Ухвала

від 30.09.2014 по справі 808/1001/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2014 рокусправа № 808/1001/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Укрконтинент-Буд» у лютому 2014 року звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0000142211 від 01.07.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у період з 29.05.2013 по 31.05.2013 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрконтинент-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Еккомтех» за період - липень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 83/22-14/37359301 від 03.06.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 01 липня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000142211, яким ТОВ «Укрконтинент-Буд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 6562,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3281,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угода, укладена ТОВ «Укрконтинент-Буд» з ТОВ «Еккомтех», не була спрямована на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у липні 2011 року було занижено податок на додану вартість на суму 6562,00 грн.

В основу таких висновків було покладено акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.07.2011 по 31.08.2011» № 12747/23-02/36980291 від 16.11.2011, згідно з яким встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування та залишків запасів товарно-матеріальних цінностей.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Укрконтинент-Буд» та ТОВ «Еккомтех» було укладено договір поставки будівельних матеріалів № 10 від 01.07.2011, на виконання якого були виписані видаткова та податкова накладні, рахунок-фактура, а також проведено оплату товару, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача.

Рух товару за вказаною господарською операцією підтверджується товарно-транспортною накладною та накладною на передачу матеріалів на виробництво, які містяться в матеріалах справи.

Крім того використання підприємством придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності підтверджується договором на виконання капітального ремонту № 71 від 18.04.2011, укладеного з Управлінням освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (витрати), актом прийому виконаних будівельних робіт, які також містяться в матеріалах справи.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначений договір не було визнано недійсним в судовому порядку.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Укрконтинент-Буд» господарських операцій з ТОВ «Еккомтех» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Щодо посилання апелянта на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.07.2011 по 31.08.2011» № 12747/23-02/36980291 від 16.11.2011, суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року в адміністративній справі № 808/1001/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 02 жовтня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко