Рішення

від 01.04.2014 по справі 910/3147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3147/14 01.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДЕКС КОМПАНІ»

До Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА»

Про стягнення 65 374, 30 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Голинська М. О. (дов. № 4 від 09.12.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРДЕКС КОМПАНІ» (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 65 374, 30 грн. заборгованості за договором № 2162 (купівля - продаж з відстрочкою платежу) від 15.01.2013 року, з яких 64241, 25 грн. основної заборгованості, 833, 97 грн. пені, 190, 96 грн. 3 % річних, 108, 12 грн. інфляційних втрат, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3147/14, розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.

27.03.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

31.03.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 01.04.2014 року представник відповідача не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надав суду оригінали документів по справі для огляду в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про його необґрунтованість та відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (17.03.14 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 2162 (купівля - продаж з відстрочкою платежу) від 15.01.2013 року, в частині оплати поставленого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір № 2162 (купівля - продаж з відстрочкою платежу) (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю та є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 1.3. договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

За умовами п. 3.2. договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару не пізніше 55 банківських днів з моменту передачі такої партії товару, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування.

Відповідно до п. 5.24. договору при несвоєчасній або неповній оплаті товару, згідно умов п. 3.2. даного договору, покупець зобов'язується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення платежу та основну суму боргу.

У відповідності до п. 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2014 року.

На виконання умов договору позивач за період з 27.02.2013 року по 04.12.2013 року поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 205 704, 58 грн., що підтверджується матеріалами справи (довіреностями та видатковими накладними).

Свої зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач виконав перед позивачем частково, оплативши поставлений товар на суму 133 861, 18 грн., що підтверджено матеріалами справи. Крім того, мало місце повернення товару на суму 7 602, 15 докази чого, також наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, станом на дату підписання позовної заяви загальна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений в період з 27.02.2013 року по 04.12.2013 року товар за договором становить 64 241, 25 грн.

Загалом позивач просить стягнути з відповідача 64 241, 25 грн. основної заборгованості, 833, 97 грн. пені, 190, 96 грн. 3 % річних та 108, 12 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір № 2162 (купівля-продаж з відстрочкою платежу) від 15.01.2013 р. є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 205 704, 58 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар був частково оплачений на суму 133 861, 18 грн., та що відповідач повернув позивачу товар на суму 7 602, 15 грн. станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 64 241, 25 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 64 241, 25 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 64 241, 25 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 64 241, 25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як встановлено судом п.5.24 договору сторонами був погоджений обов'язок покупця сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день просточки, і відповідачем при оплаті поставленого товару за договором були порушені строки оплати поставленого товару.

Відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 833, 97 грн. за загальний період прострочення з 12.12.2013 року по 20.02.2014 року, у відповідності до п. 5.24. договору ґрунтуються на законі і договорі, і відповідно підлягають задоволенню, оскільки відповідачем допущено порушення умов договору, в частині строків оплати наданих послуг. При перевірці розрахунку заборгованості поданого позивачем в матеріали справи, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок не відповідає встановленим обставинам справи, а саме допущена помилка в строках з яких і по які рахується прострочення. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з пені підлягають задоволенню за розрахунком суду, і сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає за загальний період прострочення з 13.12.2013 року по 20.02.2014 року - 775, 19 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду. При цьому, суд зазначає, що судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок не відповідає встановленим обставинам справи, а саме допущена помилка в строках з яких і по які рахується прострочення. За розрахунком суду сума 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача за загальний період з 13.12.2013 року по 20.02.2014 року становить 178, 77 грн., сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача за загальний період з 13.12.2013 року по 20.02.2014 року становить 294, 09 грн. Враховуючи, що при вирішенні справи суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань задовольняються судом в сумі визначеній позивачем, а саме - 108, 12 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 64 241, 25 грн. основного боргу, 775, 19 грн. пені, 178, 77 грн. 3 % річних та 108, 12 грн. інфляційних нарахувань, відповідно позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; код ЄДРПОУ 30725116; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДЕКС КОМПАНІ» (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1-Е; код ЄДРПОУ 38133799) 64 241 (шістдесят чотири тисячі двісті сорок одну) грн. 25 коп. основної заборгованості, 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 19 коп. пені, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 77 коп. 3 % річних, 108 (сто вісім) грн. 12 коп. інфляційних нарахувань та 1 825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 02 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко