Постанова

від 02.07.2014 по справі 908/111/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.07.2014 справа №908/111/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Мартюхіна Н.О., Радіонова О.О.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Чумак С.О., за довіреністю

від відповідача - не з"явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ на рішення господарського судуЗапорізької області від 24.03.2014 року (підписане 28.03.2014р.) у справі№ 908/111/14 (суддя Корсун В.Л.) за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «ТАМЕР», с.Новослобідка Запорізького району Запорізької області простягнення 92 994,63 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «ТАМЕР», с.Новослобідка Запорізького району Запорізької області про стягнення заборгованості за Договором №б/н від 03.03.2011р. в розмірі 92994,63 грн. (36382,04грн. - заборгованість за кредитом, 35388,92грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 13692,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7531,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Заяву ПП «ТАМЕР» про відкриття поточного рахунку та приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 03.03.2011р.; встановлення відповідачу кредитного ліміту; порушення відповідачем зобов'язань за договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та винагороди; право позивача на нарахування пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.03.2014р. у справі №908/111/14 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що договір, по якому заявлені вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 92 994,63 грн., є нікчемним з моменту його укладення в силу приписів ст. 236 та ст. 1055 ЦК України, а відтак, не створює юридичних наслідків; відсутністю в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів про надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідачу грошових коштів в сумі 36 382,04 грн.

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2014р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що укладений між позивачем та відповідачем договір не є нікчемним, а виписки по рахунку відповідача є належними доказами надання кредитних коштів.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду про порушення апеляційного провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

03.03.2011р. ПП «ТАМЕР» звернулось до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із Заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», якою просив відкрити поточний рахунок та картковий рахунок в національній валюті.

В Заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши дану Заяву, ПП «ТАМЕР» зазначено про погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг, в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua , http://client-banc.privatbank.ua ), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування. Цим підписом ПП «ТАМЕР» приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку ( http://privatbank.ua , http://client-banc.privatbank.ua , або інший інтернет/sms-ресурс, вказаний банком).

Заяву підписано сторонами та скріплено відбитками печаток підприємств - 03.03.2011р.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку http://privatbank.ua , Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Відповідно до п.3.18.1.16 «Умов та правил надання банківських послуг» (далі- Умови) при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Згідно з п. п. 3.18.1.1., 3.18.1.5.,3.18.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі- ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п.3.18.6.1.).

Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» тощо).

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.18.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 35 днів.

Порядок розрахунків встановлений в п.3.18.4 Умов.

Згідно з п. 3.18.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця («період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості(п.п.3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3. Умов).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9 Умов).

Пунктом 3.18.4.4. Умов встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (п. 3.18.1.17. Умов).

Зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості в першу чергу направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15., далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі- прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. При несплаті винагороди, процентів у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.18.4.10 Умов).

Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду у відповідності з п.п.3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11 (п.3.18.2.2.7), тощо.

При настанні будь-якої з подій, вказаних в п.3.18.2.3.4.Умов, в т.ч. порушення Клієнтом будь-якого з зобов"язань, передбаченого цим розділом "Умов", тощо, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов"язань по кредиту в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст.212, 611, 651 ЦК України, по зобов"язаннях, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали в дату, вказану в повідомленні (п. 3.18.2.3.4. Умов).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2.,

3.18.4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.3.18.5.1.).

Згідно з п.3.18.5.4. нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Матеріали справи свідчать про виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування щодо встановлення кредитного ліміту в розмірі з 03.03.2011р. - 18 000,00 грн., з 23.03.2011р. - 17 500,00 грн., з 23.05.2011р. - 40000,00 грн., 16.09.2011р. - 43500,00 грн. Факт кредитування рахунку на підставі Договору від 03.03.2011р. підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача та не спростовано відповідачем.

Претензією вих.№10221ZPV0S04C від 04.12.2013р. Банком повідомлено ПП «ТАМЕР» про неналежність виконання прийнятих на себе зобов"язань та наявність станом на 04.12.2013р. простроченої заборгованості, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 36382,04 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 34661,28 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 7531,12грн., заборгованості з пені - 13264,64грн., всього заборгованість становить 91839,08 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі.

Вимогу залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є договором. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків. Водночас, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/ (ст.207 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст.1066, 1067 Цивільного кодексу України для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами укладається договір банківського рахунка, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Враховуючи зазначене, приписи ст.634 Цивільного кодексу України, положення п. 3.18.1.16 Умов та правил надання банківських послуг, підписавши 03.03.2011р. Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua , http://client-banc.privatbank.ua ), в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим карткам, Тарифами банку, складають Договір банківського обслуговування, відповідач приєднався до Договору банківського обслуговування в цілому та зобов'язався виконувати умови договору.

Отже, укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПП «ТАМЕР» договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 509 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом необґрунтовано вказано про нікчемність укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПП «ТАМЕР» договору банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011р., чим фактично усунуто позичальника від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК України).

За своєю правовою природою договір від 03.03.2011р. в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежності виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії.

Факт наявності заборгованості відповідача станом на 19.12.2013р. в сумі 36382,04грн. за кредитом, 35388,92грн. по процентах за користування кредитом та 7531,12грн. за комісією за використання ліміту, підтверджується матеріалами справи, зокрема, банківськими виписками по рахункам ПП «ТАМЕР», та не спростований відповідачем.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на наведене, помилковим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що надані позивачем виписки по рахункам ПП «ТАМЕР» не є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та відповідачем у цій справі, виконання Банком у повному обсязі своїх зобов'язань за договором, надання відповідачу кредитного ліміту у відповідному розмірі та не виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36382,04грн. за кредитом, 35388,92грн. по процентах за користування кредитом та 7531,12грн. за комісією за використання ліміту є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

За змістом п. 3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

У зв'язку з невиконанням ПП «ТАМЕР» у строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем, на підставі п. п. 3.18.5.1., 3.18.5.4 договору банківського обслуговування нараховано пеню в сумі 13692,55 грн.

Несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом мало місце та підтверджується матеріалами справи, тому нарахування пені в сумі 13692,55 грн. здійснено позивачем правомірно. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 13692,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За результатами апеляційного провадження Донецьким апеляційним господарським судом встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2014р. (підписане 28.03.2014р.) у справі №908/111/14 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ про стягнення з Приватного підприємства «ТАМЕР», с.Новослобідка Запорізького району Запорізької області заборгованості за Договором №б/н від 03.03.2011р. в сумі 36382,04грн. за кредитом, 35388,92грн. по процентах за користування кредитом, 7531,12 грн. по комісії за використання ліміту, 13692,55 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Результати апеляційного провадження у справі №908/111/14 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2014р. (підписане 28.03.2014р.) у справі №908/111/14 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2014р. (підписане 28.03.2014р.) у справі №908/111/14 скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ про стягнення з Приватного підприємства «ТАМЕР», с.Новослобідка Запорізького району Запорізької області 92 994,63 грн. за Договором №б/н від 03.03.2011р.

Стягнути з Приватного підприємства «ТАМЕР», с.Новослобідка Запорізького району Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ за Договором №б/н від 03.03.2011р. заборгованість в сумі 36382,04грн. за кредитом, в сумі 35388,92грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 7531,12 грн. по комісії за використання ліміту, 13692,55 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1859,89 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 929,95 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М.Дучал

Судді: Н.О. Мартюхіна

О.О. Радіонова

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,

1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО