Рішення

від 01.04.2014 по справі 914/616/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 р. Справа № 914/616/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельно-курортний комплекс «Карпати», м. Трускавець

до відповідача: Приватного підприємства «Старколд», м. Львів

про: стягнення 60309,00 грн. заборгованості за Договором підряду № 1610/12-12 від 16.10.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Давидович Л.І. (довіреність № 2 від 30.03.2014 року)

від відповідача: Фетісов О.В. - т.в.о. директора

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 01.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельно-курортний комплекс «Карпати» до відповідача Приватного підприємства «Старколд» про стягнення 60309,00 грн. заборгованості за Договором підряду № 1610/12-12 від 16.10.2012 року.

Ухвалою суду від 24.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2014 року. В судовому засіданні 11.03.2014 року оголошено перерву до 01.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду № 1610/12-12 від 16.10.2012 року, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 60309,00 грн., з яких: 53439,53 грн. - сума основної заборгованості, 5630,91 грн. - пеня, 1238,62 грн. - три відсотки річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 24.02.2014 року виконав, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимог ухвали суду від 24.02.2014 року повторно не виконав, просив суд відкласти розгляд справи з підстав, наведених у поданому 01.04.2014 року через канцелярію суду клопотанні вх.№13891/14 про відкладення розгляду справи. Зокрема, зазначив, що відповідачем були проведені усні переговори з позивачем щодо укладення Додаткової угоди до Договору підряду №1610/12-12 від 16.10.2012 року про виконання робіт в терміни, погоджені Додатковою угодою. Саме тому відповідач просить суд слухання справи відкласти терміном на 21 календарний день (термін виконання робіт відповідно до Додаткової угоди) і зобов'язується надати суду підписану Сторонами Додаткову угоду в термін до 10 календарних днів. Суд відхиляє дане клопотання як документально не підтверджене.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

16 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельно-курортний комплекс «Карпати» (Замовник) та Приватним підприємством «Старколд» (Підрядник) укладено Договір підряду № 1610/12-12 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується здійснити монтажні роботи системи приточно-витяжної вентиляції зимового саду та актового залу згідно специфікації та згідно схеми розводки повітропроводів (надалі - роботи), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами цього Договору. Договірна ціна, згідно з п. 2.1. Договору, складає 174607,10 грн.

Відповідно до п. 2.6. Договору, Замовник здійснює передоплату в розмірі 50% від Договірної ціни, що становить 87303,55 грн. протягом 3-ьох (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору сторонами. Замовник здійснює оплату в розмірі 30% від Договірної ціни, що становить 52382,13 грн. згідно виставленого рахунку Підрядником (п.2.7. Договору). Замовник здійснює післяоплату в розмірі 20% від Договірної ціни, що становить 34921,42 грн. протягом 3-ьох (трьох) банківських днів після підписання Акту здачі-прийняття робіт (п.2.8. Договору).

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 від 05.12.2012 року до Договору підряду № 610/12-12 від 16.10.2012 року, у зв'язку з додатковими затратами, які виявились під час проведення монтажних робіт системи припливно-витяжної вентиляції зимового саду та актового залу, сторони домовились збільшити вартість Договору на 40000,00 грн. і викласти пункт 2.1. Договору у наступній редакції: Договірна ціна згідно з цим Договором складає 214607,10 грн.

Роботи, які є предметом цього Договору, відповідно п. 4.1. Договору, повинні бути виконані і передані Замовнику протягом 36-ти (тридцяти шести) робочих днів з моменту виконання Замовником пункту 2.6. даного Договору.

На виконання п. 2.6. Договору Замовник здійснив переоплату у розмірі 50 % від Договірної ціни у розмірі 87303,55 грн.

Згідно акту виконаних робіт № 2 від 16.01.2013 року Підрядником виконано роботи на загальну суму 87303,55 грн.

13.02.2013 року платіжним дорученням № 260 Замовник перерахував Підряднику 52382,13 грн. та 28.02.2013 року платіжним дорученням № 370 Замовник перерахував Підряднику 1057,40 грн., всього на суму 53439,53 грн. Проте, станом на день подання до суду позовної заяви, оплачені роботи не виконані.

20.09.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 928, в якій просив відповідача повернути перераховані грошові кошти. У відповідь на претензію відповідач листами від 02.10.2013 року та 24.10.2013 року зобов'язався виконати умови Договору в термін до 12.11.2013, однак зобов'язання не виконав.

На підставі зазначеного, окрім суми основного боргу у розмірі 53439,53 грн. позивач здійснив нарахування відповідачеві пені в сумі 5630,91 грн. та 1238,62 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів виконання робіт за Договором не надав, доказів повернення суми передоплати не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору підряду № 1610/12-12 від 16.10.2012 року.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом частини першої ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша ст. 843 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

У відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що відповідачем на виконання умов Договору проведено 50-відсоткову передоплату у розмірі 107303,55 грн. та додатково проплачено 33 439,53 грн.

У свою чергу відповідачем виконано підрядні роботи на загальну суму 87303,55 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи актом виконаних робіт № 2 від 16.01.2013 року.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача суму оплачених невиконаних відповідачем підрядних робіт у розмірі 53439,53 грн., а також стягнути з відповідача 5630,91 грн. пені та 1238,62 грн. трьох відсотків річних.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5 % вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Всупереч зазначеному, позивач здійснив нарахування відповідачу пені за період з 10.03.2013 р. по 24.12.2013 р., тобто, за 282 дні, що перевищує шестимісячний період, встановлений законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 53439,53 грн. основного боргу, 3689,52 грн. пені (за період з 10.03.2013 р. по 12.06.2013 р. при обліковій ставці НБУ 7,5 % за 90 днів = 1976,53 грн., за період з 13.06.2013 р. по 10.09.2013 р. при обліковій ставці НБУ 6,5 % за 90 днів = 1712,99 грн.) та 1238,62 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. слід покласти на відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 204, 509, 525, 526, 625, 632, 837, 839, 843, 879 ЦК України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Старколд» (79059, м. Львів, вул. І.Миколайчука, 16, кв. 96; р/р26001100000435 ЛФ АКІБ «Індустріалбанк» м. Львів, МФО 385424; код ЄДРПОУ 36078841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельно-курортний комплекс «Карпати» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Карпатська, 2; р/р2600216191 ЛОД АТ «РайффайзенБанкАваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 05311710) 53439,53 грн. основного боргу, 3689,52 грн. пені, 1238,62 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.04.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А