Постанова

від 02.04.2014 по справі 820/10236/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

02 квітня 2014 р. справа № 820/10236/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо видання наказу № 655 від 23.04.2013 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" по взаємовідносинам з ТОВ "КОСТАРИКА-10" за період серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та з ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, на підставі якого було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку та складено з порушенням вимог Податкового Кодексу України акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 25.04.2013 р. № 1510/15.3-09/31439784;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 000112530 від 17.05.2013 р.

У зв'язку з реорганізацією Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25.04.2013 р. відповідачем на підставі наказу № 655 від 23.04.2013 р. про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" по взаємовідносинам з ТОВ "КОСТАРИКА-10" за період серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та з ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 25.04.2013 р. № 1510/15.3-09/31439784. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000112530 від 17.05.2013 р. Позивач вважає дії податкового органу щодо видання наказу № 655 від 23.04.2013 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" неправомірними, висновки акту перевірки необґрунтованими, а зазначене податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що дії податкового органу щодо видання наказу № 655 від 23.04.2013 р. про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000112530 від 17.05.2013 р. прийнято на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав.

Суд вважає, що неприбуття представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.05.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 078967 (т. 1 а.с. 71), перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 08.05.2001 р. за № 1462 (т. 1 а.с. 73). Позивач є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100032291, індивідуальний податковий номер 314397820337 (т. 1 а.с. 74).

Згідно довідки серії АА № 749483, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" має наступні види діяльності за КВЕД-2010: неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; складське господарство; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (т. 1 а.с. 72).

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що Західна ОДПІ м. Харкова, керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 ПК України, ч. 2 п. 14 Порядку періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245, було направлено ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" запит від 01.04.2013 р., в якому відповідач у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій та порушенням вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "КОСТАРИКА-10" за період серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та з ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, просив позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (рахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з вищенаведеними суб'єктами підприємницької діяльності за вищевказані періоди, та повідомлено, що інформація щодо взаємовідносин між підприємствами в письмовому вигляді та її документальне підтвердження мають бути надані до ДПІ протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (т. 3 а.с. 77).

ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" було надано відповідь на вказаний запит ДПІ, проте позивачем не було надано усіх документів, зазначених у запиті податкового органу (т. 3 а.с. 78-84). Отже, позивачем не було надано відповідь на запит податкового органу у повному обсязі.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що у письмовому запиті Західної МДПІ м. Харкова від 01.04.2013 р. відповідачем було вказано перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також зазначено підставу для подання запитів: у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій та порушенням вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "КОСТАРИКА-10" за період серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та з ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року.

Отже, запит направлено за результатами аналізу податкової інформації, оскільки виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При направленні запиту відповідачем дотримано вимоги діючого законодавства щодо складання та надіслання вказаних запитів про подання інформації.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 78.4. ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Західною МДПІ м. Харкова 23.04.2013 р., керуючись п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України, було прийнято наказ № 665 "Про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" (т. 3 а.с. 85).

Відповідно до п.п. 78.1.1 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, однією з підстав для проведення документальної невиїзної перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Таким чином, позивачем не було надано відповіді на зазначений письмовий запит податкового органу у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно видано наказ від 23.04.2013 р. № 655 "Про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС". Отже, дії Західної МДПІ м. Харкова щодо прийняття зазначеного наказу є обґрунтованими та правомірними, здійсненими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що рішення податкового органу про призначення перевірки, яке викладено у формі наказу, є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.

За наслідками перевірки було складено акт, отже зазначений наказ від 23.04.2013 р. № 655 був реалізований, та вичерпав свою дію шляхом його виконання, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" (код ЄДРПОУ 31439784) з питання проведення фінансово-господарських операцій в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ "КОСТАРИКА-10" (код ЄДРПОУ 37365226) за період серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та з ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (код ЄДРПОУ 36626532) за період березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року. Результати перевірки оформлені актом від 25.04.2013 р. № 1510/15.3-09/31439784 (т. 1 а.с. 16-24).

В акті зазначено про порушення:

- встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" по взаємовідносинам з ТОВ "КОСТАРИКА-10" за серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та ТОВ "ІВІТЕК ТТК" за березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, чим порушено ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів;

- п. 198.1 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 16755,89 грн., які виникли від виконання угод з ТОВ "КОСТАРИКА-10" та ТОВ "ІВІТЕК ТТК", які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і, як наслідок, не пов'язані із власною господарською діяльністю, чим самим в порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України занижено суми ПДВ до сплати на 16755,89 грн. (т. 1 а.с. 24).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 000112530 від 17.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20944,86 грн., з яких за основним платежем - 16755,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4188,97 грн. (т. 1 а.с. 25).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ "КОСТАРИКА-10" та ТОВ "ІВІТЕК ТТК" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) .

