Постанова

від 28.05.2009 по справі 18/218-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/218-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 травня 2009 р.                                                                                    № 18/218-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДочірнього підприємства “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот”

на постановувід 09.02.2009 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 18/218-08

господарського суду Дніпропетровської області

за позовомДП “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Руська піраміда”

пророзірвання договору та зобов'язання звільнити орендоване приміщення

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:Курганський Г.М. (довіреність №546 від 25.03.2009р.)

від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петрова В.І.) від 14.11.2008 року у справі № 18/218-08 позов задоволено у повному обсязі; розірвано договір оренди нежитлових приміщень №5/9/5/29 від 07 серпня 2003 року, укладений між ДП “Миколаївський річковий порт” та ТОВ “Руська піраміда”; зобов'язано ТОВ “Руська піраміда” звільнити приміщення площею 87,33кв.м., передане йому за договором оренди нежитлових приміщень №5/9/5/29 від 07 серпня 2003 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Варварівський узвіз, 5-а; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді –Головко В.Г., Логвиненко А.О.) від 09.02.2009 року у справі № 18/218-08 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2008 року скасовано; в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року і змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2008 року шляхом зміни підстави для задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який  усно уточнив викладені в ній вимоги та просив залишити в силі рішення місцевого господарського суду, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 07.08.2003 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 5/9/5/29 (а.с.10-15 т.1).

Пунктами 1.1.1, 1.1.2 договору передбачено, що об'єктом оренди є приміщення площею 87,33кв.м., розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Варварівський узвіз, 5-а.

Строк оренди складає десять років з моменту підписання сторонами акта передачі в оренду (п. 4.1 договору).

Відповідно до пункту 5.4.1 договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату на підставі рахунку за оренду, який щомісячно виставляється орендодавцем с десятого по двадцяте число місяця, за який орендар повинен сплатити орендну плату.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання укладеного сторонами договору оренди та про повернення орендованого майна, позивач фактичними підставами для розірвання спірного договору оренди нежитлових приміщень визначає невнесення відповідачем орендних платежів більш ніж три місяці підряд, відмову відповідача від підписання додаткової угоди про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, що завдає значної шкоди позивачу. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.525, 526, 530, 651, 652, 782 ЦК України.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач систематично порушував умови щодо своєчасного внесення орендної плати, із наданого розрахунку вбачається, що орендна плата не вносилась орендарем більш ніж три місяці поспіль. Як на матеріально-правову підставу для задоволення позову місцевий суд послався на ст.783 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що стаття 783 ЦК України не регулює спірних правовідносин і застосована місцевим судом помилково, а стаття 782 ЦК України передбачає в разі несплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд позасудовий порядок припинення договору найму шляхом відмови наймодавця від останнього.

Колегія суддів вважає, що суди обох інстанцій припустилися істотної неповноти встановлення обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Так, суди обох інстанцій, в порушення положень процесуального закону, не встановили в якому саме розмірі, за які конкретно місяці якого року мала місця несплата орендних платежів; не дали оцінки доводам відповідача про відсутність у нього заборгованості по орендній платі, які він доводив посиланням на власний розрахунок; не дослідили положень договору сторін, в контексті обґрунтування позовних вимог, щодо правомірності дій відповідача по відмові від підписання додаткової угоди про внесення змін до розміру щомісячної орендної плати; не уточнили у позивача в чому конкретно він вбачає істотну зміну обставин, якими сторони керувались під час підписання спірної угоди (ст.652 ЦК України); не перевірили чи завдано позивачу відповідачем шкоди внаслідок невиконання останнім умов договору (ст.651 ЦК України), яку позивач розцінює як значні втрати.

Касаційна інстанція вважає помилковою позицію апеляційної інстанції стосовно відмови в позові лише тому, що стаття 783 ЦК України передбачає позасудовий порядок припинення орендних правовідносин внаслідок відмови позивача від договору, оскільки несплата орендних платежів протягом трьох місяців підряд може бути за певних умов підставою для розірвання договору на підставі ст.651 ЦК України, на яку позивач посилався в позовній заяві і на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.

Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови “Про судове рішення” від 29 грудня 1976 року №11 роз'яснив, що обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДП “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року у справі № 18/218-08 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2008 року у справі № 18/218-08 - скасувати.

Справу № 18/218-08 направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос