Рішення

від 01.04.2014 по справі 902/195/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2014 р. Справа № 902/195/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Чечельницьке відділення (код ЄДРПОУ 20087635, 24800, смт. Чечельник, вул. Леніна, 40, Вінницька область)

до : товариства з обмеженою відповідальністю Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" (код ЄДРПОУ 03582669, 24800, смт. Чечельник, вул. Леніна, 45, Вінницька область)

про відшкодування вартості майна в сумі 12 051,00 грн., переданого на відповідальне зберігання

представники сторін:

від позивача : ОСОБА_18 - за довіреністю

від відповідача : ОСОБА_17 - керівник

ВСТАНОВИВ :

Бершадська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Чечельницьке відділення 19.02.2014 року звернулася в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" про відшкодування вартості майна в сумі 12 051,00 грн., переданого на відповідальне зберігання.

Ухвалою суду від 20.02.2014 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/195/14 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2014 року, однак в зв'язку з неявкою представника відповідача та неподання витребуваних доказів, ухвалою суду від 04.03.2014 року відкладено розгляд справи на 18.03.2014 року.

В подальшому ухвалою суду від 18.03.2014 року відкладено розгляд справи на 01.04.2014 року та викликано в судове засідання директора ТОВ Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" - ОСОБА_17 для надання пояснень по справі.

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті, від представника позивача надійшли клопотання про долучення документів до справи та щодо стягнення коштів на користь держави, які долучені судом до матеріалів справи.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Представник відповідача, позов визнав повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

28.08.2012 року комісією у складі представника органу державної податкової служби ГДПРІ Чечельницького відділення Бершадської МДПІ Лилика В.П., завідуючого юридичного сектору Бершадської МДПІ ОСОБА_18, ст. о/у з питань БФБ та ОЗСПБ ВПМ Тростянецької ОДПІ майора ПМ Орищака І.О. та ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" директора ОСОБА_17 складено акт № 2 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного.

Даний акт підписано членами комісії та керівником відповідача, який містить слідуючі відомості : № 1 найменування майна : напівприч автомобільний (ОДАЗ-9352), довжина 9 м, жовтого кольору, має значні сліди корозії; кількість 1 шт.; загальна вартість 17457,00 грн..

Також у цьому акті вказано, що майно, перелічене за порядковим номером 1 прийнято на відповідальне зберігання і про відповідальність за його зберігання попереджено директора відповідача - ОСОБА_17.

В подальшому, 28.08.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" (зберігач) та Чечельницьким відділенням Бершадської МДПІ (поклажодавець) укладено договір № 02/12 про відповідальне зберігання майна з ознаками безхазяйного та іншого майна, що немає власника або власник якого невідомий на таких умовах.

Зберігач, зобов'язується надати послуги поклажодавцеві по зберіганню майна згідно з актом Чечельницького відділення Бершадської МДПІ № 2 від 28.08.2012 року опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного (надалі послуги), а поклажодавець зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити (може бути безоплатним) на умовах цього договору (п. 1.1).

Даний договір укладено на строк на один рік з "28"серпня 2012 року по "28" серпня 2013 року (п. 2.1).

У разі невитребовування поклажодавцем речі до закінчення строку зберігання зазначеного у даному договорі зберігач зобов'язаний зберігати річ (речі) залишені йому на зберігання до пред'явлення йому поклажодавцем вимоги про її (їх) повернення (п. 2.2).

Зберігач несе певну матеріальну відповідальність за збереження речей залишених йому на зберігання (щодо збереження їж родових ознак також) (п. 4.1).

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі залишеної на зберігання (п. 4.3).

Цей договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п. 6.1).

Згідно рішення заступника начальника Бершадської МДПІ № 2 від 02.04.2013 року вирішено реалізувати безхазяйні речі, які були взяті на облік 28.08.2012 року актом опису та попередньої оцінки майна № 2 від 28.08.2012 року, що перейшли у власність держави на підставі ст. 338 Цивільного кодексу України. Отримані від реалізації кошти направити до Державного бюджету України за кодом бюджетної класифіції 31010000.

27.08.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено тотожний договір № 04/13 про відповідальне зберігання майна з ознаками безхазяйного та іншого майна, що немає власника або власник якого невідомий.

Комісією у складі представників Бершадської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області : ГДІ Сагайдак О.О., ГДІ Лилика В.П., ГДІ ОСОБА_18, старшого о/у ВПНОТ ГУ Міндоходів у Вінницькій області капітана ПМ Ткачук О.М. (податковий орган), представника директора КП "Посредсервіс" Шевченка О.В. (організація, яка приймає майно на реалізацію), представника Чечельницького фінуправління Чечельницької РДА Сандурської Т.М., представника директора ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" ОСОБА_17 (організація, яка здійснювала зберігання майна) складено акт опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави № 4, затвердженого 28.10.2013 року начальником Бершадської ОДПІ наступного змісту.

На підставі Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340 проведено опис і оцінку наведено майна, що перейшло у власність держави за рішенням Бершадської МДПІ № 2 від 02.04.2013 року, а саме : напівприч автомобільний (ОДАЗ-9352), довжина 9 м, жовтого кольору, має значні сліди корозії; кількість 1 шт.; загальна вартість 12 051,00 грн..

Зазначений акт підписано усіма представниками комісії.

Вказана вище сума вартості напівпричіпа ОДАЗ у розмірі 12 051,00 грн. зафіксована станом на 16.09.2013 року у висновку ТОВ "Подільський експертний центр" (№ 14373/13 від 21.02.2013 року, вид. ФДМУ) про вартість майна, що підпадає під вимоги ст. 337 Цивільного кодексу України та є знахідкою.

На копіях фотознімків звіту ТОВ "Подільський експертний центр" про експертну оцінку майна, що має ознаки безхазяйності, зображено напівпричіп на одній осі із бортами жовтого кольору.

Актом Чельницького відділення Бершадської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 3 від 28.11.2013 року інвентаризації майна, що перейшло у власність держави, яке рахується на обліку в податкових органах та передане підприємствам на відповідальне зберігання, встановлено, що на території смт. Чечельник, яке належить ТОВ Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" за адресою смт. Чечельник, вул. Леніна, 45 було виявлено майно з ознаками безхазяйного відповідно до акту опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного (акт № 2 від 28.08.2012 року). Найменування та його оцінка згідно експертного висновку : напівпричіп автомобільний (ОДАЗ-9352), довжина 9 м, жовтого кольору, має значні сліди корозії; кількість 1 шт.; загальна вартість 12 051,00 грн.. Перевіркою встановлено, що дане майно за адресою смт. Чечельник, вул. Леніна, 45 ТОВ Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" відсутнє.

Вказаний вище акт підписано ГДІ Бершадської ОДПІ - Лиликом В.П., ГДІ з питань юридичної роботи Бершадської ОДПІ - ОСОБА_18 та директором ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" - ОСОБА_17.

02.12.2013 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 1 (№ 1501/10) щодо перерахування коштів у сумі 12 051,00 грн. в якості відшкодування вартості майна вказаного в акті опису, оцінки № 3 від 28.11.2013 року.

Направлення даної претензії підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.12.2013 року та фіскальним чеком № 1670 від 02.12.2013 року.

Відповіді на зазначену претензію відповідачем суду не надано.

За результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_11, о/у СКР Чечельницького РВ УМВС України у Вінницькій області, лейтенантом міліції Крохмалем Б.В. було здійснено перевірку на прохання щодо місцезнаходження майна, що перейшло у власність держави, а саме : напівпричіп автомобільний ОДАЗ-9352 довжиною 9 метрів, жовтого кольору, має значні сліди корозії в кількості 1 шт. встановлено слідуюче.

По прибутті на місце пригоди членами слідчо - оперативної групи встановлено, що повідомлення гр. ОСОБА_11 не підтвердилось.

Опитаний гр. ОСОБА_17 повідомив, що близько травня місяця 2011 року до нього звернувся ОСОБА_13, який в той час був головним інженером на ДП Чечельницький спирт-завод з проханням залишити на зберігання на території ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" напівпричеп жовтого кольору. В 2012 році до ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" приїхали працівники податкової служби та запитали чи немає на території підприємства безхозного майна, на що повідомив, що все майно ліквідне та знаходиться на балансі підприємства, крім даного напівпричепа жовтого кольору у якого є власник та на який мабуть є відповідні документи, на що представники податкової служби повідомили, що вони його опишуть як безхозне, а потім будуть розбиратись, після чого так і зробили. На початку літа 2012 року новий директор ДП Чечельницький спирт-завод ОСОБА_14 приїхав та забрав даний напівпричіп.

Опитаний гр. ОСОБА_14 повідомив, що з 2011 року він т. в. о. директора ДП Чечельницький спирт-завод. Від попереднього керівництва особисто дізнався, що напівпричіп бортовий жовтого кольору знаходиться на зберіганні в ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" та мною як керівництвом спирт-заводу прийнято рішення в 2012 році на початку літа забрати даний напівпричіп на територіюспирт-заводу, де він знаходиться по даний момент, на який наявні відповідні документи та даний причіп по обліках знаходиться у власності Чечельницького спирт-заводу.

Відповідно письмової резолюції першого заступника начальника РВ начальника слідчого відділення майора міліції Яблонського О.В. прийнято рішення згідно Закону України "Про звернення громадян", інформація введенню в ЄРДР не підлягаю та в зв'язку з викладеним вирішено розгляд заяви ОСОБА_11 припинити, а факти викладені в ній вважати такими, що не знайшли своє підтвердження.

19.03.2014 року старшим інспектором ВДАІ Чечельницького РВ УМВС ст. лейтенантом міліції Комаровим В.Л. в присутності понятих : ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_3 складено протокол огляду транспорту, напівпричіпа марки ОДАЗ-9370, шасі № 205, д/н АВ 4603 ХХ, який належить Чечельницькому спиртовому заводу.

Під час даного огляду встановлено, що на території Чечельницького спиртового заводу знаходиться напівпричіп ОДАЗ-9370 з державним номером АВ 4603 ХХ жовтого кольору на якому наявність корозії, на даному причепі встановлено борти жовтого кольору, довжиною причепа 9 м. На ньому встановлено дев'яти метрові борти з ребрами жорсткості та висотою 60 см. Шини в наявності, які знаходяться на двох осях напівпричепа. В зв'язку із значними слідами корозії номер шасі т/з виявити неможливо. В процесі огляду зроблено фотознімки та ксерокопія свідоцтва № 200571 про реєстрацію т/з, які додаються до протоколу огляду транспортного засобу.

На копіях фотознімках від 19.03.2014 року зафіксовано напівпричіп на двох осях з державним номером АВ 4603 ХХ із бортами жовтого кольору.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 200571, власником н/причепа бортового, марки ОДАЗ-9370, 1990 року виписку, жовтого кольору, р/н АВ 4603 ХХ, шасі № 205 являється Чечельницький спиртовий завод.

Вказаний вище протокол підписано старшим інспектором ВДАІ та понятими.

Також тотожні відомості вказані у акті огляду майна (напівпричепа ОДАЗ-9370) від 19.03.2014 року, який підписано представниками Чечельницького відділення Бершадської ОДПІ : ОСОБА_3, ОСОБА_18, старшим інспектором ВДАІ Чечельницького РВ УМВС ст. лейтенантом міліції Комаровим В.Л., директором ТОВ Чечельницьке АП "Райагробуд" - ОСОБА_17, т.в.о. директора ДП Чечельницький спиртовий завод - ОСОБА_14.

24.03.2014 року т.в.о. директора Державне підприємство "Чечельницький спиртовий завод" направлено заступнику начальника Бершадської ОДПІ лист № 24/03, в якому повідомляється, що 24.06.2012 року рухаючись у напрямку м. Київ виникла поломка напів-причіпа ОДАЗ-9370, жовтого кольору, № АВ 4603 ХХ, що унеможливило подальший рух транспортного засобу. В зв'язку з цим було прийнято рішення залишити н/причіп на території ТОВ АП "Агробуд" без відома керівництва зазначеного підприємства. 29.08.2013 року було відремонтовано н/причіп та відбуксировано на територію ДП "Чечельницький спиртовий завод" так як він є власністю підприємства згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу РСА № 200571 де і на цей час знаходиться.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо зберігання майна з ознаками безхазяйного.

За змістом ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Частина 1 ст. 950 Цивільного кодексу України, передбачає, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

В силу ч.1, ч.3 ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 338 Цивільного кодексу України, особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо: не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про свої права на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.

Знайдені транспортні засоби передаються на зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, міліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 28.08.2012 року представниками позивача та відповідача було підписано акт опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 2, а саме: напівпричепа автомобільного (ОДАЗ-9352), довжиною 9 м, жовтого кольору, має значні сліди корозії; кількість 1 шт.; загальною вартістю 17 457,00 грн..

Відповідно до п. 41.1.1 ст. 41 Податкового кодексу України (в редакції на день складання акту № 2 від 28.08.2012 року), контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1.16 ст. 19-1 Податкового кодексу України (в редакції на день складання акту № 2 від 28.08.2012 року), органи державної податкової служби виконують такі функції: здійснюють контроль за виявленням, обліком, зберіганням, оцінкою, розпорядженням безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави.

Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає, що напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

У відповідності до п. 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року (далі - Порядок), майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, зберігається органами (організаціями) у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях (на майданчиках) або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами.

Згідно п. 7 Порядку, оцінка майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій (далі - місцеві податкові інспекції), органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (організації), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання зазначеного в пункті 1 цього Порядку майна.

Місцеві податкові інспекції на основі актів опису, оцінки та передачі майна забезпечують здійснення загального контролю за повнотою та своєчасністю перерахування до відповідного бюджету виручки від реалізації майна чи продуктів його переробки, утилізації, а також відповідних податків. Сума можливої виручки від реалізації продуктів переробки майна, його утилізації визначається на підставі розрахунка, проведеного підприємством, яке здійснюватиме переробку або утилізацію.

Акт опису, оцінки та передачі майна є підставою для реалізації майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, через підприємства роздрібної торгівлі, торгові біржі та аукціони, безоплатної передачі, знищення, утилізації, переробки.

Приписами підпункту е, п. 8 Порядку, визначено, що майно оцінюється з дотриманням таких вимог : транспортні засоби - на підставі висновків експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з урахуванням ринкових цін та фактичного їх стану на день оцінки, а автомобілі, крім того, з урахуванням податків та зборів, що справляються у разі імпортування автомобілів відповідно до законодавства, якщо такі податки і збори не були попередньо сплачені. У разі коли транспортні засоби заборонені для подальшої експлуатації за висновком технічної експертизи, вони розукомплектовуються для взяття на облік приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей), про що складається акт опису і оцінки.

На підставі акту № 2 від 28.08.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" та Чечельницьким відділенням Бершадської МДПІ були укладені договори № 02/12 від 28.08.2012 року та № 04/13 від 27.08.2013 року про відповідальне зберігання майна з ознаками безхазяйного та іншого майна, що немає власника або власник якого невідомий.

Згідно акту опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави № 4 та висновку ТОВ "Подільський експертний центр" про вартість майна, вказаний вище напівпричіп оцінено на суму 12 051,00 грн., яку і просить стягнути позивач з відповідача.

В подальшому, заступником начальника Бершадської МДПІ було прийнято рішення № 2 від 02.04.2013 року, яким вирішено реалізувати безхазяйні речі, які були взяті на облік 28.08.2012 року актом опису та попередньої оцінки майна № 2 від 28.08.2012 року та отримані від реалізації кошти направити до Державного бюджету України.

В ході інвентаризації майна, що перейшло у власність держави, яке рахується на обліку в податкових органах та передане підприємствам на відповідальне зберігання, актом № 3 від 28.11.2013 року встановлено, що майно описане в акті № 2 від 28.08.2012 року, за адресою смт. Чечельник, вул. Леніна, 45 ТОВ Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" відсутнє, що підтверджено підписами представників позивача та відповідача.

Слід зазначити, що напівпричіп, який виявлено та території Чечельницького спиртового заводу знаходиться на двох осях, тоді як напівпричіп, який оцінено згідно висновку ТОВ "Подільський експертний центр" знаходиться на одній осі, що підтверджено фотокопіями.

Пунктами 4.1, 4.3 вказаних вище договорів, сторони погодили, що зберігач несе повну матеріальну відповідальність за збереження речей залишених йому на зберігання (щодо збереження їж родових ознак також). Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі залишеної на зберігання.

З огляду на викладене та беручи до уваги встановлення факту відсутності майна та встановлення договорами відповідальності відповідача за його зберігання, суд проходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 12 051,00 грн. - відшкодування вартості майна є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

При цьому, в судовому засіданні від представника позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача коштів у сумі 12 051,00 грн. на користь держави на р/р 31111129700670 УК у Чечельницькому районі, код 31010100, МФО 802015.

Пункт 12 ст. 2 Бюджетного кодексу, визначає, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно п. 2 Порядку, кошти, одержані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, та іншого майна, що переходить у власність держави, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, та коштів зазначених у пункті 3 цієї постанови, зараховуються до державного бюджету з вирахуванням сум комісійної винагороди, що надається підприємству, установі, організації, якій доручається розпоряджатися майном згідно з укладеною угодою.

Враховуючи зазначені вище приписи законодавства та зважаючи на те, що позивач є бюджетною організацію, суд приходить до висновку про стягнення коштів з відповідача у сумі 12 051,00 грн. в доход Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до п. 21 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до вказаних вище приписів законодавства.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Чечельницьке агропромислове підприємство "Райагробуд" (код ЄДРПОУ 03582669, 24800, смт. Чечельник, вул. Леніна, 45, Вінницька область) в доход Державного бюджету України 12051,00 грн. - відшкодування вартості майна та 1 827,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 квітня 2014 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи