Постанова

від 31.03.2014 по справі 809/768/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа № 809/768/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Жовнірович О.С.

за участю:

представника позивача - Малиневич О.І.,

представників відповідача - Калин О.В., Швеця З.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР",

про стягнення заборгованості в сумі 101562,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР" про стягнення заборгованості в сумі 101562,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем згідно карток особових рахунків, рахується заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 101562,00 грн. Заборгованість виникла на підставі рішення про застосування штрафних санкцій №0002352304/0 від 02.08.2010 року, яке оскаржувалося відповідачем в судовому порядку, проте залишене в силі і таким чином визначене ним грошове зобов'язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем не надано жодного доказу сплати заборгованості, позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідача наявність узгодженого боргу в сумі 101562,00 грн визнали, проте вказали, що рішення суду, яким залишено в силі рішення про застосування штрафних санкцій №0002352304/0 від 02.08.2010 року, оскаржено в касаційному порядку, таким чином залишається вірогідність скасування вищевказаного рішення податкового органу, з цих підстав, проти позову заперечили. Також просили, в разі задоволення позову, відстрочити суму боргу у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР" відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру зареєстроване 06.12.1999 року. Згідно із ст. 15 Податкового кодексу України відповідач взятий на податковий облік в Калуській ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 08.12.1999 року та є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що 02.08.2010 року до відповідача, на підставі рішення №0002352304/0 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та РРО в сумі 101563,00 грн (а.с.11).

Отримавши вищевказане рішення, відповідач оскаржив його в судовому порядку до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, який постановою суду від 25.03.2011 року відмовив відповідачу в задоволенні позову. Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, відповідач оскаржив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду до Львівського апеляційного адміністративного суду.

За результатами апеляційного оскарження 12 червня 2012 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №39747/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фолдер» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, апеляційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю «Фолдер» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 року у справі №2а-576/11/0970 - без змін.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, за № 2755-VI від 02.12.2010 року, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, в результаті оскарження рішення про застосування штрафних санкцій від 02.08.2010 року за №0002352304/0 та залишенні його в силі, зобов'язання визначені вищевказаним рішенням набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню.

Наявність заборгованості підтверджується також виписками з облікових карток платника податку щодо відповідача (а.с.14-17) та довідкою про наявність заборгованості №3054/10/220 від 13.12.2013 року (а.с.6).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Керуючись вимогами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо прохання відповідача про розстрочення суми боргу, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, питання розстрочення суми боргу в разі звернення постанови суду до виконання, може розглядатися судом виключно на стадії виконання судового рішення, таким чином прохання відповідача про розстрочення даної суми боргу є передчасним.

Оскільки на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 101562,00 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

За наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР" (ідентифікаційний код 30673278) та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР" (ідентифікаційний код 30673278) в дохід державного бюджету заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 101562 (Сто одна тисяча п'ятсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 04.04.2014 року.