Постанова

від 24.03.2014 по справі 808/1076/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року ( 16 год. 20 хв.)Справа № 808/1076/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Приймака Є.О.,

та представників

від позивача: Кравченко С.І., довіреність № 21/10/2013 від 21.10.2013

від відповідача: Цесельський Д.С., довіреність № 1801/10/10 від 14.10.2013

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРГА», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРГА» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 17 від 17.01.2014 про призначення проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ВАРГА» на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор» (код ЄДРПОУ 33326670) та ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, як такий, що суперечить законодавству України; визнати протиправними та незаконними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, які полягають у проведенні в період з 17 по 23 січня 2014 року позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ВАРГА» на підставі п. п. 20.1.4 та 78.1.1 ПК України, в результаті якої було складено акт від 27.12.2013 № 62/08-25-22-015/37591438, як такі, що здійснені з порушенням законодавства України.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що податковий орган не мав жодних законних підстав для призначення перевірки ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор», ПП «Хіммет плюс» та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, оскільки лист від 17.12.2013 № 3215/10/08-25-22-04 не є запитом про надання податкової інформації та не містить жодних обставин, які б свідчили про наявність порушень з боку платника податків та необхідність його пояснення зі сторони підприємства. Таким чином, позивач вважає, що товариство не отримувало запит, в порядку п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на який слід було надавати відповідні письмові пояснення та їх документальне підтвердження. З огляду на це, вважає, що наказ № 17 від 17.01.2014 про призначення та проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАРГА» на підставі п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 є таким, що суперечить законодавству України, а дії податкового органу щодо проведення такої перевірки здійснені з порушенням законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 05.03.2014 вих. № 136/08-01-10-03 посилається на те, що у зв'язку із отриманням податкової інформації згідно якої виявлено факти про можливе порушення податкового законодавства ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулось листом від 17.12.2013 № 3215/10/08-25-22-011 до ТОВ «ВАРГА» з проханням надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо формування податкових зобов'язань з ТОВ «Рівненський елеватор» та ПП «Хіммет плюс», а також щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2013 року. Вказує, що на запит податковим органом від платника податків були отримані письмові пояснення від 03.01.2014 вих. № 03101 в яких повідомлялось про те, що вищезазначений запит не надає право податкового органу на отримання документів. У зв'язку з цим, начальником ДПІ у Заводському районі прийнято наказ № 17 від 17.01.2014 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ВАРГА». Стверджує, що у зв'язку із відсутністю посадових осіб відповідача за юридичною адресою розпочати проведення перевірки з 17.01.2014 по 20.02.2014 було неможливо, про що складено відповідні акти від 17.01.2014 та 20.01.2014. Лише після отримання листа керівника ТОВ «ВАРГА», 21.01.2014 було розпочато проведення такої перевірки, у зв'язку із чим направлення та копія наказу вручені представнику ТОВ «ВАРГА» Кравченку С.І. під розписку. Сама перевірка проведена у присутності представника ТОВ «ВАРГА» Кравченка С.І. На підставі викладеного, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 24.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПК України.

Так, згідно з п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, обов'язковими умовами для призначення перевірки за п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право контролюючого органу у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Порядок реалізації вказаного права контролюючого органу регулюється ст. 73 ПК України.

Відповідно до абз. 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право

звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з абз.2 п.73.3 ст.73 ПК України такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Аналогічні положення містить також і п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року. Так, у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перелік підстав для направлення письмового запиту про подання інформації передбачений абз. 3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Так, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Слід розуміти, що підпункти 1, 3, 4 кореспондують, відповідно, підстави проведення перевірок, вказані в п. 78.1.1, п. 78.1.4 і п. 78.1.9. Іншими словами, ненадання інформації в цих випадках може слугувати підставою проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено, що запитом від 17.12.2013 вих. № 3215/10/08-25-22-011 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя звернулось до позивача із вимогою надати протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальне підтвердження щодо формування податкових зобов'язань, а саме включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ за жовтень 2013 року по ТОВ «Рівенський елеватор» та ПП «Хіммет плюс» (далі перелік документів), а також документальне підтвердження щодо формування податкового кредиту за жовтень 2013 року (перелік документів, що витребуються).

Вказаний запит підписаний першим заступником начальника ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, містить перелік інформації, яка запитується та документи, які слід надати позивачу, а також зазначено норми закону та підстави для його надіслання - у зв'язку із отриманням податкової інформації, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства (п.п. 20.1.2, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Отже, суд приходить до висновку, що запит податкового органу складено відповідно до вимог абз. 1 та абз. 2 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року, а тому підстав для ненадання інформації, що запитувалась, та її документального підтвердження, у позивача не було.

Посилання позивача на те, що в запиті повинно відображатись порушення, яке було встановлено контролюючим органом та на яке платник податків має надати письмові пояснення з документальним підтвердженням суд вважає законодавчо необґрунтованим, оскільки згідно положень як абз. 3 п.73.3 ст.73, так і п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України в якості підстави є встановлення фактів (обставин), які свідчать про можливе порушення платником податків податкового, валютного законодавства. При цьому, вимоги про зазначення у запиті обставин порушення чи його опис - відсутні.

Виходячи з правил п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Таким чином, суд вважає, що платник податків був зобов'язаний надати відповідь податковому органу та документи, що підтверджують його взаємовідносини з контрагентами.

Листом від 03.01.2014 вих. № 03101 позивач надав до контролюючого органу лише письмові пояснення.

Таким чином, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя мало підстави для прийняття рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку - ТОВ «ВАРГА», оскільки останнім не було у встановлений законодавством 10-денний термін надано відповідь на запит з їх документальним підтвердженням.

Тому, 17.01.2014 начальником ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято наказ № 17 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівенський елеватор» та ПП «Хіммет плюс» та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року.

З огляду на це, у задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 17 від 17.01.2014 слід відмовити.

Щодо визнання протиправними дій податкового органу, які полягають у проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом із пояснень представників сторін та долучених до справи документів, зокрема акту перевірки від 27.01.2014 № 62/08-25-22-015/37591438 з'ясовано, що направлення від 17.01.2014 № 9, 10 та копія наказу № 17 від 17.01.2014 вручені 21.01.2014 під розписку представнику ТОВ «ВАРГА» за довіреністю від 21.10.2013 № 21/10/2013 Кравченку С.І.

У зв'язку із цим суд вважає, що допустивши контролюючий орган до перевірки товариство фактично визнало дотримання останнім положень п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Доводи представника позивача про те, що контролюючий орган був допущений до перевірки лише в частині щодо контрагентів ТОВ «Рівенський елеватор» та ПП «Хіммет, а щодо перевірки формування податкового кредиту за жовтень 2013 - ні, суд вважає безпідставним, оскільки в наказі № 17 від 17.01.2014 чітко визначено предмет перевірки. Тому, отримавши направлення та копію наказу представник позивача допустив контролюючий орган до перевірки в цілому. Будь-яких документів (актів про недопуск), що підтверджували б факт недопуску в частині, суду не надано.

Крім того, оскільки дії по проведенню перевірки вчинялись на виконання наказу № 17 від 17.01.2014, який був чинним та підлягав обов'язковому виконанню, підстави для визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними у суду відсутні.

Також суд зауважує, що фактично перевірка позивача була розпочата 21.01.2014, оскільки до цього існували обставини, що перешкоджали її проведенню, що підтверджується копіями актів від 17.01.2014 № 13/22-00/37591438 про відсутність посадових осіб за юридичною адресою; від 17.01.2014 № 14/22-00/37591438 та від 20.01.2014 № 17/1/22-00/37591438 про неможливість розпочати перевірку. Тому, перевірка була проведена з 21.01.2014 по 23.01.2014, а не з 17.01.2014, як про це зазначає позивач.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову про визнання протиправними та незаконними дій Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління доходів, які полягають у проведенні в період з 17 по 23 січня 2014 року позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ВАРГА» на підставі п. п. 20.1.4 та 78.1.1 ПК України, в результаті якої було складено акт від 27.12.2013 № 62/08-25-22-015/37591438, суд відмовляє.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Оскільки перевірка господарської діяльності позивача проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, порушене право не буде захищене.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини, підтверджені відповідними доказами, суд приходить до висновку про те, що наказ № 17 від 17.01.2014 прийнятий контролюючим органом у відповідності з нормами чинного законодавства, а дії податкового органу при проведенні перевірки позивача, вчинені на підставі вказаного наказу, є законними.

Тому, у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВАРГА» суд відмовляє повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРГА» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко