Постанова

від 25.03.2014 по справі 808/1001/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року (12 год. 33 хв.)Справа № 808/1001/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

за участю секретаря судового засідання Я.М. Муха

за участю представників сторін :

від позивача - Семеняк Д.В.

від відповідача - Петрова І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТИНЕНТ - БУД»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000142211 від 01.07.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТИНЕНТ - БУД» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000142211 від 01.07.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142211 від 01.07.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову ТОВ «Укрконтинент-Буд» відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 29.05.2013 р. по 31.05.2013 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (правонаступником якої є відповідач) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Укрконтинент-Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Еккомтех" (код ЄДРПОУ 36980291) за період липень 2011 р., за результатами якої був складений акт від 03.06.2013 р. № 83/22-14/37359301 (далі - акт перевірки), що був отриманий позивачем засобами поштового зв'язку 06.06.2013 р.

Висновками акта перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996, п.п. 1.1, 1.2 п. 1 п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, Наказу ДПА України від 10.012011 р. № 909 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", внаслідок чого відюулось заниження суми податку на додану вартість за липень 2011 р. в сумі 6 562 грн.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 р. № 0000142211, яким позивачу було визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 843,00 грн., в тому числі донараховано податкове зобов'язання у розмірі 6 562,00 грн., і застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу в сумі 3 281,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Висновки акту перевірки про допущенні порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд» зареєстровано 21.10.2010, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Запорізькій області видами діяльності ТОВ «Укрконтинент-Буд» за КВЕД були:будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); виробництво будівельних виробів із пластмас (22.23); кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія (25.50); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); діяльність у сфері архітектури ( 71.11).

Судом встановлено, що 01.07.2011 р. позивачем було придбано у ТОВ "Еккомтех" будівельні матеріали за договором поставки № 10 від 01.07.2011 р. на суму 39 370,02 грн., в т.ч. ПДВ 6 561,67 грн.

Відповідно до умов договору, ТОВ «Еккомтех» (постачальник) передає будівельні матеріали, а ТОВ «Укрконтинентбуд» (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 вищевказаного договору поставка товару здійснюється по заявкам замовника. Постачальник зобов'язується поставити товар по ціні, вказаній сторонами в рахункові-фактурі та податковій накладній згідно з п. 3.1 даного договору. Так згідно з п. 3.3-3.4 даного договору оплата здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата також може здійснюватися готівкою. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором замовник і виконавець несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Згідно з п. 7.1 даного договору, цей договір є дійсним на протязі одного року.

Відвантаження товару здійснено за видатковою накладною № 00000003 від 01.07.2011 р. на суму 39 370,02 грн., в т.ч. ПДВ 6 561,67 грн. На підставі податкової накладної № 3 від 01.07.2011 р. вказана сума ПДВ була включена позивачем до складу податкового кредиту липня 2011 р. За отримані будівельні матеріали ТОВ «Укрконтинент-Буд» розрахувалося з ТОВ «Еккомтех» у безготівковій формі в повному обсязі.

На підтвердження перевезення товару позивач надав товарно-транспортну накладну від 01.07.2011, в які зазначено про перевезення товару за видатковою накладною № 00000003 від 01.07.2011.

Заперечуючи право позивача на податковий кредит за вказаною операцією, відповідач послався як на єдину підставу на акт документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Еккомтех" (код за ЄДРПОУ 36980291) з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.07.2011 р. по 31.08.2013 р. № 12747/23-02/36980291 від 16.11.2011 р., складеного ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (далі - Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва).

У вказаному акті зазначено, що ТОВ "Еккомтех" за юридичною адресою на момент перевірки не знаходиться, за даними Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту, задекларованою ТОВ "Еккомтех", та сумою податкових зобов'язань, задекларованих постачальником ТОВ "Рейтар".

Крім того, в акті перевірки позивача зазначено, що згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва вказано, що в ході аналізу податкової звітності з податку на прибуток за 2010 р., 1 квартал 2011 р. відсутня інформація товарних запасів на кінець 2010 р. та 1 кварталу 2011 р. Також в цьому акті зазначено, що враховуючи на в ході проведення перевірки встановлено відсутність поставок товарів від постачальників до підприємства-покупця ТОВ "Еккомтех", відсутність залишків запасів товарно-матеріальних цінностей.

На підставі зазначеного перевіряючі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва дійшли висновку про відсутність поставок товарів від ТОВ "Еккомтех" до контрагентів-покупців, податкові зобов'язання з ПДВ за якими відображено в податковій звітності з ПДВ за липень-серпень 2011 р., тобто про неправомірність формування ТОВ "Еккомтех" податкових зобов'язань з ПДВ за всіма операціями з продажу товарів контрагентам-покупцям за вказаний період. Вказані обставини, на думку перевіряючих ДПІ у Солом'янському районі м. Києва свідчать про здійснення ТОВ "Еккомтех" діяльності з надання податкової вигоди третім особам.

Враховуючи висновки, викладені в Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, перевіряючий в акті перевірки позивача дійшов висновку щодо неправомірності формування останнім податкового кредиту за раніше згаданою операцією щодо придбання товару від ТОВ "Еккомтех". При цьому перевіряючий вважав встановленим факт відсутності поставки товару від ТОВ "Еккомтех" на адресу позивача та зазначив, що ТОВ "Укрконтинент-Буд" отримано податкову накладну без мети реального настання правових наслідків з метою мінімізації суми податків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що висновки зазначені податковим органом в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податку податкового кредиту за такими операціями.

На підтвердження реальності та товарності господарської операції позивач надав також договір №71 від 18.04.2011 на виконання капітального ремонту та довідку про вартість виконаних будівельних робіт.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Як було встановлено матеріалами справи безпосередній контрагент позивача, а саме ТОВ «Еккомтех» на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні послуг покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні таких послуг, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наявні у позивача первинні документи, які у своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій з постачання ТОВ «Еккомтех» будівельних матеріалів на замовлення позивача, які також надавались до перевірки податковому органу, суд приходить до висновку, що податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Еккомтех» сформований позивачем правомірно, порушення податкового законодавства з його боку відсутні, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 01.07.2013 р. № 0000142211.

Стягнути з Державного Бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОНТИНЕНТ - БУД» судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 01.04.2014

Суддя О.В. Конишева