В основу висновку ДПІ покладено відомості з актів: від 26.02.2013 р. № 90/22.4-07/36626532 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІВІТЕК ТТК" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, липень, серпень, вересень 2012 року", від 10.08.2012 р. № 572/22-4/36626532 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІВІТЕК ТТК" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: січень 2011 року - січень 2012 року, березень 2012 року - червень 2012 року" (т. 3 а.с. 88-101).

Вказаними актами податковим органом встановлено, що в перевіряємих періодах ТОВ "ІВІТЕК ТТК" має наступні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди, у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, недостатність трудових ресурсів.

Також, в основу висновку ДПІ покладено відомості з актів: від 23.12.2011 р. № 971/18-011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "КОСТАРИКА-10" щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р.", від 25.11.2011 р. № 920/18-011/37365226 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "КОСТАРИКА-10" щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.", від 31.10.2011 р. № 802/23-104/37365226 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "КОСТАРИКА-10" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "АКПД-ПЛЮС", ТОВ "ФУТУР-10" у період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р." (т. 3 а.с. 103-114).

Вказаними актами податковим органом встановлено, що в перевіряємих періодах ТОВ "КОСТАРИКА-10" має наступні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у т.ч.: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "КОСТАРИКА-10" та ТОВ "ІВІТЕК ТТК", здійснені без мети настання реальних наслідків.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (серпень, вересень, жовтень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "КОСТАРИКА-10". Між ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" (Покупець) та ТОВ "КОСТАРИКА-10" (Продавець) 19.04.2011 р. укладено договір поставки продукції № 82, згідно якого позивачу було поставлено товар на загальну суму 51668,82 грн., в т.ч. ПДВ - 8611,47 грн. (т. 1 а.с. 75).

Матеріали справи містять: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (т. 1 а.с. 76-90).

ТОВ "КОСТАРИКА-10" були виписані позивачу податкові накладні: № 108010 від 01.08.2011 р., № 109001 від 01.09.2011 р., № 310009 від 03.10.2011 р., які були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно за серпень, вересень, жовтень 2011 року.

При проведенні аналізу податкової звітності з податку на додану вартість по ТОВ "КОСТАРИКА-10" судом встановлено, що операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, а саме обсяги постачання (без ПДВ), складали у серпні 2011 року 5970972,00 грн., у вересні 2011 року - 35951483,00 грн., у жовтні 2011 року - 30634629,00 грн. Згідно показників звітності за формою 1 ДФ за 3, 4 квартали 2011 року, кількість працівників на підприємстві ТОВ "КОСТАРИКА-10" становила 3 особи (т. 3 а.с. 51-62).

Суд приходить до висновку, що незначна кількість працівників ТОВ "КОСТАРИКА-10" за відсутності необхідних основних фондів не мала фізичної можливості здійснювати господарську діяльність підприємства з багатомільйонним оборотом. Суд дійшов висновку щодо неможливості виконання умов договору вказаним підприємством.

В перевіряємому періоді (березень, квітень, травень, липень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ІВІТЕК ТТК". Між ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" (Покупець) та ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (Продавець) 03.03.2012 р. укладено договір поставки продукції № 138/01, згідно якого позивачу було поставлено товар на загальну суму 48866,53 грн., в т.ч. ПДВ - 8144,42 грн. (т. 1 а.с. 91).

Матеріали справи містять: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (т. 1 а.с. 92-105).

ТОВ "ІВІТЕК ТТК" були виписані позивачу податкові накладні: № 7 від 01.03.2012 р., № 24 від 02.04.2012 р., № 9 від 03.05.2012 р., № 12 від 02.07.2012 р., які були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно за березень, квітень, травень, липень 2012 року.

При проведенні аналізу податкової звітності з податку на додану вартість по ТОВ "ІВІТЕК ТТК" судом встановлено, що операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, а саме обсяги постачання (без ПДВ), складали у березні 2012 року 10857331,00 грн., у квітні 2012 року - 9111964,00 грн., у травні 2012 року - 2821585,00 грн., у липні 2012 року - 2391191,00 грн. (т. 3 а.с. 63-74).

Суд приходить до висновку, що в перевіряємих періодах ТОВ "КОСТАРИКА-10" не мало фізичної можливості здійснювати господарську діяльність з багатомільйонним оборотом, враховуючи відсутність основних фондів та недостатність трудових ресурсів. Суд дійшов висновку щодо неможливості виконання умов договору вказаним підприємством.

Таким чином, суду не доведено, матеріалами справи не підтверджено наявність фактичного виконання умов договорів, укладених позивачем з ТОВ "КОСТАРИКА-10" та ТОВ "ІВІТЕК ТТК".

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне укладання договорів, виконання умов договорів. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, ТОВ "ТЕХНО-ІМПЕКС" під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "КОСТАРИКА-10" та ТОВ "ІВІТЕК ТТК", не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Отже, позивач неправомірно задіяв в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова № 000112530 від 17.05.2013 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення -рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 07.04.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.