Рішення

від 26.05.2009 по справі 7/100-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/100-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" травня 2009 р.                                                                          Справа № 7/100-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман –Україна”, м. Київ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй”, м. Донецьк

       Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП  Електромережі”, м. Вишневе

про стягнення  926827, 88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кутченко О.М. (дов. № 51/1  від 20.10.2008 р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф..

                                                         Обставини справи:    

До господарського суду Київської області надійшла  позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман – Україна” (далі–позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП  Електромережі”  (далі –відповідач) про стягнення                       926827, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору поставки металопродукції, зокрема, щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2009 р. було порушено провадження в справі № 7/100-09 та призначено до розгляду на  26.05.2009р.

Одночасно, ухвалою суду від 13.05.2009 р. на підставі ст. 67 ГПК України з метою забезпечення позову накладений арешт на грошові суми ( а в разі їх відсутності на майно) Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй” .

Представники відповідачів в судове засідання 26.05.2009р. не з'явились. Директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй” через загальний відділ суду надіслано телеграму (вх. № 97) про перенесення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні.

Статтею 28 ГПК України передбачено, зокрема, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками сторони в господарському процесі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

 14  лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю               “Леман –Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй” було укладено договір поставки № 33/06 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність відповідача (покупця) металопродукцію (далі – Продукція), а відповідач зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору кількість, сортамент та номенклатура Продукції, що поставляється за цим Договором, вказується в специфікаціях до Договору (далі –Специфікації). Кожна із Специфікацій з моменту підписання є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що продукція поставляється на умовах поставки, вказаних в Специфікаціях, протягом двох днів з моменту отримання передоплати.

У відповідності із п. 4.1 Договору ціна на Продукцію вказується в Специфікаціях.

Умови оплати –Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100 % від вартості Продукції по Специфікації, протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідної Специфікації на підставі виставленого рахунку                                     (п. 5.3 Договору).

Додатковою угодою від 28.12.2006 р. сторони встановили, що Договір діє з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2007 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На підставі зазначеного Договору протягом 2008 року позивач здійснив поставки металопродукції відповідачеві на загальну суму 729899, 83 грн.

Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних та довіреностей (належним чином завірені копії в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як свідчать матеріали справи, в порушення договірних зобов'язань відповідач за отриманий за видатковими накладними товар не розрахувався, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 729899, 83 грн.

05.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю                             “Леман –Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю                                          „ВП Електромережі” був укладений Договір поруки № 26 (Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поручитель (відповідач 2) зобов'язався безоплатно, частково відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань з оплати третім особам, що придбають у Кредитора металопрокат (далі –Боржник) за договорами поставки, укладеними між Кредитором та Боржником в період з 2005 р. по 2012 р.

Пунктом 3.1 Договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником по основному Договору зобов'язання з оплати поставленого товару частково, в розмірі 10 відсотків від суми неоплаченої заборгованості Боржника, але не більше одного неоподаткованого мінімуму доходу громадян, що діє на момент пред'явлення вимоги про оплату.

Поручитель відповідно до п. 4.1 Договору поруки зобов'язався виконати обов'язок Боржника в розмірі, передбаченому п. 3.1 Договору поруки виключно при наявності поданої до суду позовної заяви Кредитора до Боржника.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй” заборгованості за отриманий згідно Договору №33/06 від 14.02.2006 р. у сумі 729882, 83 грн. (за мінусом 17, 00 грн.) є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

          Частинами 1-2 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

          Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

          Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

Враховуючи вищевикладене та п. 3.1 Договору поруки суд вважає вимогу позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю                              „ВП  Електромережі” 17, 00 грн. правомірною та такою що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

       Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому Договорі, відповідач сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.  

Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р., розмір пені нарахованої позивачем становить 87588, 75 грн.

Суд перевірив розрахунок пені та дійшов висновку про правильність її нарахування.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем нараховано 93757, 41 грн. інфляційних збитків та                     15581,89 грн. –3 % річних.

Після перерахунку суд дійшов висновку про правильність нарахування інфляційних збитків та 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню у сумі                   926827, 88 грн.

Відповідно до ч. 2 с. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй”.

   Керуючись, ст.ст. 44, 49, 68, 82-85 ГПК України суд, -

       В И Р І Ш И В:

         1.   Позов задовольнити повністю.

         2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц „Строй”  (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, 15А, код ЄДРПОУ 34053516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Леман –Україна” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829) 729882 (сімсот двадцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 83 коп. –заборгованості, 87588 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп. –пені, 15581 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн. 89 коп. –3% річних, 93757 (дев'яносто три тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 41 коп. –інфляційних збитків та судові витрати:                                     9268 (дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 28 коп. державного мита та                       312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі”  (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 33911183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман –Україна” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829)  17 (сімнадцять) грн. 00 коп.        

4.  Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Антонова В.М.