Постанова

від 02.06.2009 по справі 5020-5/472

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-5/472

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 червня 2009 р.                                                                                    № 5020-5/472  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                    Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"  на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р.

у  справі                     №5020-5/472 господарського суду  м. Севастополя

за позовом                 Приватного підприємства "Самрад"

до відповідачів         Відкритого акціонерного товариства

"Енергетична компанія "Севастопольенерго",

Домоуправління №2 Квартирно-експлуатаційної частини

Ялтинського району

про                              визнання недійсним рішення комісії,

стягнення 10 777,68грн.

за участю представників:

ПП "Самрад" – не з'явилися;

ВАТ "Енергетична компанія "Самрад" – не з'явилися;

Домоуправління №2 КЕЧ Ялтинського району -  не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Приватне підприємство "Самрад" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом та просило суд:

- визнати недійсним та скасувати протокол №309 від 12.06.2007р., який складено комісією відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго";

- звільнити ПП "Самрад" від відповідальності за самовільне підключення у вигляді сплати збитків у розмірі 8 233,68грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 08.06.2007р. працівниками відповідача –ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" складено акт про самовільне підключення до енергопостачання на підставі якого прийнято рішення про донарахування. Між тим, як вважає позивач, відповідне рішення, оформлене протоколом №309 від 12.06.2007р., суперечить чинному законодавству, оскільки:

-     підприємство не є абонентом, а є субабонентом;

-   про припинення договірних відносин між абонентом –Домоуправлінням №2 Квартино-експлуатаційної частини Ялтинського району та ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" його не було повідомлено;

-     вини ПП "Самрад" не має (а.с.2-4).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, ПП "Самрад" звернувся  з заявою, відповідно до якої змінив заявлені ним вимоги та просить:

- визнати недійсним рішення відповідача –ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", оформлене у вигляді протоколу №309 від 12.06.2007р.;

- стягнути з ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на користь ПП "Самрад" 10 777,68грн. (а.с.52).

Відповідач у справі –Домоуправління №2 КЕЧ Ялтинського району у відзиві  позов повідомило, що у його діях не має порушень, оскільки:

-          підключення ПП "Самрад" здійснено з дотриманням чинного законодавства;

-          позивач попереджений про необхідність укладення договору на поставку електричної енергії безпосередньо з постачальником електричної енергії;

-заборгованості за поставлену електроенергію перед ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не має;

- споживання електричної енергії здійснюється з застосуванням приладів обліку, у зв'язку з чим відсутній факт розкрадання електроенергії і не має підстав для здійснення нарахування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. №122 (а.с.22-23).

Відповідач у справі – ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє з тих підстав, що позивачем допущено порушення у вигляді самовільного підключення до енергопостачання. При цьому, відповідач вважає, що провадження у справі в частині визнання недійсним спірного протоколу підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України (а.с.33-34).

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р.:

-провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом, засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією припинено на підставі п.1  ч.1 ст.80 ГПК України;

-у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 10 777,68грн. відмовлено (а.с.58-60).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог про відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 10 777,68грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність  шкоди належними доказами, а саме  двостороннім актом, та не надано доказів виклику представника ВАТ "Енергопостачальна компанія "Севастопольенерго" для складання такого акта.

Провадження у справі в частині визнання недійсним спірного рішення припинено з огляду на те, що відповідне рішення не є актом та не породжує виникнення відповідних прав та обов'язків у сторін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р.:

- рішення господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р. скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 10 777,68грн. та прийнято нове рішення про задоволення таких вимог частково, а саме стягнуто  з ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на користь ПП "Самрад" 8 233,68грн. безпідставно набутих грошових коштів, а в решті позову відмовлено;

- в іншій частині рішення господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р. залишено без змін (а.с.81-91).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" безпідставно набуло майно, а саме грошові кошти у розмірі 8 233,68грн., нараховані йому позивачем на підставі акта порушень Правил користування електричною енергією та сплачені ним у добровільному порядку, оскільки:

- акт складений відповідачем безпідставно, оскільки позивач споживав електричну енергію на підставі укладеного ним з Домоуправлінням №2 КЕЧ Ялтинського району договору, отже, відсутні підстави вважати, що споживання електроенергії було бездоговірним;

- заборгованості за електричну енергію у позивача  та Домоуправління №2 КЕЧ Ялтинського району не має

В частині вимог про стягнення 2 544грн. відмовлено,  оскільки позивачем не надано доказів у підтвердження таких вимог.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р., залишивши в силі рішення господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм  матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час  вирішення спору у даній справі та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

Працівниками ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №0995243 від 08.06.2007р. про порушення Правил користування електричною енергією, яким зафіксовано  факт самовільного підключення.

За результатами розгляду акту, комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийнято рішення, яке оформлене протоколом №309 від 12.06.2007р., відповідно до якого позивачу донараховано електроенергії, вартістю 8 233,68грн.

Одним із предметів спору у даній справі є дійсність зазначеного рішення ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", оформленого у вигляді протоколу.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що дійсність зазначеного рішення не може бути предметом розгляду, що вірно підтримано апеляційною інстанцією,  виходячи з наступного.

Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст.12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки в силу п.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.

Разом з тим, рішення комісії не є актом, який породжує певні правові наслідки; зазначене рішення не спрямовано на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин; воно не є за своєю суттю рішенням державним чи інших органів, тобто офіційним документом.

Зазначений акт може бути доказами,  зокрема, у справі про стягнення нарахованих сум з позивача у судовому порядку і повинен оцінюватись у сукупності з іншими зібраними доказами за правилами, визначеними нормами ГПК України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, і рішення суду першої інстанції обґрунтовано залишено без змін у цій частині судом апеляційної інстанції.

Крім того, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача –ВАТ "Енергопостачальна компанія "Севастопольенерго" 10 777,68грн.

Розглядаючи вимоги позивача у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення. При цьому, судом першої інстанції такі вимоги розглядались як вимоги про відшкодування заподіяної шкоди.

Разом з тим, як вбачається з поданої позовної заяви, позивач заявляв вимоги про звільнення його від відповідальності у вигляді нарахування збитків; підставою таких вимог є - нарахування збитків за відсутності факту порушення Правил користування електричною енергією.

До розгляду спору по суті заявлених вимог, позивач звернувся з заявою про уточнення позовних вимог, якою фактично змінив як предмет позову в частині, так і підстави таких вимог.

Разом з тим, відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Виходячи із змісту вказаної норми, позивач мав право змінити або предмет, або підстави позову, оскільки при одночасній зміни предмета та підстав позову, позов можна вважати новим, подання якого пов'язано з дотримання певних вимог , зокрема, сплатою державного мита тощо.

Так, за поданим позовом предметом спору, відповідно до п.2 резолютивної частини, є звільнення від відповідальності у вигляді сплати збитків у розмірі 8 233,68грн. за самовільне підключення у вигляді сплати збитків у розмірі 8 233,68грн., а підставою таких вимог –складення акта про порушення за відсутності самого факту порушення.

Предметом ж позову відповідно до заяви про уточнення є стягнення  збитків у розмірі 10777,68грн., підставою –неправомірність дій ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", що заподіяло позивачу шкоду.

Таким чином, суд першої інстанції не повинен був приймати уточнення позовних вимог, які заявлені з порушенням вимог ст.22 ГПК України, а повинен був розглядати первісно заявлені вимоги чи запропонувати позивачу привести свою заяву у відповідність з положеннями ст.22 ГПК України.

Допущенні судом першої інстанції порушення судом апеляційної інстанції не виправлені. При цьому, суд апеляційної інстанції, приймаючи нове рішення, розглянув відповідні вимоги як такі, що заявлені на підставі ст.1212 ЦК України. Разом з тим, право змінювати підстави позову належить лише позивачу, який не звертався до суду з відповідною заявою про зміну підстав позову.

Отже, судами допущені порушення норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на межі перегляду справи, встановлені ст.1117 ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції приймаючи нове рішення про стягнення з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Севастопольенерго" 8233,68грн., у відповідності з ст.1212 ЦК України, як безпідставно набутих,  допустив порушення вимог ст.32 ГПК України, відповідно до якої наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, встановлюються на підставі доказів.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної  норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, до предмету доказування у даній справі  входять встановлення факту отримання відповідних коштів відповідачем за рахунок позивача; наявності чи відсутності правових підстав для цього.

При цьому, факт отримання коштів ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" за рахунок позивача не підтверджений будь-якими доказами. Докази отримання таких коштів у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. підлягає скасуванню в частині скасування рішення господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р. щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення 10 777,68грн. та задоволення відповідних вимог, а також вказане рішення у зазначеній частині, а справа направленню на новий розгляд таких вимог до суду першої інстанції; в іншій частині постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. підлягає залишенню в силі.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.

2.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. в частині скасування рішення господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р. щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення 10 777,68грн. та задоволення відповідних вимог,розподілу судових витрат, а також рішення господарського суду м. Севастополя від 11.12.2008р. у відповідній частині скасувати.

  Справу для нового розгляду вимог Приватного підприємства "Самрад" щодо стягнення 10 777,68грн. направити до господарського суду м. Севастополя.

3.          В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. залишити без змін.

        Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Васищак І.М.

                                                                                           Палій В.М.