Рішення

від 24.03.2014 по справі 908/111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/3/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2014 Справа № 908/111/14

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50

адреса для листування : 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800

до відповідача: приватного підприємства "ТАМЕР", 70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Залізнична, буд. 58

про стягнення 92 994,63 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Суберляк Д.В., довіреність від 31.10.12 № 4007-О

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

13.01.14 до господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") з позовною заявою б/н від 24.12.13 до приватного підприємства "ТАМЕР" (далі ПП "ТАМЕР") про стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 03.03.11 б/н в сумі 92 994,63 грн., з яких: 36 382,04 грн. - борг за основною сумою кредиту, 35 388,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 13 692,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 7 531,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 24.12.13 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 13.01.14 судом порушено провадження у справі № 908/111/14, якій присвоєно № провадження 17/3/14, судове засідання призначено на 05.02.14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 05.02.14 розгляд справи судом відкладено на 27.02.14.

Ухвалою від 27.02.14 судом продовжено за заявою представника позивача строк розгляду спору на 15 днів - до 28.03.14, розгляд справи відкладено на 24.03.14. Також, цією ухвалою судом, на підставі ст. 30 ГПК України, визнано обов'язковою явку в судове засідання призначене на 24.03.14 об 10 год. 30 хв. представника ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Сафір Федора Олеговича (довіреність від 25.10.12 № 3913-О) для надання пояснень (у т.ч. письмових) з приводу наданого до матеріалів позовної заяви за підписом вказаного представника позивача розрахунку заборгованості за договором від 03.03.11 № б/н, станом на 19.12.13.

За заявою представника позивача розгляд цієї справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 24.03.14, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представника позивача, коли буде складено повне рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 24.12.13 та в письмових поясненнях до позовної заяви, зазначав наступне. 03.03.11 відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Згідно із вказаною заявою ПП "ТАМЕР" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщенні в Інтернет сайті http://privatbank.ua , які разом із вище вказаною заявою складають договір банківського обслуговування від 03.03.11 б/н. Так, на виконання умов вказаного договору ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" встановлено відповідачу кредитний ліміт в сумі 43 500 грн. на поточний рахунок № 26005203592001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта. Отже, як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором останній виконав у повному обсязі. При цьому, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, % за користування кредитом та комісії за користування кредитом належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість по вказаних платежах за спірним договором становить 92 994,63 грн., з яких: 36 382,04 грн. - борг за основною сумою кредиту, 35 388,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 13 692,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 7 531,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання жодного разу за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДР). У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Витягу з ЄДР, станом на 12.02.14, тобто станом на час розгляду справи № 908/111/14 в суді, місцезнаходженням приватного підприємства "ТАМЕР" є: 70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Залізнична, буд. 58, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Сафір Ф.О., явка якого визнавалась судом обов'язковою на підставі ст. 30 ГПК України, в судове засідання 24.03.14 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Вимогами ст. 1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнту або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1). Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунку клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу (ч. 2).

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що договір банківського рахунку є публічним договором. Клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Умови договору не можуть суперечити вимогам Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 492, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.03 за № 1172/8493).

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, 03.03.11 між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк) і ПП "ТАМЕР" (Клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", за умовами якої Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Також, як свідчить зміст вказаної вище заяви, ПП "ТАМЕР" підписавши цю заяву погодилось із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у т.ч. з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua , Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом ПП "ТАМЕР" приєдналось та зобов'язалось виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку (…).

Розглядаючи вказану справу по суті спору суд виходив з наступного.

Зміст положень Умов та правил надання банківських послуг, що розміщений на сайті банку http://www.privatbank.ua, свідчить, що документи, які розміщенні на цьому сайті - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Згідно із розділом 1 (Загальні положення) вказаних Умов та правил надання банківських послуг, банк: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що діє на підставі ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.09, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила та/або Договір).

Розділом 1.5. зазначених Умов передбачена відповідальність сторін у випадку не виконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань.

Так, зокрема, згідно із п.п. 1.5.1. вказаних Умов, сторони несуть відповідальність за не належне виконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України та умов Публічного договору, Договору.

Пунктом 1.5.20. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього Договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості. У разі непогашення зазначеного простроченого зобов'язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після зазначеної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої Договором черговості на погашення тіла кредиту. У період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються (п. 1.5.21.).

У разі порушення Банком встановлених термінів виконання доручення Клієнта на перерахування або у разі порушення термінів завершення перерахування Банк платить Клієнту пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 0,1 % від суми перерахування (п. 1.5.22.).

У разі порушення Клієнтом встановленого законом зобов'язання з повернення неналежним чином зарахованих коштів Клієнт платить Банку пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день, починаючи з дати завершення помилкового перерахування до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми перерахування (1.5.23).

За несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим Договором, Умовами і Правилами Клієнт платить Банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення (1.5.25).

Позивач обґрунтовуючи заявлені вимоги посилається на п.п. 3.18.1.1., 3.18.1.3., 3.18.1.6., 3.18.1.8., 3.18.1.16., 3.18.4., 3.18.2.3.4., 3.18.5.1., 3.18.6.1. Умов та правил надання банківських послуг (надалі Умови), за змістом яких кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому, створюється дебетове сальдо (п. 3.18.1.1.).

Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, що регулюють кредитні відносини. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта повернути кредит, сплатити відсотки та винагороди (п.п. 3.18.1.2., 3.18.1.3.).

Кредитний ліміт відносно до цього розділу Умов та правил надання банківських послуг представляє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта зверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку (п. 3.18.1.5.)

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через висловлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або ін.) (п. 3.18.1.6.).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.18.1.8.).

При укладенні договорів і угод, чи вчиненні ін. дій, які свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій ін. формі ), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі (п. 3.18.1.16 Умов).

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.18.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів є наступним:

за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.). При не обнуленні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24.00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2.). У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Клієнтом і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.18.4.1.3).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4.).

Банк має право при порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання ін. зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4.).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами пп. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних)від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, визначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні (п. 3.18.5.1.).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій ін. формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах здійснених у них сум та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.18.6.).

Як зазначав в ході розгляду цієї справи представник позивача, Банком було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № 26005203592001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта. Так, позивач пояснював, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 43 500 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

При цьому, позивач вказував, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань за договором від 03.03.11 б/н належним чином не виконав внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість 92 994,63 грн., з яких: 36 382,04 грн. - борг за основною сумою кредиту, 35 388,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 13 692,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 7 531,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Розглянувши надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що між сторонами склались договірні правовідносини, які за своєю правовою природою є договором банківського рахунку , який містить усні положення про кредитування банком такого рахунку.

При розгляду цієї справи по суті спору судом прийнято до уваги вимоги ст. 1069 ЦК України якою передбачено, дослівно: "Якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (ч. 1). Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2)".

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що:

- до правовідносин сторін, пов'язаних з кредитуванням рахунку, повинні застосовуватись норми Закону, що регулюють кредитні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України (в редакції станом на час підписання між сторонами заяви про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 03.03.11 ), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним .

Аналіз наведених вище норм законодавства дає суду підстави для висновку, що у договорі банківського рахунку будь-якого виду можна включити умову про надання банком кредиту через тимчасову відсутність коштів на рахунку клієнта. Разом з тим, така умова про надання банком кредиту повинна відповідати загальним вимогам чинності правочину, додержання яких є необхідним для правочину даного виду. Так, зокрема, такий правочин має бути вчинений у формі встановленій законом із досягненням згоди сторін щодо всіх його істотних умов.

Встановлено, що заява про відкриття поточного рахунку від 03.03.11, на яку позивач посилається в якості підстави надання кредитних коштів відповідачу, містить лише посилання на кредитний ліміт на рахунок відповідача, а саме: "Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування".

Отже, сторони передбачивши можливість Банку встановлювати Клієнту на поточний рахунок кредитний ліміт не визначили у письмовому вигляді з підписанням обох сторін та скріпленням відтисками печаток суб'єктів господарювання: загальної суми ліміту кредитної лінії, загального строку надання кредиту, типу процентної ставки (фіксована або змінювана), порядок сплати кредиту та процентів за користування кредитом тощо.

Будь-яких інших доказів укладення та підписання між сторонами правочину, викладеного у письмовій формі із досягненням згоди з усіх його істотних умов щодо встановлення кредитного ліміту на поточному рахунку відповідача в матеріалах справи відсутні.

Вирішуючи вказану справу по суті спору суд виходить з того, що не можуть вважатись укладеними кредитні договори, які містять посилання на додатки до них (Правила та умови кредитування, тарифи тощо), зміст яких розміщений в мережі Інтернет на сайті банку, якщо такі додатки містять істотні умови у розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180 ГК України та безпосередньо не підписані сторонами кредитного договору.

Крім того, під час розгляду цієї справи судом прийнято до уваги той факт, що:

- позивач не надав суду доказів того, що відповідач за спірними правовідносинами у цій справі взагалі користується Інтернетом;

- позивач не надав суду доказів того, що, відповідач за спірними правовідносинами у цій справі користується Інтернетом саме того чи іншого оператора (провайдера);

- що послуги того чи іншого оператора (провайдера), який (за наявності) надає послуги із доступу до інтернету в с. Новослобідка Запорізької області, тобто за місцем знаходження ПП "ТАМЕР", безперебійно надавались останньому на протязі часу із 04.03.11 (тобто із наступного дня після підписання ПП "ТАМЕР" заяви б/н від 03.03.11) по час звернення позивача у цій справі з позовом до суду.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки вимоги ст. 1055 ЦК України передбачають укладення кредитного договору лише у письмовій формі незалежно від суми кредиту та підстав його видачі, суд дійшов висновку, що договір, за яким заявлені вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 92 994,63 грн., є нікчемним з моменту його укладення в силу приписів ст. 236 та ст. 1055 ЦК України. А відтак - не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Також суд виходить з того, що будь-яке розпорядження або наказ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" щодо впровадження спрощеної форми укладення договорів не є законодавчим чи іншим підзаконним нормативно-правовим актом, а тому не надає підстави сторонам, у т.ч. і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", як одній із сторін при укладенні кредитних договорів, недодержуватись встановленої законом обов'язкової форми для даного виду правочинів.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частиною 1 ст. 2 вказаного вище Закону встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначається Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 вказаного вище Закону, міжбанківський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа.

Згідно з п. 1.19-1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

За змістом п. 1.30 зазначеної статті Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення, у відповідності до п. 1.26 ст. 1 зазначеного Закону, це розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, позивач заявляючи до стягнення суму основного боргу за кредитом в розмірі 36 382,04 грн. в якості доказів встановлення кредитного ліміту в зазначеному вище розмірі до матеріалів справи додав довідку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за вих. від 24.12.13 № 08.7.0.0.0/131224141039 про розміри встановлених кредитних лімітів та виписки по рахунку ПП "ТАМЕР".

Разом з тим, матеріали цієї господарської справи станом на час прийняття судом процесуального рішення у справі по суті спору, не містять жодного первинного бухгалтерського документу, який би підтверджував не розмір ліміту, який встановлено банком ПП "ТАМЕР", а підтверджував би факт надання (зарахування чи перерахування) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідачу на відповідний відкритий поточний рахунок грошових коштів у т.ч. в сумі 36 382,04 грн.

Більш того, розглядаючи справу по суті спору суд виходив із того, що позивач заявляючи про виконання своїх зобов'язань за договором у повному обсязі надавши відповідачу кредитний ліміт, що, як стверджував позивач, підтверджується випискою по рахунку (що додається), не обґрунтував суду із посиланням на ту чи іншу норму конкретного закону чи іншого підзаконного нормативно-правового акту, який на законодавчому рівні дозволяв би суду виходити з того, що виписка по рахунку, про яку вказує позивач у цій справі, є тим первинним документом, в розумінні Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який підтверджує факт здійснення господарських операцій між банком та відповідачем у цій справі. І наявність такої виписки по рахунку достатньо для того, щоб суд вважав таку виписку по рахунку позивача доказом виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань за договором та, як наслідок, надання (зарахування чи перерахування) відповідачу кредитного ліміту у відповідному розмірі.

Тобто, всупереч положенням ст. 9 позивачем не надано суду первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій між банком та відповідачем у цій справі, з приводу не виконання яких (господарських операцій чи операції) позивач просить суд стягнути кредитну заборгованість з відповідача у цій справі.

Частиною 2 ст. 4 3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

За принципом диспозитивності, закладеним у ст. 22 ГПК України, позивач у судовому процесі має на власний розсуд розпоряджатися наданими йому процесуальними правами, зокрема, наділений правом до прийняття рішення у справі змінити підставу позовних вимог. За тим самим принципом, суд не вправі власноруч змінювати визначені позивачем підстави позовних вимог або тлумачити їх зміст. Передбачений ст. 83 ГПК України вихід судом за межі позовних вимог можливий виключно при наявності клопотання зацікавленої сторони (у даному випадку - позивача).

На підставі викладеного, враховуючи, що:

- підставою позовних вимог було не виконання відповідачем кредитного договору;

- в матеріалах цієї справи відсутні докази в розумінні Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (первинні бухгалтерські документи) на підтвердження факту надання (зарахування чи перерахування) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідачу на відповідний відкритий поточний рахунок грошових коштів в сумі 36 382,04 грн.;

- що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій між банком та відповідачем у цій справі з приводу не виконання яких (господарських операцій чи операції) позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача у цій справі;

- виходячи з приписів ст.ст. 236 та 1055 ЦК України цей укладений між сторонами в усній формі кредитний договір є нікчемним;

- під час розгляду справи у суді позивачем підстав позовних вимог не змінено;

- клопотання від позивача до суду про вихід за межі позовних вимог не надходило, господарський суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором від 03.03.11 б/н в розмірі 92 994,63 грн., з яких: 36 382,04 грн. - борг за основною сумою кредиту, 35 388,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 13 692,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 7 531,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом за заявленими у позові підставами - відсутні.

У зв'язку з чим, у задоволені позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 30, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 28.03.14.

Суддя В.Л. Корсун