рахунку-фактури, податковій та видатковій накладній, відбулось з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.
З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що підставою для висновку відповідача про не підтвердження реальності господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" з ТОВ "Торгсервіс" став акт перевірки від 22.02.2012 №104/23-3-32903590 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгсервіс" з питань взаємовідносин з платниками податків за грудень 2011 року», яким встановлено неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою та має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей та неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Торгсервіс», оскільки у суб'єкта господарювання відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, позовні вимоги ТОВ "Торгсервіс" задоволено частково та визнано дії, вчинені Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області щодо проведення зустрічної звірки та як наслідок визнання в акті від 22.02.2012 №104/23-3-32903590 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгсервіс" з питань взаємовідносин з платниками податків за грудень 2011 року» правочинів укладених ТОВ "Торгсервіс" нікчемними, протиправними (а.с.70-71).
До того ж реальність господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" згідно договору постави від 01.11.2010 №011110 за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 підтверджено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 (а.с.72-74).
Відносно доводів відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної на перевезення товару відповідно до укладеного договору поставки від 01.11.2010 №011110 як підстави недійсності договору, суд зазначає, що договір передбачає можливість поставки товару на склад позивача за рахунок ТОВ "Торгсервіс", тобто товарно-транспортні документи можуть бути складені щодо постачальника, а не щодо покупця товару, а відтак відсутність у позивача товарно-транспортної накладної не може бути доказом безтоварності операції.
Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.
В законодавстві України також закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2013 року №0001042200 та №0001052200.
Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення даних операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 12 грудня 2013 року №0001042200 та №0001052200, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 12 грудня 2013 року №0001042200 та №0001052200.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-дерево-обробний завод" (код ЄДРПОУ 31948363) судові витрати в сумі 182,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2014 |
Оприлюднено | 08.04.2014 |
Номер документу | 38066950 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Бородавкіна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні