Постанова

від 01.04.2014 по справі 820/223/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 квітня 2014 р. №820/223/14

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участю: представника позивача - Шевкуна О.А.,

представника відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Слобожанщини" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення №1 від 25.11.2013р. "Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування".

В обґрунтування позову вказав, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та правомірність дій контролюючого органу. Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 01.11.2012р. позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №200077501 від 01.11.2012р. (а.с.8)

12.07.2013р. фахівцем відповідача, з метою вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження від 12.07.2013р. за №9948/10/15.3-15, здійснено вихід за адресою позивача, а саме: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1. Позивач за адресою місцезнаходження був відсутній, у зв'язку із чим відповідачем складено акт №68/15.3 від 12.07.2013р. "Про відсутність ТОВ "САДИ СЛОБОЖАНЩИНИ" (код ЄДРПОУ 37659443) за місцезнаходженням". На підставі вказаного вище акту відповідачем складено запит №1083/15.3-16 від 12.07.2013р. на встановлення місцезнаходження платника податків (а.с.78-80).

15.10.2013р. відповідачем сформовано запит про надання інформації та її документального підтвердження за №4037/20-31-15-01-17, однак до матеріалів справи не надано доказів його надіслання чи вручення (а.с.81). Цього ж дня фахівцями відповідача, з метою вручення листа №2826/20-31-15-01-17 від 16.09.2013р., здійснено вихід за адресою позивача, а саме: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, однак, у зв'язку із відсутністю останнього за місцезнаходженням відповідачем складено акт №648/15-01/37659443 від 15.10.2013р. "Про відсутність ТОВ "САДИ СЛОБОЖАНЩИНИ" (код ЄДРПОУ 37659443) за місцезнаходженням". На підставі вказаного вище акту відповідачем складено запит №548/20-31-15-01-19 від 15.10.2013р. на встановлення місцезнаходження платника податків (а.с.82-83).

23.10.2013 р. фахівцем відповідача з посиланням на п.73.5 ст.73 ПК України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "САДИ СЛОБОЖАНЩИНИ" (код ЄДРПОУ 37659443) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень - вересень 2013 року. За результатами здійснених заходів, відповідачем складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "САДИ СЛОБОЖАНЩИНИ", податковий номер 37659443 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень-вересень 2013 року" від 23.10.2013р. за №177/20-31-22-03/37659443 (а.с.108-114)

На підставі вищезазначеного акту №177/20-31-22-03/37659443 від 23.10.2013р. та з посиланням на п.209.11 ст.209 ПК України відповідачем прийнято рішення №1 від 25.11.2013р. про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Причиною прийняття зазначеного рішення стало перевищення позивачем граничного розміру (25%) поставки несільськогосподарських товарів (послуг) від вартості усіх поставлених товарів (послуг).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті заявлених вимог суд зазначає.

Відповідно до п.209.1, п.209.2 ст.209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п.209.6 ст.209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.11.2012р. зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування.

У відповідності до п.209.11 ст.209 ПК України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення ).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача №177/20-31-22-03/37659443 від 23.10.2013р.

Так, актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача №177/20-31-22-03/37659443 від 23.10.2013р. встановлено, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період червень-вересень 2013 року, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.6.4.4 розділу 4 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. за №1394 (далі за текстом - Положення), яке було чинне та діяло на момент виникнення спірних правовідносин, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяву (заяви) у строки, встановлені цим пунктом, та податковий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, податковий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6-РРС (додаток 11). На підставі такого рішення податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації. У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення, датою анулювання Спеціального свідоцтва та датою початку дії нового Свідоцтва є дата внесення до Реєстру запису про перереєстрацію.

Відповідно до п. 73.5 ст.73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України передбачений вичерпний перелік видів перевірок, а саме вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Враховуючи, що встановлення перевищення питомої ваги сільськогосподарської продукції для суб'єкта спеціального режиму оподаткування є можливим виключно в ході документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було порушено положення п.6.4.4 розділу 4 Положення.

В обґрунтування законності оскаржуваного рішення, представник відповідача посилався на п.6.4.5 та п.6.4.6 розділу 4 Положення.

З цього приводу суд наголошує наступне. Згідно п.6.4.5 розділу 4 Положення, якщо за результатами документальної або камеральної перевірки податковий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу ( 2755-17 ) (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 цього розділу), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі Спеціального свідоцтва, то податковий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6- РРС. На підставі такого рішення податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

Відповідно до п.6.4.6 розділу 4 Положення, якщо сільськогосподарське підприємство після досягнення перевищення подало заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах, але не повідомило, що причиною зняття з реєстрації є перевищення, то після встановлення такого факту податковим органом на підставі рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6-РРС в такому реєстрі проводиться коригування дати, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, на перше число місяця, в якому було допущено перевищення. Дати реєстрації платником податку на додану вартість, виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання Спеціального свідоцтва не змінюються.

Однак, обставин, передбачених п.п.6.4.5. або 6.4.6. розділу 4 Положення, судом не встановлено, документальної чи камеральної перевірки , як того вимагає п.6.4.5 розділу 4 Положення, відповідачем проведено не було, заяви про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування позивач не подавав. Тому посилання відповідача на положення п.6.4.5 та п.6.4.6 розділу 4 Положення є безпідставними та необґрунтованими.

В оскаржуваному рішенні №1 від 25.11.2013р. відповідач посилаючись на податкові декларації з податку на додану вартість, лист Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 01.11.2013 року №266 та акт про неможливість проведення зустрічної звірки №177/20-31-22-03-07/37659443 від 23.10.2013р. встановив, що сільськогосподарське підприємство протягом 12 послідовних звітних податкових періодів мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 1200892460 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 120089460 грн., що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг).

При цьому, для встановлення перевищення позивачем сукупної вартості поставок несільськогосподарських товарів (послуг) відповідачу необхідно було провести перевірку, в якій розрахувати загальний обсяг постачання за 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно та обсяг постачання позивачем сільськогосподарських товарів (послуг) за 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, встановити співвідношення таких обсягів, та, за умови, що таке співвідношення перевищує розмір встановлений ПК України, зафіксувати таке порушення із зазначенням періоду в якому таке перевищення відбулось.

В судовому засіданні суд витребував від відповідача розрахунки питомої ваги сільськогосподарських та несільськогосподарських товарів (послуг) від вартості всіх товарів (послуг), на підставі яких комісія під час прийняття оскаржуваного рішення прийшла до висновку про постачання позивачем протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів (послуг), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості усіх поставлених товарів (послуг).

На ухвалу про витребування доказів відповідач надав лише запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" від 15.10.2013р. за №4037/20-3-15-01-17, висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів, довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, запит №563/20-31-15-01-19 на відпрацювання ризикового платника податків, доповідну записку №572/20-31-15-01-18 від 18.10.2013р. Розрахунків чи інших доказів перевищення сукупної вартості поставлених несільськогосподарських товарів (послуг) від сукупної вартості усіх товарів (послуг) відповідачем до суду не надано.

Суд зазначає, що з наданого позивачем Додатку 9 до податкової декларації з ПДВ Розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) за вересень 2013 року (а.с.100) вбачається, що в період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року обсяг постачання сільськогосподарських товарів (послуг) складає 100 відсотків до вартості всіх товарів (послуг). Зазначений Розрахунок був прийнятий контролюючим органом 08.10.2013р., що підтверджується квитанцією №2 (а.с.102) Жодних недоліків чи невідповідності даних вказаного Розрахунку виявлено не було.

Щодо використання висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки №177/20-31-22-03-07/37659443 від 23.10.2013р., суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між позивачем та його контрагентами, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення №1 від 25.11.2013р. відповідач порушив норми п.209.11 ст.200 ПК України, п.6.4.4 розділу 4 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. за №1394 , та діяв не на підставі та не у спосіб визначний податковим законодавством, з перевищенням меж наданих йому повноважень, у зв'язку із чим прийняте рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Слобожанщини" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1 від 25.11.2013р. "Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07.04.2014 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.