Постанова

від 07.04.2014 по справі 905/4393/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2014 справа №905/4393/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Агапова О.Л., Кододова О.В. від апелянта Фізична особа підприємець ОСОБА_4 від відповідачаОСОБА_5 - за довіреністю розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013 року у справі№ 905/4393/13 (суддя Гриник М.М.) за позовомПелагіївської селищної ради, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області до відповідачаФізичної особи підприємця ОСОБА_4, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. за заявою Пелагіївської селищної ради, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан - позов задоволено.

Зобов'язано фізичну-особу підприємця ОСОБА_4 (86608, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га, розташовану по АДРЕСА_1, та привести її у придатний для використання стан шляхом надання земельній ділянці первинного стану, у тому числі знос торгівельного павільйону, а саме: металевих грат, даху з металепрофілю, зняття плитки ФЕМ.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа підприємець ОСОБА_4, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області направив до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013 року по справі №905/4393/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що він відповідно до договору оренди, орендує у власника - ОСОБА_6 нежитлове приміщення , площею 56,3 кв. метри, яке розташоване на першому поверсі будинку по АДРЕСА_1. У вказаному приміщенні розташовано магазин апелянта. Земельна ділянка про яку йде мова у оскаржу вальному рішенні, не має індивідуально-визначених ознак окремої будівлі чи малої архітектурної форми, і являє собою об лаштований (накритий та обладнаний твердим покриттям) майданчик для відпочинку мешканців будинку. Ця частина земельної ділянки є частиною при будинкової території і прилягає безпосередньо до будинку.

Факт належного використання при будинкової території підтверджується також тією обставиною, що апелянт є платником земельного податку щодо використовуваної території, розмір якої було визначено самим позивачем при надані розрахунку земельної ділянки при будинкової території, яка використовується та складає 64,18 кв. метрів, що включає в тому числі і розмір спірної земельної ділянки.

Крім того, апелянт вказує на те, що він є лише орендатором нежитлового приміщення і відповідно не має повноважень на неналежне вчинення тих чи інших дій, стосовно орендованого майна

Ухвалою від 19.02.2014р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

20.03.2014 року через канцелярію суду від селищного голови надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013 року по справі № 905/4393/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 26.03.2014 року представник позивача заперечувала проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувальне рішення без змін.

Представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржу вальне рішення.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу ВВО № 800613 від 16.11.2004 року громадянка ОСОБА_6 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Торезької міської ради від 19.10.2005 року був затвердженний акт державної комісії з прийняття в експлуатацію магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення ОСОБА_6 надала в оренду ОСОБА_4 магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1. для здійснення торгівельної діяльності.

Крім того, в матеріалах справи наявний розрахунок земельної частини для визначення податку на землю, згідно до якого ОСОБА_7 сплачувався податок на землю в розмірі 62.74 грн. з призначенням платежу земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_6 за 2013 рік.

25.08.2010 року головним державним інспектором відділу Держкомзему у м.Торезі Донецької області проведено перевірку дотримання земельного законодавства фізичною -особою підприємцем ОСОБА_4, результати якої викладені в акті перевірки від 25.08.2010р.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що фізична-особа підприємець ОСОБА_4 самовільно використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Пелагіївської селищної ради, площею 0,0012га, яка розташована по АДРЕСА_1 для розміщення літнього майданчику, без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За наслідками перевірки відповідачу відділом Держкомзему у місті Торезі Донецької області видано припис від 25.08.2010 року № 000034 на усунення виявлених порушень.

За фактом скоєного правопорушення на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №000018 від 25.08.2010р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №26/08-10 від 26.08.2010р.

11.10.2010р. головним державним інспектором відділу Держкомзему у м.Торезі Донецької області проведено повторну перевірку дотримання земельного законодавства відповідачем, за результатами якої встановлено, що відповідач умови припису від 25.08.2010р. №000034 не виконав, спірну земельну ділянку не звільнив та не привів у придатний до використання стан.

За наслідками перевірки відповідачу відділом Держкомзему у місті Торезі Донецької області видано припис від 11.10.2010 року № 000053 на усунення виявлених порушень.

За фактом скоєного правопорушення на підставі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №000025 від 11.10.2010р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №12/10-10 від 12.10.2010р.

Позивачем до матеріалів справи долучено копії заяв та скарг мешканців будинку АДРЕСА_1 до селищного голови та до Донецької обладміністрації, в яких зазначають, що відповідачем порушується громадський порядок.

Листами від 12.07.2010р. №ІІІ-13-11/250, від 21.07.2010р. № ІІІ-13-1/273, від 12.09.2012р. № ІІІ-13-11/298 ВК Пелагіївської селищної ради просив відповідача демонтувати незаконно збудований літній майданчик.

21.02.2013 року державним інспектором Держсільгоспінспекції в Донецькій області втретє проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4, результати якої викладені в акті перевірки від 21.02.2013 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що фізична-особа підприємець ОСОБА_4 самовільно використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Пелагіївської селищної ради, площею 0,0012га, яка розташована по вул..Висоцького, буд.1, смт.Пелагіївка, м.Торез для розміщення літнього майданчику без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Так, судом апеляційної інстанції вказує, що відповідно до ст.796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Якщо ж наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Тобто право наймача на користування земельною ділянкою певного розміру є похідним від права наймодавця на цю земельну ділянку, а відтак в разі найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймач може отримати право користування відповідною земельною ділянкою, яка за розміром не може бути більшою за ту, якою володіє або користується наймодавець, в даному випадку власник ОСОБА_6

З огляду на таке для визначення обставин правомірності користування відповідачем спірною земельною ділянкою необхідним є встановлення наявності права на певну земельну ділянку в особи, яка надала йому в оренду відповідне нежитлове приміщення.

З встановлених судом обставин вбачається, що спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель громадської і житлової забудови та є прилеглою до багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників . Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками . Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що Пелагіївська селищна рада, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області не надано жодних доказів стосовно визначення в установленому порядку розміру та конфігурації земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1., а також порядку використання прибудинкової території співвласниками квартир цього будинку.

Тобто, апеляційним судом встановлено відсутность визначення порядку використання прибудинкової території співвласниками квартир відповідного будинку, які не організовані в певне об'єднання. Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання незаконним користування відповідачом спірною земельною ділянкою, оскільки відповідне приміщення надане йому в оренду особою, що є власником цього приміщення у багатоквартирному будинку та поряд з іншими співвласниками має право на користування прибудинковою територією, певний порядок використання якої ними не узгоджений.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Разом з тим, саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Необхідним є встановлення обставин стосовно того, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на підставі наданих сторонами доказів у справі фактів порушення прав власників квартир у багатоквартирному житловому будинку, а також порушень санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку зі сторони ФОП ОСОБА_4 не встановлено, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог у даній справі відсутні.

З огляду на таке позовні вимоги Пелагіївською селищною радою, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області до ФОП ОСОБА_4,, право якого є похідним від права одного з співвласників багатоквартирного будинку, стосовно самовільного зайняття ним земельної ділянки є безпідставним. А відтак суд першої інстанції неправильно вирішив спір відповідно до заявлених підстав та предмету позовних вимог, заявлених саме на підставі ст. 212 ЗК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. по справі № 913/4393/13 винесено з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, смт. Пелагіївка, м. Торез Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. по справі № 913/4393/13 задовольнити

Рішення господарського Донецької області від 17.12.2013р. по справі № 913/2612/13 скасувати.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складений та підписаний 31.03.2014 року.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.Л. Кододова