Рішення

від 03.04.2014 по справі 911/4095/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2014 р. Справа № 911/4095/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СП БОРИСПІЛЬ», м. Бориспіль; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства «ВОЛАР», м. Київ про звернення стягнення на предмет іпотеки, за участю представників:

позивача:Модлінського Н.О., довіреність б/н від 19.02.2013 року; відповідача:не з'явилися; третьої особи:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СП БОРИСПІЛЬ» (надалі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «ВОЛАР» (позичальника) за Кредитним договором № 38/08/KL від 11 вересня 2008 року перед банком, між позивачем та відповідачем, як майновим поручителем, було укладено Договір іпотеки від 31 серпня 2009 року. Згідно з умовами зазначеного договору іпотеки відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: чотири земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належать ТОВ фірма «СП БОРИСПІЛЬ» на праві власності. У зв'язку з порушенням ЗАТ «ВОЛАР» умов Кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 року в частині сплати заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом позивач, згідно з умовами укладеного з відповідачем Договору іпотеки від 31 серпня 2009 року, має право задовольнити свої майнові вимоги в сумі 244 449,67 доларів США - пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту та 24 809,43 доларів США - 3% річних шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.11.2013 року.

Через канцелярію господарського суду Київської області 21.11.2013 року відповідач надав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2013 року розгляд клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи відхилено, як необґрунтоване та безпідставне.

У судовому засіданні 21.11.2013 року оголошувалася перерва на 28.11.2013 року.

26.11.2013 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зміну предмету позову, в якій просив початкову ціну продажу нерухомого майна, на яке звернено стягнення важати у розмірі - 1 406 356,00 грн. та заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 48 436,79 доларів США - пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту та 24 809,43 доларів США - 3% річних шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а загалом 73 246,22 грн. доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 1 долара США до 1 гривні станом на 12.11.2013 рокув розмірі 7,993 грн., складає 586 122,44 грн.

У судовому засіданні 28.11.2013 року оголошувалася перерва на 05.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2013 року провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням та проведенням судової експертизи для встановлення початкової вартості ціни предмета іпотеки.

20.03.2014 року справа № 911/4095/13 повернулась до господарського суду Київської області з висновком експерта № 14638/13-41 від 19.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 року поновлено провадження у справі № 911/4095/13 та призначено розгляд справи на 03.04.2014 року.

31.03.2014 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 29 138,59 доларів США - 3% річних шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 1 долара США до 1 гривні станом на 26.03.2014 рокув розмірі 10,5758 грн., складає 308 163,90 грн. за період з 12.05.2001 року по 26.03.2014 року.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 03.04.2014 року не з'явилися, відзив та письмові пояснення з урахуванням висновку експерта суду не надали, про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третьої особи.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2008 року між позивачем (кредитор, банк) та Закритим акціонерним товариством «ВОЛАР» (позичальник) було укладено Кредитний договір № 38/08/KL, згідно умов якого позивач надав третій особі кредитні кошти у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300 000,00 (Триста тисяч) доларів США 00 центів.

Умовами кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 року сторони погодили, що позивач надає позичальнику кредит у розмірі 300 000,00 доларів США, строком по 10 вересня 2009 року, а позичальник зобов'язується, в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних (п.п. 1.2.,1.3. кредитного договору).

Відповідно до умов Додаткової угоди до кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 року, укладеної сторонами 31.08.2009 року, сторони визначили, що ліміт заборгованості за кредитною лінією за клопотанням відповідача було збільшено до 362 637,67 доларів США (п. 1 Додаткової угоди). Кредитні кошти надаються строком по 20.04.2010 року.

Згідно меморіальних ордерів № 832 від 11.09.2008 року, № 4699 від 30.12.2008 року, № 4585 від 30.01.2009 року, № 208 від 01.09.2009 року позивачем було перераховано позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 337 637,67 доларів США.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2011 року по справі № 47/1 були повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк»та стягнуто з Закритого акціонерного товариства «ВОЛАР» простроченої заборгованості за кредитом в сумі 337 637,67 доларів США та процентами в розмірі 99 837,10 доларів США по Кредитному договору № 38/08/KL від 11.09.2008 року, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 1 долара США до 1 гривні станом на 01.02.2011 року в розмірі 7,9415 грн., 2 681 349,55 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 792 856,33 грн. - заборгованість по прострочених процентах, 1 211 669,22 грн. - пені за прострочення платежів по кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3% річних в сумі 13 124,24 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 1 долара США до 1 гривні станом на 01.02.2011 року в розмірі 7,9415 грн. складає 104 226,15 грн. та 5 000,00 грн. - штрафу.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «ВОЛАР» (позичальника) за Кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 року перед Банком, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ», як майновим поручителем, було укладено Договір іпотеки від 31 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за номером № 1641.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки, зазначений договір забезпечує виконання боржником зобов'язань, що випливають з укладеного іпотекодержателем (позивачем) Кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 року та з додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання та (або) процентів за основним зобов'язанням, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 362 637,67 доларів США з кінцевим терміном повернення 20 квітня 2010 року, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту щомісячно, з розрахунку 17% процентів річних, сплатити можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно - земельні ділянки, перелік яких наведений у п. 1.2. договору іпотеки.

Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки, заставна вартість предмета іпотеки - земельних ділянок є договірною і погоджується сторонами в розмірі 10 439 121 (десять мільйонів чотириста тридцять девять сто двадцять одна) гривня 00 копійок.

Згідно п. 1.5. на строк дії даного договору предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця відповідно до цільового призначення.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.05.2011 року по справі № 19/304-10 були повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та звернено стягнення на предмет іпотеки для задоволення майнових вимог позивача за рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2011 рокупо справі № 47/1.

Зазначені рішення суду у встановленому законом порядку набули законної сили.

Вказані факти в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальним для цієї справи значенням у вирішенні даного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини« згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»: іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (ч. 3 ст.7 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів частини першої ст. 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У позовній заяві позивач просить початкову ціну предмету іпотеки встановити на рівні не нижчому ринкової вартості даного виду майна.

На підтвердження ринкової вартості предмету іпотеи 26.11.2013 року позивачем надані Звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, №1157/3 від 21.11.2013 року об'єкт оцінки: земельна ділянка, площею 4,0334 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118, №1157/4 від 21.11.2013 року об'єкт оцінки: земельна ділянка, площею 4,3865 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0156, №1157/1 від 21.11.2013 року об'єкт оцінки: земельна ділянка, площею 5,0507 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0125, №1157/2 від 21.11.2013 року об'єкт оцінки: земельна ділянка, площею 5,0503 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0124 виконанні ТОВ «Українська експертна група».

Згідно вказаних Звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, вартість предмету іпотеки становить 1 406 356,00 грн.

За змістом чинного законодавства особа набуває прав та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.

Враховуючи, що при складанні Звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, складених ТОВ «Українська експертна група» від 21.11.2013 року не було дотримано вказаних вимог, даний звіт не є висновком експерта, та немає доказової сили.

Стаття 41 ГПК України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з висновком №14638/13-41 судової експертизи від 19.03.2014 року ринкова вартість предмету іпотеки станом на 14.02.2014 року визначена в сумі 1 596 967 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації 1 596 967 грн.

З огляду на зазначене та приймаючи до уваги факт невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № 38/08/KL від 11.09.2008 року, враховуючи положення іпотечного договору від 31.08.2009 року, укладеного між сторонами у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009 року, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1641, а саме:

- земельну ділянку, загальною площею 4,0334 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3220881700:04:001:0118, цільове призначення: землі для ведення підсобного сільського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Вороньківська сільська рада,, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ №668951), виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 12.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300104;

- земельну ділянку, загальною площею 4,3865 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3220881700:04:001:0156, цільове призначення: землі для ведення підсобного сільського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Вороньківська сільська рада,, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ №668941), виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 12.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300097;

- земельну ділянку, загальною площею 5,0503 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3220881700:04:001:0124, цільове призначення: землі для ведення підсобного сільського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Вороньківська сільська рада,, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ №668965), виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 12.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300800;

- земельну ділянку, загальною площею 5,0507 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3220881700:04:001:0125, цільове призначення: землі для ведення підсобного сільського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Вороньківська сільська рада,, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ №668967), виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 12.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300099, ? з метою їх реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Закритого акціонерного товариства «Волар» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код 31750075) перед Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код 35894495) за кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 року № 38/08/KL у сумі 308 163 (триста вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 90 коп. - 3% річних за прострочення строків сплати кредиту за період з 12.05.2001 року по 26.03.2014 року.

3. Визначити початкову ціну реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) ринкову вартість ? 1 596 967 (один мільйон п'ятсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп.

4. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 35512071) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код 35894495) 6 163 (шість тисяч сто шістдесят три) грн. 28 коп. судового збору.

6. Повернути Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код 35894495) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 36 893 (тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 79 коп., що перерахований платіжним дорученням № 434835 від 29.10.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 434835 від 29.10.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/4095/13.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 07.04.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак