Рішення

від 31.03.2014 по справі 908/492/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/13/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2014 Справа № 908/492/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоавтоматизація» (юридична адреса: вул. Немировича-Данченка, буд. 60, кв. 31, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: бул. Вінтера, буд. 46, м. Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 33471919)

до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (Дніпропетровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 00213428)

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Чернов В.В. - дов. б/н від 17.02.2014р.;

від відповідача: Алексієнко К.А. - дов. №1/05-а від 03.03.2014р.;

про: стягнення 3 006 534,26 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоавтоматизація» про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» 3 006 534,26 грн., які складаються з 2 950 911,60 грн. основного боргу за поставлений товар, 45 193,41 грн. пені та 10 429,25 грн. річних.

Ухвалою від 18.02.2014р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

З метою витребування додаткових доказів, для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, а також для врегулювання спору мирним шляхом в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому повідомив, що спір виник внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № К003701 від 28.09.2012р. (з додатками і доповненнями) з боку відповідача в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару. Тривала затримка оплати вартості товару слугувала підставою для нарахування сум пені та 3% річних. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факту поставки позивачем товару не заперечує. Посилаючись на скрутне фінансове становище просить суд скористатись наданим правом на зменшення пені, а також відстрочити виконання рішення до 01.04.2015р.

В судове засідання представником відповідача надані докази часткової оплати основної заборгованості в сумі 300 000,00 грн. Представник позивача факту часткової оплати не заперечував, проте не згоден із зменшенням суми пені та наданням відстрочки виконання рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

28.09.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоавтоматизація» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» (покупець) був укладений договір поставки № К003701, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався виготовити і поставити покупцю товар - системи безперервного контролю (СБК) SAFE-TТМ , в строки, в кількості і номенклатурі згідно з Додатками, що складають невід'ємні частини цього договору поставки, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар і сплатити за нього грошову суму в строки, які також обумовлені в Додатках (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару визначається Додатками до Договору.

Так, 12.09.2013р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою п. 2.4. Договору виклали в наступній редакції:

«Умови і строки оплати за цим Договором узгоджуються сторонами у відповідних Додатках до цього Договору поставки.»

Згідно з умовами Договору сторони узгодили Додаток № 3 від 12.09.2013р. до Договору, в якому узгодили найменування, асортимент, кількість, ціну і загальну вартість товару, умови і строки оплати, строки поставки, а саме:

- попередня оплата в розмірі 30% від ціни Додатку № 3 в сумі 1 264 676,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 210 779,40 грн., сплачується не пізніше 15.10.2013р.;

- кінцева оплата в розмірі 70% від ціни Додатку № 3 в сумі 2 950 911,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 491 818,60 грн., сплачуються протягом 7 (семи) банківських днів після поставки товару. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на товар, що постачається.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 215 588,00 грн., що підтверджується двосторонньою підписаною видатковою накладною №-000000036 від 16.12.2013р. та підписаними товарно-транспортними накладними ЕА№ 045 від 16.12.2013р. і ЕА№ 046 від 16.12.2013р.

Факт отримання відповідачем зазначеної у накладній кількості товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 25446 від 13.12.2013р. та підписом уповноваженої особи відповідача на видатковій та товарно-транспортних накладних, а також не заперечується відповідачем.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, остаточний розрахунок у встановлений договором строк не здійснив. Після порушення провадження у справі на рахунок позивача відповідачем здійснена часткова оплати вартості поставленого товару в сумі 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1957 від 26.03.2014р. Провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на час вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 2 650 911,60 грн.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку затримки строків оплати, порівняно зі строками, встановленими умовами цього договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,3% від ціни невиконаних зобов'язань (вартості неоплаченого товару) за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення строків оплати позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 45 193,41 грн. за період з 26.12.2013р. по 06.02.2014р.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, згідно п. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач не надав суду належних доказів того, що порушення строків розрахунків за поставлений товар призвела до виникнення у ТОВ «Енергоавтоматизація» збитків.

В свою чергу, ПАТ «Запоріжтрансформатор» повідомило, що порушення розрахунків за поставлений товар обумовлено особливостями господарської діяльності та у вкрай тяжким фінансовим становищем. Так, аналіз показників балансу відповідача за 2013 рік свідчить про наявність збитків у господарській діяльності в сумі 4 133 000,00 грн. та перевищення поточних зобов'язань над оборотними активами більш як в 5,5 разів.

Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, непомірно великого розміру штрафних санкцій наслідкам порушення господарського зобов'язання, та враховуючи те, що зобов'язання відповідачем із затримкою, але фактично виконується (наявність часткової оплати), суд вважає за можливе скористатись наданим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 22 596,71 грн., що дорівнює 50% від суми пені, заявленої до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків виконання грошових зобов'язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 10 429,25 грн. 3% річних.

Розрахунок річних ретельно перевірений в судовому засіданні.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 2 650 911,60 грн. основної заборгованості, 22 596,71 грн. пені та 10 429,25 грн. 3% річних. Позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно та обґрунтовано.

Стосовно клопотання ПАТ «Запоріжтрансформатор» про надання відстрочки виконання рішення до 01.04.2015р. слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема вчинення ним дій спрямованих на погашення існуючої заборгованості.

Норми Господарського процесуального кодексу України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування клопотання відповідач знову ж таки посилається на скрутне фінансове становище та складність реалізації своєї продукції покупцям, які у своїй більшості розташовані у Російській Федерації.

Проте представником ПАТ «Запоріжтрансформатор» не наведено та не підтверджено належними доказами жодної обставини, яка ускладнює виконання рішення або робить його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 80 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (Дніпропетровське шосе, буд 3, м. Запоріжжя, 69600, ЄДРПОУ 00213428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоавтоматизація» (юридична адреса: вул. Немировича-Данченка, буд. 60, кв. 31, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: бул. Вінтера, буд. 46, м.Запоріжжя, 69041, ЄДРПОУ 33471919) 2650911 (два мільйони шістсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 22596 (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 71 коп. пені, 10429 (десять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 25 коп. річних і 60130 (шістдесят тисяч сто тридцять) грн. 70 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 300000 (триста тисяч) грн. 00 коп. провадження по справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

В судовому засіданні 31.03.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 01.04.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко