Постанова

від 02.04.2014 по справі 904/8552/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2014 року Справа № 904/8552/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Яковенко Т.А., довіреність №709-о від 21.02.14р., представник

представник відповідача у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2014р. у справі № 904/8552/13

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" , м.Дніпропетровськ

до товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД», м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 72 600,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» (далі - відповідач, ТОВ «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД») про стягнення заборгованості за договором б/н від 03.03.2011р. в розмірі 72600,97 грн. (47450,82 грн. - заборгованість за кредитом; 16091,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5642,17 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3416,48 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2014р. у справі №904/8552/13 (суддя Бєлік В.Г.) в задоволені позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач посилається на укладення між сторонами кредитного договору, однак єдиного документа, в якому були б визначені сума кредиту, що надається банком, розмір відсотків за користування кредитом, строк повернення та інші істотні умови сторонами не підписано. Відтак кредитний договір, укладений між сторонами у встановленому законодавством порядку відсутній, оскільки при його укладенні не дотримано вимог ст.ст. 207 і 1055 Цивільного кодексу України, які встановлюють для кредитного договору обов'язкову письмову форму, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Також, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем грошових коштів у сумі 49 800,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2014р. у справі №904/8552/13 ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати означене судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

На думку скаржника, при винесенні рішення місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи.

Як вказує ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач - ТОВ "Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД", згідно заяви від 03.03.2011р. приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011р., взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору банківського обслуговування, відповідно до якого відповідачу надано кредитний ліміт у розмірі 49 800,00 грн. Однак у зазначений Договором банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011р. термін, відповідач зобов'язання по поверненню кредиту та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, з урахуванням всіх передбачених договором платежів та штрафних санкцій, у загальному розмірі 72 600,97 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку. ПАТ КБ «ПриватБанк» також зазначає, що на підтвердження позовних вимог надав належні докази, а саме: довідку про розміри встановлених кредитних лімітів, розрахунок заборгованості, виписку із зазначенням руху коштів на рахунку відповідача.

В судових засіданнях представники позивача підтримали доводи своєї апеляційної скарги.

ТОВ "Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД" відзив суду на апеляційну скаргу не надало, своєї правової позиції стосовно вимог у скарзі позивача не висловило. У судові засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача жодного разу не з'явився. На адресу суду з поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернулися листи з копіями ухвал Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, від 24.02.2014р. та від 19.03.2014р. про відкладення розгляду справи, які були надіслані відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на адресу, що вказана в апеляційній скарзі та яка, за даними ЄДРПОУ (а.с. 139-142, т.1), є місцем реєстрації відповідача.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження по справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

З врахуванням вищевикладеного відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.08.2008р. ТОВ «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» надано до ПАТ КБ «ПриватБанк»:

- заяву про відкриття банківського поточного рахунку (а.с. 119, т.1);

- заяву про відкриття банківського карткового рахунку (а.с.120, т.1);

- картку із зразками підписів директора та головного бухгалтера і відбитками печатки ТОВ «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» (а.с.121, т.1), засвідчену нотаріусом Верхньодніпровської Державної нотаріальної контори ОСОБА_2 01.08.2008р., зареєстровано в реєстрі за №6128,6129 тощо.

01.08.2008р. між ТОВ «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір банківського рахунку №160008 (а.с. 122-137, т.1).

03.03.2011р. ТОВ «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» звернулось до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку № 26002050231251 через Інтернет - клієнт - банкінг «Приват 24» (а.с. 29 т.1).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Згідно з розділом 1 "Умов та правил надання банківських послуг", банк, ПАТ КБ "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України №22 від 29.07.2009р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26002050231251 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно пункту 3.18.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг", при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (а.с. 32 т.1).

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про електронний цифровий підпис" від 22.05.2003р. електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.18.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови), кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (а.с. 31 т.1).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3. Умов).

Відповідно до пункту 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (а.с. 31-32 т.1).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.18.1.6. Умов)

Як свідчать матеріали справи, ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 49800,00 грн., відповідно до довідки вих.№08.7.0.0.0/131011151507 від 11.10.2013р. про розмір встановлених кредитних лімітів (а.с.40 т.1).

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.18.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 35 днів (а.с. 31 т.1).

Порядок розрахунків встановлений в п.3.18.4 Умов.

Згідно з п. 3.18.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (а.с. 36 т.1).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця («період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.п.3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3.) (а.с. 36 т.1).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9 Умов).

Пунктом 3.18.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (п. 3.18.1.17. Умов).

Зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості в першу чергу направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15., далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі- прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. При несплаті винагороди, процентів у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.18.4.10 Умов).

Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду (п.3.18.2.2.7), тощо.

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.3.18.5.1.).

Згідно з п.3.18.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом (а.с. 37 т.1).

Претензією вих.№10221DDD0S00H від 14.08.2013р. Банком повідомлено ТОВ «Баготопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» про наявність станом на 14.08.2013р. простроченої заборгованості, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 47 450,82 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 14319,99 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 2989,42 грн., заборгованості з пені - 4834,81 грн., всього заборгованість становить 69 595,04 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору (а.с. 46 т.1).

Вимогу залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Водночас, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/ (ст.207 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст.1066, 1067 Цивільного кодексу України для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами укладається договір банківського рахунка, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Враховуючи наведене, приписи ст.634 Цивільного кодексу України, положення п.3.18.1.16 Умов та правил надання банківських послуг, підписавши 03.03.2011р. заяву про відкриття поточного рахунку, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, Тарифами банку, складають Договір банківського обслуговування, відповідач приєднався до Договору банківського обслуговування в цілому та зобов'язався виконувати умови договору.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.1069 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір банківського обслуговування від 03.03.2011р. в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, тобто договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Як визначає ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії, що призвело до утворення заборгованості відповідача станом на 14.08.2013р. в сумі 47450,82грн. за кредитом, 16091,50 грн. по процентах за користування кредитом та 3416,48 грн. за комісією, підтверджується банківською випискою про рух коштів на зазначеному банківському рахунку, відкритому позивачем на ім'я відповідача, та не спростовані відповідачем під час розгляду справи судом.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, колегією суддів апеляційного господарського суду враховано наступне.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

За змістом п. 3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» у строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем, на підставі п. п. 3.18.5.1., 3.18.5.4 договору банківського обслуговування нараховано пеню у сумі 5642,17 грн.

Несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом мало місце та підтверджується матеріалами справи, тому нарахування пені в сумі 5642,17 грн. здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За встановлених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду стосовно недоведеності позивачем факту існування між сторонами договірних відносин за договором кредитування та відповідно виникнення у відповідача кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, а тому таке рішення слід скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104 ч.1. п.п. 1. 3 та 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2014р. у справі № 904/8552/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна фірма Дніпровська ЛТД» (49070, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, пр. Карла Маркса, буд. 58, кв. 89, код ЄДРПОУ 25005381) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 47450грн. 82 коп заборгованість за кредитом, 16091 грн. 50 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 5642 грн. 17 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3416 грн. 48 коп. заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування кредитом, 1720 грн. 50 коп. судового збору за подання та розгляд господарським судом позовної заяви, 913 грн. 50 коп. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Доручити видачу наказу господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 07.04.2014 р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна