Ухвала

від 14.10.2014 по справі 809/768/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 4239/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попко Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛДЕР» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року у справі за позовом Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛДЕР» про стягнення заборгованості в сумі 101562,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР" про стягнення заборгованості в сумі 101562,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем згідно карток особових рахунків, рахується заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 101562,00 грн. Заборгованість виникла на підставі рішення про застосування штрафних санкцій №0002352304/0 від 02.08.2010 року, яке оскаржувалося відповідачем в судовому порядку, проте залишене в силі і таким чином визначене ним грошове зобов'язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем не надано жодного доказу сплати заборгованості, позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року позов задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року та задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР" відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру зареєстроване 06.12.1999 року. Згідно із ст. 15 Податкового кодексу України відповідач взятий на податковий облік в Калуській ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 08.12.1999 року та є платником податків та зборів.

02.08.2010 року до відповідача, на підставі рішення №0002352304/0 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та РРО в сумі 101563,00 грн (а.с.11).

Отримавши вищевказане рішення, відповідач оскаржив його в судовому порядку до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, який постановою суду від 25.03.2011 року відмовив відповідачу в задоволенні позову. Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, відповідач оскаржив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду до Львівського апеляційного адміністративного суду.

За результатами апеляційного оскарження 12 червня 2012 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №39747/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фолдер» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, апеляційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю «Фолдер» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 року у справі №2а-576/11/0970 - без змін.

Наявність заборгованості підтверджується також виписками з облікових карток платника податку щодо відповідача та довідкою про наявність заборгованості №3054/10/220 від 13.12.2013 року.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Керуючись вимогами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо прохання відповідача про розстрочення суми боргу, суд зазначав, що відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, питання розстрочення суми боргу в разі звернення постанови суду до виконання, може розглядатися судом виключно на стадії виконання судового рішення, таким чином прохання відповідача про розстрочення даної суми боргу є передчасним.

Оскільки на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду першої інстанції підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 101562,00 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛДЕР» без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року по справі № 809/768/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор