Постанова

від 27.05.2014 по справі 914/616/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 914/616/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Желік М.Б.

Якімець Г.Г.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Старколд'', м.Львів, б/н від 11.04.14 року

на рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року

у справі № 914/616/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Готельно-курортний комплекс ,,Карпати'', м.Трускавець

до відповідача: Приватного підприємства ,,Старколд'', м.Львів,

про: стягнення 60309,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Давидович Л.І. - представник на підставі довіреності № 2 від 30.03.14 року;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року у справі № 914/616/14 (суддя Кидисюк Р.А. ) позов Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Готельно-курортний комплекс ,,Карпати'', м.Трускавець до відповідача Приватного підприємства ,,Старколд'', м.Львів про стягнення 60309,00 грн. задоволено частково. Вирішено стягнути з Приватного підприємства ,,Старколд'' на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Готельно-курортний комплекс ,,Карпати'' - 53439,53 грн. основного боргу, 3689,52 грн. пені, 1238,62 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції керувався тим, що позивачем на виконання умов договору підряду від 16.10.12 року № 1610/12-12 проведено 50-відсоткову передоплату у розмірі 107303,55 грн. та додатково проплачено 33 439,53 грн. Проте, відповідачем виконано підрядні роботи лише на загальну суму 87303,55 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи актом виконаних робіт № 2 від 16.01.2013 року, що спричинило наявність заборгованості у розмірі 53 439,53 грн. Окрім того, суд першої інстанції перерахувавши пеню, стягнув з Приватного підприємства ,,Старколд'' останню у розмірі 3689,52 грн., оскільки у випадку несвоєчасного виконання робіт така була передбачена п.8.1 договору та - 3 % річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року у справі №914/616/14, відповідач - Приватне підприємство ,,Старколд'' - подав апеляційну скаргу.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що згідно п. 2.7 Договору Підряду №1610/12-12 від 16 жовтня 2012 року Замовник мав здійснити оплату в розмірі наступних 30% від Договірної ціни, що становить 52 382,15 грн. згідно виставленого 05.12.2012 р. підрядником рахунку. Оплата була проведена 13.02.2013 р., а тому позивач порушив термін оплати. Після проведеної Замовником оплати 13 лютого 2013 року Підрядник приступив до виконання Робіт згідно вищезазначеного Договору. Проте станом на момент подання позову, на дату винесення рішення судом першої інстанції, а також станом на 11.04.2014 р. (дата подання апеляційної скарги) на об'єкті Замовника, згідно вищевказаного Договору на перерахованих наступних 30 % від Договірної ціни у розмірі 52382,15 грн. є фактично виконані роботи в розмірі 41459,47 грн..

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2014 року скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/616/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Кузя В.Л. та Желіка М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.14 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 13.05.14 р..

Ухвалою суду від 13.05.14 року, розгляд справи відкладався у зв'язку із клопотанням скаржника.

Розпорядженням голови суду від 20.05.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Кузя у відпустці, у склад колегії для розгляду справи № 914/616/14 введено замість судді Кузя В.Л.- суддю Дякович О.В..

В судовому засіданні 20.05.14 року оголошувалась перерва до 27.05.14 року.

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Дякович О.В. у відпустці, у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено замість судді Дякович О.В.- суддю Якімець Г.Г..

Представнику роз'яснено його права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 27.05.14 року представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Cкаржник в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду останнім подано клопотання (вих. № 37 від 26.05.14 року) про зупинення провадження у справі та призначення по ній судової інженерно-технічної експертизи на виконані роботи згідно оплачених наступних 30% від договірної ціни, що становить 52382,15 грн., в т.ч.ПДВ 20 %- 8730,30 грн. Апелянт зазначає про те, що він не заперечує факту порушення умов договору підряду № 1610/12-12 від 16.10.2012 року в частині термінів виконання робіт, проте, вказує що заявлена до стягнення сума є без врахування фактично виконаних робіт, які на думку апелянта, може встановити судова експертиза.

З метою запобігання порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, так як призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання про призначення вищезазначеної експертизи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в попередніх судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається з матеріалів справи та правильно з'ясовано судом першої інстанції, 16 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Готельно-курортний комплекс "Карпати" (за договором- Замовник) та Приватним підприємством "Старколд" (за договором- Підрядник) укладено Договір підряду № 1610/12-12, відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов'язався здійснити монтажні роботи системи приточно-витяжної вентиляції зимового саду та актового залу згідно специфікації та згідно схеми розводки повітропроводів (надалі - роботи), а Замовник зобов'язязався прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами цього Договору.

Договірна ціна, згідно з п. 2.1. вищезазначеного Договору, складає 174607,10 грн.. Відповідно до п. 2.6. Договору, Замовник здійснює передоплату в розмірі 50% від Договірної ціни, що становить 87303,55 грн. протягом 3-ьох банківських днів з моменту підписання даного Договору сторонами.

Замовник здійснює оплату в розмірі 30% від Договірної ціни, що становить 52382,13 грн. згідно виставленого рахунку Підрядником (п.2.7. Договору).

Згідно п.2.8 Договору замовник здійснює післяоплату в розмірі 20% від Договірної ціни, що становить 34921,42 грн. протягом 3-ьох банківських днів після підписання Акту здачі-прийняття робіт.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5 % вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 від 05.12.2012 року до Договору підряду № 610/12-12 від 16.10.2012 року, у зв'язку з додатковими затратами, які виявились під час проведення монтажних робіт системи припливно-витяжної вентиляції зимового саду та актового залу, сторони домовились збільшити вартість Договору на 40000 грн. і викласти пункт 2.1. Договору у наступній редакції: договірна ціна згідно з цим Договором складає 214607,10 грн. Роботи, які є предметом цього Договору, відповідно п. 4.1. Договору, повинні бути виконані і передані Замовнику протягом 36-ти робочих днів з моменту виконання Замовником пункту 2.6. даного Договору.

На виконання п. 2.6. Договору Замовник здійснив переоплату у розмірі 50 % від Договірної ціни у розмірі 87303,55 грн..

Згідно акту виконаних робіт № 2 від 16.01.2013 року Підрядником виконано роботи на загальну суму 87303,55 грн.

13.02.2013 року платіжним дорученням № 260 Замовник перерахував Підряднику 52382,13 грн. та 28.02.2013 року платіжним дорученням № 370 Замовник перерахував Підряднику 1057,40 грн., всього на суму 53439,53 грн. Проте, станом на день подання до суду позовної заяви, оплачені роботи не виконані. Як вбачається із поданої апеляційної скарги, апелянт не заперечує, що не виконані у повному обсязі вищезазначені роботи і на дату подання ним апеляційної скарги.

20.09.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 928, в якій просив відповідача повернути перераховані грошові кошти. У відповідь на претензію відповідач листами від 02.10.2013 року та 24.10.2013 року зобов'язався виконати умови Договору в термін до 12.11.2013, однак як вбачається із матеріалів справи зобов'язання не виконав. На підставі зазначеного, окрім суми основного боргу у розмірі 53439,53 грн. позивач здійснив нарахування відповідачеві пені в сумі 5630,91 грн. та 1238,62 грн. трьох відсотків річних.

При вирішенні спору судом першої інстанції останній підставно зазначив, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом частини першої ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша ст. 843 ЦК України). Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Всупереч зазначеному, позивач здійснив нарахування відповідачу пені за період з 10.03.2013 р. по 24.12.2013 р., тобто, за 282 дні, що перевищує шестимісячний період, встановлений законом. Відповідно, суд першої інстанції підставо задовольнив позовні вимоги лише частково.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, суд першої інстанції підставно визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 53439,53 грн. основного боргу, 3689,52 грн. пені (за період з 10.03.2013 р. по 12.06.2013 р. при обліковій ставці НБУ 7,5 % за 90 днів = 1976,53 грн., за період з 13.06.2013 р. по 10.09.2013 р. при обліковій ставці НБУ 6,5 % за 90 днів = 1712,99 грн.) та 1238,62 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вищевикладеного суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції викладених в рішенні, а тому рішення місцевого господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 914/616/14 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Старколд'', м.Львів - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2014 р. у справі № 914/616/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 02.06.2014 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Якімець Г.Г.